Рішення

від 07.11.2017 по справі 908/1741/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/87/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017 Справа № 908/1741/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69096 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» (70421 Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Зернова, буд. 2)

про стягнення 4 350 грн. 51 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 39 від 09.06.2017 р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» , Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля про стягнення 4 350 грн. 51 коп. завданих збитків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2017 р. справу № 908/1741/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 30.08.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1741/17, присвоєно справі номер провадження 27/87/17 та призначено судове засідання на 18.09.2017 р.

Ухвалою суду від 18.09.2017 р. розгляд справи відкладався на 25.10.2017 р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 25.10.2017 р. продовжено строк розгляд справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 07.11.2017 р.

07.11.2017 р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1741/17.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 25.10.2017 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав витребувані ухвалою суду документи. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 1, 12, 22 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 224-226 ГК України, ст.ст. 11, 16, 1166 ЦК України, просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» 4 350 грн. 51 коп. завданих збитків.

Відповідач у судові засідання 18.09.2017 р., 25.10.2017 р. та 07.11.2017 р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмового відзиву до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» (код ЄДРПОУ 38069121) є: 70421 Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Зернова, буд. 2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 18.09.2017 р., ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 25.10.2017 р. та ухвалу суду від 07.11.2017 р. про продовження строку розгляду справи надіслано на юридичну адресу відповідача: 70421 Запорізька область, Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Зернова, буд. 2.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» , згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено , що 23.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт № 450114.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язується у 2014 році виконати роботи зазначені в п. 1.5, п. 1.6 договору, замовник прийняти і оплатити роботи.

Згідно п. 1.2 договору найменування робіт: Технічне переоснащення ПЛ 0,4 кВ від ТП-548, ТП-498, ТП-512, ТП 525 з заміною неізольованого дроту на СІП м. Запоріжжя (шифр 259.13).

Відповідно до п. 3.1 договору становить 1 629 147 грн. 54 коп., крім того 325 829 грн. 51 коп. ПДВ 20 %. Всього ціна робіт, доручених до виконання підряднику 1 954 977 грн. 05 коп., з ПДВ 20 % і складається з договірної ціни та устаткування у розмірі 1 629 147 грн. 54 коп. Окрім того, ПДВ 20 % на суму 325 829 грн. 51 коп.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки вартості виконаних робіт і затрат (форма № КБ-3) протягом 10-ти банківських днів після підписання вказаного акту.

Розділом 5 договору сторони узгодили, що термін виконання робіт - згідн календарного графіку виконання робіт: початок виконання робіт - дата підписання договору; строк (термін) закінчення робіт - IV квартал 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» (підрядник) виконав будівельні роботи, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт № 9 за березень 2015 року, який підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ "Запоріжжяобленерго" за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2016 р.

За результатами ревізії було складено акт ревізії від 28.04.2017 р. № 08.05-20/2 (копія додається до позовної заяви), в якому зазначено наступне (сторінки 34-35 акту ревізії).

Ревізією правильності визначення вартості виконаних робіт по об'єкту Технічне переоснащення П/1-0,4 кВ від ТП-548, ТП-498, ТП-512, ТП-525 з заміною неізольованого дроту на СІП м. Запоріжжя (договір від 23.01.2014 №450114), встановлено що ВАТ Запоріжжяобленерго в порушення п.2.8 ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012 Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи прийнято у підрядника ТОВ СПМК-24 акт форми № КБ-2в за березень 2015 року № 9 в який включено позицію № 25 ЕЗЗ-114-2 Демонтаж з наступним монтажем відгалужень від ВЛ 0,38кВ ... вартість якої розраховано без застосування знижувального коефіцієнта 0,6, як для демонтажних робіт.

Вищезазначене порушення призвело до завищення вартості виконаних робіт по об'єкту на суму 4 350,51 грн. (з ПДВ).

Позивач вважає, що внаслідок допущеного порушення ПАТ Запоріжжяобленерго завдано матеріальної шкоди (збитків) 4 350 грн. 51 коп.

07.06.2017 на адресу позивача від Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшла вимога від 06.06.2017 № 04-08-05-14/2748 про усунення порушень законодавства (копія додається до позовної заяви). У вимозі Управління Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області знову вимагає усунути виявлені порушення законодавства в установленому законом порядку, в т.ч. щодо відшкодування збитків, завданих відповідачем.

16.06.2017 р. позивач цінним листом № 001-008/9894 звернувся до відповідача з вимогою сплатити суму завданої шкоди (збитків) в розмірі 4 350 грн. 51 коп., яка була залишена останнім без відповідного реагування шляхом сплати зазначеної суми, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом з метою відновлення своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Положеннями ст.ст. 627, 629, 632 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом досліджено та встановлено, що обов'язки сторін за договором в частині виконання робіт та їх оплати сторонами виконано повністю, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Позивач також не висловлював жодних претензій щодо обсягу і якості виконаних відповідачем робіт; від його імені не надходило мотивованої відмови від приймання виконаних робіт, а обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт позивачем не було виявлено.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження факту звернення позивача до відповідача з ініціативою внести будь-які зміни до Договору щодо ціни чи умов оплати в передбаченому ст. 188 ГК України порядку. Матеріали справи також не містять й даних про те, що договір в частині визначення ціни визнано у встановленому законом порядку недійсним повністю або частково з підстав її завищення, чи до нього внесено відповідні зміни тощо. До того ж, з боку позивача не вчинялося і будь-яких дій щодо коригування суми оплати за участю підрядника в установленому порядку.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами протиправної поведінки відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання, яка спричинила шкідливий результат для зобов'язаного контрагента, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи

При цьому, кошти, які позивач просив стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату за належне виконання робіт за договором, а тому такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору про закупівлю робіт № 450114 від 23.01.2014 р. і вони не можуть вважатися збитками.

Беручи до уваги те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору, укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, стягнення з відповідача в якості збитків грошових коштів у розмірі 4 350 грн. 51 коп. є неможливим.

Що стосується тверджень позивача, що підставою для стягнення збитків з відповідача є акт Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області № 08.05-20/1 від 28.04.2017 р. та вимога Держаудитслужби про усунення порушень від 06.06.2017 р. № 04-08-05-14/2748, вони є необґрунтованими, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Так, виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Водночас, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог, є безпідставними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору, в тому числі, на умови щодо ціни договору, і, відповідно, не можуть їх змінювати.

Положеннями підпункту 7 пункту 4 Положення про Східний офіс Держаудитслужби. затвердженого Наказом Держаудитслужби 02.06.2016 р. № 23 врегульовано вжиття східним офісом Держаудитслужби в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, при цьому, вимога про усунення порушень від 06.06.2017 р. № 04-08-05/14/2748 не підтверджує порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду

Вирішуючи спір про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладання на винну особу зазначеної міри відповідальності, в той час як в межах розгляду даної справи позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, або виконання укладеного договору з порушенням умов, що виключає застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пред'являючи даний позов, позивач посилаються на висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, який в акті ревізії вказав про безпідставне завищення вартості виконаних робіт, в результаті не застосування знижувального коефіцієнта 0,6, як для демонтажних робіт.

Однак, вказаний Акт ревізії є документом, який з приводу наявності/відсутності відповідних порушень містить лише думку органу, який його склав. Зазначений акт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили.

Акт ревізії господарсько-фінансової діяльності від 28.04.2017 р. № 08.05-20/2 є одним із доказів у справі, який оцінений судом нарівні з іншими доказами, та він не спростував встановленого судом.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає безпідставним стягнення з відповідача збитків у розмірі 4 350 грн. 51 коп. Позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 1 600 грн. 00 коп. покладається на позивача при відмові у позові.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-24» , с. Зеленопілля, Запорізький район, Запорізька область відмовити.

Повне рішення складено та підписано 10 листопада 2017 р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.