Рішення

від 08.11.2017 по справі 908/1821/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/97/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017 Справа № 908/1821/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30)

До відповідача: Приватного підприємства «КОНВЄНТ-ПЛЮС» (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57)

про стягнення 6 642 593,13 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 7789-К-О від 28.12.2016р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.09.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Приватного підприємства «КОНВЄНТ-ПЛЮС» про стягнення 6 642 593,13 грн.

11.09.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 11.09.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/1821/17, справі присвоєно номер провадження - 5/97/17, розгляд якої призначено на 04.10.2017р. Ухвалою від 04.10.2017р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання відповідачем витребуваних судом документів, необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 08.11.2017р. о 12 год. 00 хв. У судовому засіданні 08.11.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: 11.02.2014р. Приватним підприємством «КОНВЄНТ-ПЛЮС» було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої ПП «КОНВЄНТ-ПЛЮС» приєдналось до умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua , які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 11.02.2014р. та взяло на себе зобов'язання виконувати умови Договору. Підписавши заяву, Приватне підприємство «КОНВЄНТ-ПЛЮС» виразило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з цією Заявою складають Договір банківського обслуговування. Відповідно до Договору Відповідачу було відкрито поточний рахунок. Після укладання договору Відповідач активно почав користуватись послугою Гарантований платіж , який надавався ПАТ КБ Приватбанк для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами. Банком 07.08.2014р. було здійснено гарантований платіж на суму 150 000,00 грн. за рахунок кредитних коштів. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та Фізичних осіб-підприємців, ПП КОНВЄНТ-ПЛЮС від 14.11.2013р., яка була надана Банку Відповідачем 06.02.2014р., керівником підприємства є ОСОБА_2, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Заявка на гарантований платіж № 364 на суму 1 500 000,00 грн. була оформлена та підписана ПП КОНВЄНТ-ПЛЮС в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24 шляхом накладання електронного цифрового підпису з датою виконання/зарахування коштів отримувачу 08.09.2014р., але Відповідач у цей же день частково погасив цей кредит в розмірі 7 462,66 грн. У зв'язку з невиконанням Приватним підприємством КОНВЄНТ-ПЛЮС у визначений строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1 492 537,34 грн.

09.10.2014р. сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1 492 537,34 грн. вийшла на прострочку та на яку почала нараховуватися процентна ставка у розмірі 56% річних відповідно до умов Договору. Загальна заборгованість Приватного підприємства КОНВЄНТ-ПЛЮС перед ПАТ КБ ПриватБанк відповідно до умов договору банківського обслуговування № б/н від 11.02.2014р. складає 6 642 593,13 грн., а саме: 1 492 537,34 грн. основної заборгованості за кредитом, 2 381 922,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2 768 133,26 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання 08.11.2017р. вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 11.09.2017р. та 04.10.2017р. відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ).

В п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 11.09.2017р. № 908/1821/17 направлена Приватному підприємству КОНВЄНТ-ПЛЮ на адресу: 72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57, повернулась на адресу суду із відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання (т. 1, а.с. 41-42).

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.09.2017р., відповідно до якого місцезнаходженням Приватного підприємства КОНВЄНТ-ПЛЮС є: 72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57 (т. 1, а.с. 52-57).

Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014р. Приватне підприємство КОНВЄНТ-ПЛЮС (Відповідач) звернулось до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку № 26002054308356 в національній валюті (в українській гривні).

11.02.2014р. ПП КОНВЄНТ-ПЛЮС була підписана заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, шляхом підписання якої клієнт засвідчив свою згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг. На підставі цього сторони узгодили свої правовідносини шляхом укладання договору банківського обслуговування та відкриття Відповідачеві поточного рахунку №26002054308356.

Розділом 3.2.2 "Умов та Правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", інформація про послугу розміщена на Інтернет на сайті www.privatbank/ua/

Згідно до п. 3.2.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, Банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями (заявками на договірне списання коштів) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці.

07.08.2014р. за допомогою системи Інтернет-клієнт-банк Приват24 відповідачем була оформлена послуга кредит Гарантований платіж шляхом заповнення заявки на гарантований платіж (доручення на договірне списання) № 364 на суму 1 500 000,00 грн. була оформлена та підписана ПП КОНВЄНТ-ПЛЮС в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24 шлязом накладення електронного цифрового підпису з датою виконання/зарахування коштів отримувачу 08.09.2014р. згідно заявки та випискою за рахунком №26002054308356.

Таким чином позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти за послугою "гарантований платіж" за Заявкою № 364 в розмірі 1 500 000,00 грн.

В свою чергу відповідач свої зобов'язання по договору не виконав належним чином, та лише частково погасив заборгованість в сумі 7 462,66грн., у зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за кредитом в розмірі 1 492 537,34 грн. та за процентами в розмірі 2 381 922,53 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

У відповідності з випискою по рахунку відповідач скористався банківськими коштами в сумі 1 492 537,34 грн. (т. 1, а.с. 58-60).

29.03.2015р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 18.03.2015 за вих. №40807ODVKS045 щодо сплати заборгованості за договором банківського обслуговування від 07.08.2014р. на загальну суму 2 103 230,44 грн., що підтверджується фіскальним чеком 1986 від 29.03.2015р., списком № 5641 згрупованих поштових відправлень та описом вкладення у цінний лист від 29.03.2015р. (т. 2, а.с. 13-15).

Відповіді позивач на зазначену претензію не отримав.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 2 103 230,44 грн. або обґрунтованого контррозрахунку.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4 % річних (але не менше ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28 % річних.

У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредит у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Таким чином, з 01.10.2014р. по 11.07.2017р. відповідачу на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховано до сплати та не сплачено останнім відсотки у розмірі 2 381 922,53 грн. Розрахунок перевірено судом та є вірним.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з ПП КОНВЄНТ-ПЛЮС 1 492 537,34 грн. заборгованості за кредитом по договору від 11.02.2014р. та 2 381 922,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 768 133,26 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно 3.2.2.10.1 Умов та правил, у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, даного договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 даного договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 даного договору, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за прострочення повернення кредиту та процентів за користування ним, нараховано пеню в розмірі 2 768 133,26 грн. за період з 01.11.2014р. по 11.07.2017р.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов та правил - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1, 3.2.2.10.3, даного договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування пені у зв'язку з порушенням умов договору від 11.02.2014р. у розмірі 2 768 133,26 грн., який є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства тому задовольняється судом. Контррозрахунку відповідачем не надано.

Таким чином, загальна заборгованість Приватного підприємства КОНВЄНТ-ПЛЮС перед ПАТ КБ ПриватБанк відповідно до умов договору банківського обслуговування № б/н від 11.02.2014р. складає суму у розмірі 6 642 593,13 грн., а саме: 1 492 537,34 грн. основної заборгованості за кредитом, 2 381 922,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2 768 133,26 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач письмових пояснень та доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з ПП КОНВЄНТ-ПЛЮС 6 642 593,13 грн., а саме: 1 492 537,34 грн. основної заборгованості за кредитом, 2 381 922,53 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2 768 133,26 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст., ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства КОНВЄНТ-ПЛЮС (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57, код ЄДРПОУ 37351192) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, буд. 1, код ЄДРПОУ 14360570; рахунок № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за Договором № б/н від 11.02.2014р. в розмірі 6 642 593 (шість мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 13 коп., і складаються з наступного: 1 492 537 (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі п'ятсот тридцять сім) грн. 34 коп. - заборгованість за кредитом; 2 381 922 (дав мільйони триста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять дві) грн. 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 768 133 (два мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч сто тридцять три) грн. 26 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 96 638 (дев'яносто шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання .Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 10.11.2017 р.