Рішення

від 08.11.2017 по справі 904/8615/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2017 Справа № 904/8615/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Приватного підприємства "ВК-Форт", м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10127грн.78коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, керівник

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "ВК-Форт" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10127грн.78коп.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем договору на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №002/50-ПГП від 22.09.2016р. в частині здійснення поставки паливно-мастильних матеріалів.

За умовами зазначеного договору позивач сплатив на користь відповідача грошові кошті в розмірі 84594грн.91коп., в свою чергу відповідач поставив позивачу товар загальною вартістю 74467грн.13коп. Оскільки, відповідач не здійснив поставку товару у повному обсязі, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 11.10.2017р. та 07.11.2017р.

Розгляд справи здійснювався у режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Вінницької області.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. - 54-56).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 07.11.2017р. до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

22.09.2016р. між Приватним підприємством "ВК-Форт" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (далі - відповідач, постачальник) був укладений договір № 002/50-ПГП на поставку відповідачем паливно-мастильних матеріалів.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали (далі- ПММ) та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані постачальником паливні катрки та ПММ.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ і паливних карток, визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно цього договору. Для кожної окремої видачі паливних карток в рамках договору постачальник виставляє замовнику окремий рахунок на підставі заяви (Додаток 2), в якій визначена кількість паливних карток та сума до сплати. ОСОБА_1 власності на паливні картки від постачальника до замовника переходить з моменту підписання накладній і фактичного отримання паливних карток. ОСОБА_1 власності на ПММ виникає у замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з договором та рахунком по ціні, яка була визначена згідно п. 5 Договору (п.п.2.2, 2.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору замовник оплачує постачальникові паливні картки, згідно відповідного рахунку, протягом одного банківського дня із дати оформлення такого рахунку. Замовник оплачує постачальникові вартість ПММ, вказаного у відповідному рахунку, протягом одного банківського дня із дати оформлення такого рахунка від постачальника (п.5.2 договору).

Даний договір укладений терміном на 1 рік. У випадку, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну договору, письмово, не виявила бажання припинити його дію, даний договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Додатками до цього договору є: правила користування паливною карткою (додаток №1), заява на придбання та поповнення паливних карток (додаток №2) та анкета-заява на оформлення паливної картки (додаток №3).

Позивач здійснив оплату на користь відповідача у розмірі 84594грн.91коп., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 171 від 22.09.2016р. у розмірі 6480грн.; № 185 від 05.10.2016р. у розмірі 11650грн.; № 203 від 18.10.2016р. у розмірі 2825грн.; № 210 від 18.10.2016р. у розмірі 2825грн.; № 212 від 28.10.2016р. у розмірі 1800грн.; № 220 від 03.11.2016р. у розмірі 15700грн.; № 241 від 28.11.2016р. у розмірі 6000грн.; № 247 від 02.12.2016р. у розмірі 3000 грн.; № 257 від 09.12.2016р. у розмірі 10000грн.; № 264 від 15.12.2016р. у розмірі 5000грн.; № 270 від 22.12.2016р. у розмірі 9999грн. 91коп.; № 269 від 22.12.2016р. у розмірі 10000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 74467грн.13коп., що підтверджується видатковими накладними: № 0002/1000066 від 23.09.2016р., № 0002/1000177 від 30.09.2016р., № 0002/1000351 від 31.10.2016р., № 0002/1000533 від 30.11.2016р., № 0002/1000712 від 31.12.2016р., № 0002/1000089 від 31.01.2017р.

Листом №04/17 від 23.01.2017 позивач звертався до відповідача з проханням повернути перераховану суму грошових коштів або надати паливо на вказану суму.

Вдруге, позивач листом № 18/17 від 27.03.2017р. просив відповідача повернути грошові кошти або надати паливо на вказану суму. На підтвердження надсилання вказаного листа позивач надав суду фіскальний чек про надання поштових послуг та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого відповідач отримав 05.04.2017р. лист. (а.с. 35-37).

У зв'язку з тим, що відповідач кошти не повернув, у останнього виникла заборгованість у розмірі 10127грн.78коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За умовами договору сторони не визначили строк повернення попередньої оплати товару у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи звернення позивача до відповідача, від 23.01.2017 про поставку паливно-мастильних матеріалів або повернення грошових коштів, та повторне звернення від 27.03.2017р., та не виконання відповідачем умов договору, строк виконання зобов'язання є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 10127грн.78коп., підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства "ВК-Форт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 10127грн.78коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (ідентифікаційний код: 39726851; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 40-А) на користь Приватного підприємства "ВК-Форт" (ідентифікаційний код: 34363865; місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1) суму основної заборгованості у розмірі 10127грн.78коп. та судовий збір в розмірі 1600грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 07.11.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 13.11.2017р.

Суддя ОСОБА_3