Ухвала

від 09.11.2017 по справі 910/5746/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.11.2017Справа № 910/5746/15-г

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №910/5746/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

до Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора"

про стягнення грошових коштів.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Демченко О.В. (представник за довіреністю);

(скаржника)

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС - Примак К.В. (представник за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва із зазначеною скаргою.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 11.08.2017 останній направив на виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наказ господарського суду міста Києва від 17.07.2015 по справі № 910/5746/15-г про стягнення з Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 1 086 026,00 євро, що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 26 975 462,06 грн. заборгованості по кредиту, 30 197,56 євро, що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 750 067,80 грн. заборгованості за відсотками, 518,13 євро, що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 12 869,67 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 65,97 євро, що в еквіваленті станом на 17.06.2015 року становить 1 638,61 грн. 3% річних.

29.08.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною було винесено Повідомлення № 54591998 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зі змісту вказаного повідомлення вбачається, що останнє прийнято на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження про сплату авансового внеску.

У поданій скарзі скаржник просить суд скасувати повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вих. № 54591998 про повернення наказу господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі № 910/5746/15-г стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 у справі № 910/5746/15-г.

Ухвалою від 13.09.2017 господарського суду міста Києва скаргу Банку прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.10.2017.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.10.2017 відклав розгляд скарги на 09.11.2017.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, пояснень з приводу поданої скарги не подав, про причини неявки суд на повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник органу ДВС у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті поданої скарги, в яких просив суд відмовити в її задоволенні, а також надав відзив на скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2015 по справі № 910/5746/15-г позовні вимоги Банку до Приватного підприємства "Перша Алчевська Недержавна Залізнична Експедиційна Контора" про стягнення грошових коштів задоволено частково.

17.07.2015 на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідні накази у справі № 910/5746/15-г.

Як вбачається із матеріалів скарги 29.08.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель Інною Вікторівною було винесено Повідомлення № 54591998 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зі змісту зазначеного повідомлення вбачається, що державним виконавцем повернуто виконавчий документ без виконання на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Скаржник вважає, що оскаржуване повідомлення є незаконним та таким, яке винесене з грубим порушенням приписів Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування неправомірності дій органу ДВС при винесенні оскаржуваного повідомлення скаржник посилається на те, що у ПАТ "ВіЕйБі Банк" триває процедура ліквідації, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Маринку Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 по 19.03.2016. У відповідності до Рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 213 продовжено строки здійснення процедури ліквідації позивача на два роки по 19.03.2018 включно.

З огляду на вищевикладене, скаржник вважає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - державна установа, яка звільняється від сплати авансового внеску за виконання рішення суду, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим просив суд задовольнити скаргу в повному обсязі.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно п.8 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Стаття 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає правовий статус Фонду, згідно частини 1 якої, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частини 2, 3 вказаної статті визначають, що Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Пунктами 1, 4, 8 частини 1 ст. 48 вказаного Закону, серед іншого встановлено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду вчиняє будь-які дії та приймає рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку та діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

Пунктом 1 частини 4 цієї ж статті встановлено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Отже, з аналізу вказаних положень закону свідчить про те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" звертаючись із заявою про примусове виконання рішення, діяла від імені стягувача ПАТ "ВіЕйБі Банк", який відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" не звільнений від сплати авансового внеску.

Доводи скарги щодо звільнення Фонду від внесення вказаного платежу, як державної установи є безпідставними, оскільки пред'явивши наказ до виконання щодо стягнення з боржника заборгованості, яка виникла на підставі цивільно-правової угоди, уповноважена особа Фонду діяла від імені сторони такого правочину, не здійснюючи при цьому владних повноважень.

Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною установою, але державні установи не є державними органами, оскільки не мають державно-владних повноважень, тобто не є носіями державної влади, що є основною ознакою державних органів.

Дана позиція підтверджується інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.07.2017 року № 9-1289/0/4-17.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що скарга Банку на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служи Міністерства юстиції України є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, оскільки дії державної виконавчої служби були вчиненні в межах Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі № 910/5746/15-г - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Я.В. Маринченко