Рішення

від 03.11.2017 по справі 909/813/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2017 р. Справа № 909/813/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

секретар судового засідання Попович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради, 76004, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21,

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання", 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Отця ОСОБА_1, 8-А,

про стягнення коштів в сумі 613602 грн. 88 коп.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 2315/01-20/14в від 30.12.2016,

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, доручення від 30.10.2017,

ОСОБА_4 - представник, НОМЕР_1,

встановив:

Івано-Франківська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання" про стягнення збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 613602 грн. 88 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ "Підприємство робітничого постачання" використовується земельна ділянка комунальної власності без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки в сумі 613602 грн. 88 коп. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 156, 157 ЗК України.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2017 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 06.09.2017.

Ухвалою суду від 06.09.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 17.10.2017.

Ухвалою суду від 17.10.2017 відкладено розгляд справи на 02.11.2017.

В судовому засіданні 02.11.2017 оголошено перерву до 03.11.2017.

Представник позивача, в судовому засіданні 03.11.2017, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання" використовується земельна ділянка комунальної власності площею 1 га. по вул. ОСОБА_5ОСОБА_1, 8-А в м. Івано-Франківську без правовстановлюючих документів, що призвело до заподіяння територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки, за період з 29.11.2013 по 29.11.2016, в сумі 613602 грн. 88 коп. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача збитки в сумі 613602 грн. 88 коп. та покласти на останнього судові витрати в сумі 9204 грн. 04 коп.

Представники відповідача, в судовому засіданні 03.11.2017, проти позову заперечують з підстав викладених відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилаються на те, що ЗАТ "Підприємство робітничого постачання" не згідне з сумою, яку просить відшкодувати міська рада, а саме з періодом за який були нараховані збитки. Вважають, що суму збитків потрібно перерахувати починаючи з дати коли міська рада звернулася вперше до ЗАТ "Підприємство робітничого постачання" з листом про укладення договору оренди, тобто з 11.07.2016. Зазначають, що підприємство готове відшкодувати суму збитків за період з 11.07.2016.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів № 154/3 від 16.03.1978 земельну ділянку площею 1 га. по вул. Косіора, 8-А (вул. ОСОБА_5ОСОБА_1, 8-А) виділено управлінню робітничого постачання об"єднання "Укргазбуд" під будівництво бази. Майно цілісного майнового орендного підприємства робітничого постачання № 10 придбано згідно договору купівлі-продажу № 1Д-972 від 31.10.1995 (правонаступником є ЗАТ "Підприємство робітничого постачання").

Інспектором з самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 06.07.2016 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Отця ОСОБА_1, 8-А, про що складено акт обстеження № 30, та встановлено, що на день проведення обстеження вказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів.

На засіданні комісії з визначення та відшкодування територіальній громаді м. Івано-Франківська збитків від 29.11.2016, визначено розмір збитків, нанесених Івано-Франківській міській раді, у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної міською радою плати за оренду земельної ділянки, що виникли внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів та становлять 613602 грн. 88 коп., про що складено відповідний акт.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.01.2017 № 17 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 29.11.2016, згідно якого сума неодержаного територіальною громадою м. Івано-Франківська доходу визначається збитками в розмірі 613602 грн. 88 коп., за період з 29.11.2013 по 29.11.2016.

Відповідно до п. 2 зазначеного рішення, збитки підлягають відшкодуванню власнику землі, особами що їх заподіяли, не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом міської ради актів Комісії.

Проте, відповідачем не виконано рішення виконавчого комітету та не оплачено заподіяні збитки в сумі 613602 грн. 88 коп. до міського бюджету.

З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку відповідачу надіслано лист № 80/01-18/19-в від 19.01.2017 про необхідність добровільного відшкодування завданих збитків, який останнім залишено без розгляду.

Таким чином, з 29.11.2013 по 29.11.2016 відповідач використовував земельну ділянку загальною площею 1 га, яка знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Отця ОСОБА_1, 8-А, без правовстановлюючих документів, які надають право користування землею, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на загальні положення наведених вище норм, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Приписами статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідач, не оформивши відповідно до чинного законодавства користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомості, порушив наведені вище положення законодавства.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушене.

Відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що саме на відповідача покладено обов'язок оформити права на землю, зокрема, вчинити дії з виготовлення та погодження технічної документації із землеустрою. Невиконання ж цього обов'язку свідчить про наявність складу правопорушення в діях відповідача, що, як наслідок, зумовлює його відповідальність у вигляді відшкодування шкоди (збитків), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 613602 грн. 88 коп. збитків у вигляді неодержаного доходу за використання земельної ділянки, за період з 29.11.2013 по 29.11.2016, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 9204 грн. 04 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківської міської ради до закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання" про стягнення коштів в сумі 613602 грн. 88 коп. задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Підприємство робітничого постачання", 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Отця ОСОБА_1, 8-А, (ідентифікаційний код 13659019) на користь Івано-Франківської міської ради, 76004, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, (ідентифікаційний код 33644700), 613602 (шістсот тринадцять тисяч шістсот дві) грн. 88 коп. збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, за період з 29.11.2013 по 29.11.2016, 9204 (дев"ять тисяч двісті чотири) грн. 04 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.17

Суддя Деделюк Б.В.