Рішення

від 08.11.2017 по справі 910/17405/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017Справа №910/17405/17

За позовом Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них "Магістраль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-МАСТЕР ГРУП"

про стягнення 130 415,99 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Костюк О.П. - представник за довіреністю б/н від 17.01.17 від відповідача Федосенко Д.В. - керівник Литвинюк К.В. - представник за довіреністю б/н від 07.11.17

У судовому засіданні 08.11.2017, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них "Магістраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-МАСТЕР ГРУП" про стягнення 130 415,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору № 104 про надання послуг транспортними засобами від 07.06.2016 відповідач не виконав своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 95 750,61 грн. Крім того, за неналежне виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 14 216,00 грн, 3 % річних у розмірі 3 055,34 грн. та інфляційні втрати у розмірі 17 394,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17405/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.11.2017.

07.11.2017 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшов письмовий відзив відповідача та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція".

У судове засідання, призначене на 08.11.2017, з'явились представники сторін.

Представник відповідача підтримав подане клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.

Представник позивача щодо поданого клопотання заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Дослідивши клопотання позивача про залучення до участі у справі ТОВ Єврореконструкція в якості іншого співвідповідача, суд відмовляє в його задоволенні з підстав необґрунтованості.

У судовому засіданні представник позивача надав довідку про наявну заборгованість, що була долучена до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги та надав пояснення пор суті спору.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, який не заперечував існування заборгованості за договром перед позивачем.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

07 червня 2016 року між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них "Магістраль" (надалі -позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ-МАСТЕР ГРУП" (надалі - відповідач, замовник) було укладено договір № 104 про надання послуг транспортними засобами (надалі - договір), відповідно до умов якого виконавець надає замовнику, згідно заявки, послуги транспортними засобами, а замовник забезпечує роботою транспортні засоби та зобов'язується оплатити надані послуги згідно тарифів виконавця (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.2 договору заявка приймається в письмовій (т/факс 259-11-65) та усній формі (тел. 259-11-59) і задовольняється при наявності вільного від роботи транспортного засобу.

За умовами п.п. 3.1., 3.2. договору сума вартості наданих послуг визначається щомісячно двостороннім актом виконаних робіт відповідно до оформлених подорожніх листів та змінних рапортів, де вказана фактично виконана робота. Вартість наданих послуг транспортними засобами визначається сумарною вартістю відпрацьованих годин згідно тарифів Виконавця.

Плата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та надходження платіжної вимоги-доручення (рахунку) (п. 3.7. договору).

Даний договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2016.

Як встановлено судом, в період з червня по липень 2016 року позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме надав на замовлення відповідача послуги транспортними засобами на загальну суму 225 418,81 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № 178 від 30.06.2016 на суму 34 645,42 грн.;

- № 178 від 15.07.2016 на суму 75 218,21 грн.;

- № 186 від 25.07.2016 на суму 70 871,98 грн.;

- № 189 від 31.07.2016 на суму 44 683,20 грн.

За твердженням позивача, відповідач прийняв надані послуги у повному обсязі та без зауважень, однак оплату за виставленими позивачем рахунками №№ 11,12,13 від 29.06.2016, № 14 від 15.07.2016, № 15 від 25.07.2016 та № 19 від 31.07.2016 здійснив лише частково, а саме на суму 129 668,20 грн., що підтверджується виписками із банківського рахунку позивача та наданим розрахунком.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензіями вих. № 516 від 30.12.2016 та вих. № 149 від 26.05.2017 щодо сплати заборгованості за договором № 104 від 07.06.2016, однак вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем були належним чином виконані зобов'язання за договором № 104 від 07.06.2016, а саме в період з червня по липень 2016 року надані на замовлення відповідача послуги транспортними засобами на загальну суму 225 418,81 грн.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п. 3.7 договору плата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та надходження платіжної вимоги-доручення (рахунку).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи строки оплати, зазначені в п. 3.7 договору, строк виконання грошових зобов'язань відповідача по оплаті за надані послуги на момент вирішення спору настав.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по оплаті наданих послуг, не здійснив належним чином розрахунку за виставленими позивачем рахунками, внаслідок чого у останнього станом на момент вирішення спору утворилась заборгованість у розмірі 95 750,61 грн.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти існування вказаної суми заборгованості за договором № 104 від 07.06.2016.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 104 від 07.06.2016 належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за надані послуги у розмірі 95 750,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої позивачем вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 14 216,00 грн., нарахованої за загальний період прострочення з 11.08.2016 по 08.02.2017, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, відповідно до п. 4.1. договору за несвоєчасну оплату послуг в передбачений п. 3.7 договору термін виконавець нараховує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку від суми боргу за кожен прострочений день, а також залишає за собою право призупинити дію договору до вирішення фінансових питань.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, який становить 14 179,77 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 110750.61 11.08.2016 - 06.09.2016 27 15.5000 % 0.085 %* 2532.74 95750.61 07.09.2016 - 15.09.2016 9 15.5000 % 0.085 %* 729.90 95750.61 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 0.082 %* 3296.33 95750.61 28.10.2016 - 08.12.2016 42 14.0000 % 0.077 %* 3076.58 95750.61 09.12.2016 - 26.01.2017 49 14.0000 % 0.077 %* 3589.34 95750.61 27.01.2017 - 08.02.2017 13 14.0000 % 0.077 %* 954.88

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 14 179,77 грн., що нарахована в період з 11.08.2016 по 08.02.2017, в частині позовних вимог про стягнення 36,23 грн. пені слід відмовити.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3055,34 грн. та інфляційних втрат у розмірі 17 394,04 грн., нарахованих за період з 11.08.2016 по 29.08.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат суд встановив, що розмір останніх є меншим, ніж заявлено позивачем, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 11.08.2016 - 06.09.2016 110750.61 0.997 -332.25 110418.36 07.09.2016 - 08.09.2017 95750.61 1.162 15465.89 111216.50

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 15 133,64 грн., в іншій часині слід відмовити.

Суд також перевірив розрахунок позивача в частині 3 % річних та встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3055,34 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача загальної суми у розмірі 128 119,36 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-МАСТЕР ГРУП" (02225, м. Київ, вул. Каштанова, буд 14, кв. 40; ідентифікаційний код 39801294) на користь Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них "Магістраль" (03131, м. Київ, вул. Лютнева, буд. 58; ідентифікаційний код 05445534) суму основного боргу у розмірі 95 750 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 61 коп., пеню у розмірі 14 179 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 77 коп., інфляційні втрати у розмірі 15 133 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять три) грн. 64 коп., 3 % річних у розмірі 3 055 (три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 34 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017.

Суддя Пукшин Л.Г.