Рішення

від 26.10.2017 по справі 910/16610/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017Справа №910/16610/17 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "РЕМБУДРЕСТАВРАЦІЯ"

про стягнення 12900,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Колбасов Ю.О.(дов. від 01.01.2017)

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 69067К від 06.03.2015 у розмірі 12 900,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.2017 порушено провадження у справі №910/16610/17 та призначено до розгляду на 12.10.2017.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2017 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 12.10.2017 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 26.10.2017.

В судове засідання 26.10.2017 прибув представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання 26.10.2017 вдруге не з'явилися, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши думку представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2015 між ТОВ ФОРТРЕНТ (надалі - орендодавець або позивач) та ТОВ Виробничо-будівельна компанія РЕМБУДРЕСТАВРАЦІЯ (надалі - орендар або відповідач) був укладений Договір оренди обладнання №69067К (надалі - Договір).

Розділом 1 Договору передбачений його предмет: Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування з обов'язком повернути, будівельне та/або інше обладнання (надалі по тексту - Обладнання), яке є об'єктом права власності Орендодавця.

В пункті 3.4. Договору встановлено: Факт передачі кожної одиниці Обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками Сторін Акту прийому-передачі Обладнання згідно встановленої у Додатку №2 до цього Договору форми, який засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання Орендарю та інші умови.

Так, Орендодавцем було передано, а Орендарем було прийнято обладнання за Актом прийому-передачі Обладнання, підписано до нього відповідний Протокол, а також було повернуто за Актом повернення, а саме:

Акт передачіПротоколАкт повернення 020715-014К від 02.07.15 010715-021К від 01.07.15 270815-013К від 27.08.15 110315-011К від 11.03.15 100315-003К від 10.03.15 040615-015К від 04.06.15 210715-004К від 21.07.15 160715-009К від 16.07.15 040915-017К від 04.09.15 До позовної заяви позивачем додано не підписаний з боку Орендаря Акти повернення, оскільки в момент повернення Обладнання Орендар не забезпечив в місці повернення Обладнання свого уповноваженого представника, проте, з огляду на те, що Орендодавець фактично забрав обладнання, то відсутні підстави нараховувати орендну плату, як то передбачено в п.5.10 Договору.

Додатковим підтвердженням дійсності надання послуг оренди обладнання, які залишились неоплаченими, є підписані обома сторонами Акти здачі-прийняття робіт(надання послуг), а саме:

Акт здачі прийняття робіт (надання послуг)Сума по Акту, грн. 310315-094К від 31.03.15 6770,00 300415-093К від 30.04.15 10000,00 310515-086К від 31.05.15 10000,00 040615-015К від 04.06.15 669,99

310715-095К від 31.07.15 12580,01 270815-012К від 27.08.15 8390,01 310815-109К від 31.08.15 10000,01 090915-002К від 04.09.15 999,99 Всього на суму 59410,01

Відповідно до в п.6.3 Договору якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк згідно п.4.3 даного Договору, оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних у відповідному протоколі, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до умов, погоджених Сторонами в Договорі та зважаючи на Акт прийому- передачі Обладнання та Акт повернення Обладнання, ТОВ ФОРТРЕНТ було нараховано Відповідачу орендної плати всього на суму 59410,01 грн.

Відповідачем в свою чергу було частково оплачені послуги оренди обладнання, а саме, суму в розмірі 47120,01 грн.

Таким чином заборгованість відповідача становить:

59410,01 грн. (нараховано орендної плати за період з 10.03.2015 по 04.09.2015) - 47120,01 грн. (сплачено орендної плати всього) = 12900,00 грн . (сума боргу, що залишилась несплаченою)

Починаючи з 06.10.2015 у відповідача утворився борг зі сплати орендної плати, який станом на сьогодні не сплачено.

Даними діями відповідач порушує права позивача, як орендодавця за договором.

Отже, позивачем свої зобов'язання за договором оренди були виконані у відповідності до умов договору.

Проте, відповідач в порушення умов договору не оплатив надані послуги і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 12 900,00 грн.

Внаслідок укладення договору оренди, між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов ч.1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст.. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Статтею 776 ЦК України встановлено, що поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За таких обставин, суд вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 12 900,00 грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "РЕМБУДРЕСТАВРАЦІЯ" (02232, м.Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 64, код ЄДРПОУ 38096464) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Богатирська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 32664239) основну заборгованість в сумі 12 900 (дванадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 13.11.2017