Рішення

від 18.10.2017 по справі 911/2613/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2017 р. Справа № 911/2613/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіон Солар»

про стягнення 65979537,24 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 09/12/236 від 31.05.2017 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіон Солар» про стягнення 65979537,24 грн. з яких 63354791,67 грн. комісійної винагороди та 2624745,57 грн. 3 % річних.

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2017 року порушено провадження у справі № 911/2613/17 та призначено справу до розгляду на 04.10.2017 року.

В судове засідання 04.10.2017 року представник відповідача не з'явився, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 05.09.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 18.10.2017 року.

Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.

Тимчасове призупинення поштових відправлень одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим підтверджується доповідною запискою керівника апарату Господарського суду Київської області у справі № 911/2613/17.

Інформація про час і місце розгляду справи № 911/2613/17 була розміщена на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області.

Окім того, в ході розгляду спору на виконання вимог суду позивач надав докази надіслання відповідачу копії ухвали про порушення провадження у справі та копії ухвали про відкладення розгляду справи за допомогою служби доставки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поні Експрес» .

Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/2613/17.

Позивач в судовому засіданні 18.10.2017 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Однак, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 18.10.2017 року не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.09.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк-гарант, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларіон Солар» (далі - Принципал, відповідач) було укладено Договір про надання банківської гарантії № 20-4265/3-2 (із договорами про внесення змін) (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати гарантію за Боржника на суму 39851592,78 євро (пункт 2.5 Договору в редакції Договору про внесення змін № 20-4265/3-2-02122015 від 02.12.2015 року) на користь Бенефіціара (компанія « China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation» (далі - CNBM) (п. п. 1.1 та 2.1 Договору), що забезпечує виконання Принципалом зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом № SААF4112014 від 15.11.2012 року (далі - Контракт) (п. 1.3 Договору).

Згідно пункту 2.3 Договору термін дії гарантії - до 15.07.2018 року включно.

Строк дії договору гарантії - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.3 Договору).

У зв'язку із не оплатою відповідачем сум Контакту, за вимогами CNBM Банк сплатив останньому загальну суму коштів у розмірі 17609576,48 євро, а саме: 30.01.2015 року - 2215780,00 євро; 27.05.2015 року - 2026730,30 євро; 30.07.2015 року - 1130590,00 євро, згідно Swift повідомленнь про сплату Банком вимог (копії додано до матеріалів справи).

Відповідно до пунктів 5.3.1 Договору та 3.3 Договору (в редакції Договору про внесення змін № 20-3858/3-2 від 01.11.2013 року) Принципал зобов'язаний своєчасно сплачувати Банку-гаранту комісійну винагороду за супровід наданої гарантії у розмірі 3% річних від фактичної суми зобов'язань Принципала за гарантією, що нараховується Банком в гривнях за курсом валюти гарантії, встановленим НБУ на дату нарахування, починаючи з дати видачі гарантії за методом визначення кількості днів у місяці та році: «факт/360» , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

З дати укладення Договору (з 28.12.2012 року) комісійна винагорода мала сплачуватись Принципалом на рахунок Банку щомісячно першого числа календарного місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому відбулось нарахування комісійної винагороди, за останній розрахунковий період - в дату закінчення строку дії гарантії або в день звільнення банку від зобов'язань по гарантії.

За період з дати Договору і по лютий 2014 року відповідач сплачував комісійну винагороду згідно виписок та довідки-розрахунку, копії яких долучено до матеріалів справи.

У подальшому між позивачем та відповідачем було укладено Договори про внесення змін № 20-2559/3-2 від 31.10.2014 року та № 20-4265/3-2-09072015 від 09.07.2015 року до Договору, відповідно до умов яких строк оплати комісій було відкладено, а саме:

- за період з 01.03.2014 року по 30.06.2015 року включно згідно з п. 3.3 Договору (в редакції від 31.10.2014 року) строк оплати комісійної винагороди перенесено до 01.07.2015 року включно;

- за період з 01.03.2014 року по 30.09.2015 року включно згідно з п. 3.3 Договору (в редакції від 09.07.2015 року) строк оплати комісійної винагороди перенесено до 01.10.2015 року включно.

Як стверджує позивач, в порушення пунктів 3.3, 4.3 та 5.3.1 Договору, 01.10.2015 року Принципал не сплатив відстрочену комісію, нараховану банком з 01.03.2014 року по 30.09.2015 року та взагалі припинив оплату комісійної винагороди за договором гарантії.

Банк-гарант неодноразово надсилав відповідачу вимоги про настання гарантійних випадків та вимоги про сплату боргу, у тому числі за несплаченими комісіями, а саме: № 39-1/1880-9 від 04.12.2015 року, № 39-1/1877-9 від 04.12.2015 року та № 09-8-7/290 від 01.03.2016 року.

Факт відправки вимог та їх отримання відповідачем підтверджується накладними Товариства з обмеженою відповідальністю «Поні Експрес» про вручення поштового відправлення № 21-1433-6312, № 21-1433-6323, № 21-0628-7645, копії яких наявні у матеріалах справи.

Враховуючи, що жодних відповідей на вказані вимоги Банк не отримав, а станом на 01.08.2017 року заборгованість відповідача за несплаченою комісією не погашена, позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача 63354791,57 грн. несплаченої комісійної винагороди та 2624745,67 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.10.2015 року по 01.08.2017 року в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.

Статтею 567 Цивільного кодексу України передбачено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом перевірено наданий Банком розрахунок заборгованості з оплати комісійної винагороди за Договором про надання банківської гарантії № 20-20-4265/3-2 від 28.12.2012 року та встановлено, що він є арифметично вірним.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи докази виконання відповідачем своїх зобов'язання по оплаті комісійної винагороди за Договором не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63354791,57 грн. комісійної винагороди підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та встановив, що він не суперечить вимогам законодавства та обставинам справи, є арифметично вірним, а тому вимога про стягнення 3 % річних в сумі 2624745,67 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіон Солар» ( 95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського/Турецька, 12/4, код 37773873) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) 63354791 (шістдесят три мільйони триста п'ятдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто один) грн. 67 коп. комісійної винагороди, 2624745 (два мільйони шістсот двадцять чотири тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 57 коп. 3% річних та 240000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.11.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін