Рішення

від 08.11.2017 по справі 910/13842/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2017Справа №910/13842/17

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Нова ділова агенція

про виселення та стягнення неустойки.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Слободян О.П. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про виселення Відповідача з орендованого приміщення та стягнення неустойки за ст. 785 ЦК України, оскільки всупереч покладеного на нього договором та законом обов'язку, Відповідач не повернув приміщення після припинення строку дії договору оренди від 18.06.2014 № 5425.

Відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора Відповідача на лікарняному.

Розглянувши мотиви клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає, що така підстава, як перебування директора на лікарняному не передбачена ст. 77 ГПК України, як підстава для відкладення розгляду справи.

Натомість у засідання 08.11.2017 має місце ненаправлення Відповідачем свого представника, і статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Щодо ненаправлення Відповідачем свого представника у засідання, як підстава для відкладення розгляду справи, суд зазначає, що має місце повторна неявка, та у перший раз судом було застосовано право, надане ст. 77 ГПК України, і було відкладено розгляд справи.

Щодо ненаправлення представник у засідання вдруге, то судом прийнято до уваги, що Відповідач, як учасник судового процесу, який триває встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний строк, не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 ГПК України, наприклад з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, оскільки про призначення судового засідання на 08.11.2017 Відповідачу було повідомлено заздалегідь.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18).

Втім у клопотанні Відповідач неможливості заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника не обґрунтував та не довів.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником або директором особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати, якщо вважав за потрібне, відзив та/або будь-які додаткові пояснення та/або докази заздалегідь до судового засідання в письмовому вигляді через канцелярію суду, направити поштою, кур'єром тощо, оскільки ухвали суду ним отримувалися заздалегідь до судових засідань.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, та закінчився встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання Відповідача.

Судом також не встановлено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні, тому відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між Позивачем, як орендодавцем, та Відповідачем, як орендарем, договору від 18.06.2014 № 5425 (далі - Договір), в оренду Відповідачу за актом приймання-передачі було передано комунальне нерухоме майно - квартира №66 у будинку на вул. Оболонська, 34, загальною площею 44,18 кв.м.

У подальшому сторонами шляхом укладення додаткових угод продовжувався строк дії Договору, та відповідно до останньої з них - додаткової угоди № 5 від 09.12.2016, строк дії договору було встановлено до 30.04.2017. Відповідно до розділу 5 Договору, передбачена можливість його пролонгації за заявою орендаря за згодою орендодавця, та що Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Також, згідно з положеннями ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як було вказано вище, строк дії Договору, з урахуванням його пролонгації, було встановлено по 30.04.2017 включно.

Листом від 18.05.2017 №056/24-1567 Позивач попередив Відповідача, що строк дії Договору оренди закінчується 30.04.2017, тому договір є припиненим з 01.05.2017, Позивач не має наміру продовжувати строк дії Договору і вимагає від Відповідача повернення майна з оренди за актом приймання-передачі. Належні докази направлення вказаного листа (заяви) про припинення строку дії Договору були надані суду Позивачем з клопотанням від 18.09.2017 та залучені до справи.

Отже, судом встановлено, що Відповідача, як орендаря, було повідомлено у встановлений Договором та Законом строк про припинення дії Договору та відсутність наміру його продовжувати, тому Договір вважається припиненим після закінчення строку, на який його було укладено (з урахуванням попередньої пролонгації), тобто після 30.04.2017.

При цьому, судом враховано відсутність доказів продовження строку дії Договору після 30.04.2017 та судового спору з цього питання; матеріали справи не містять доказів протилежного.

У зв'язку з закінченням строку дії Договору, у відповідності до ст. 785 ЦК України, 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна та умов п.п. 3.2.5 Договору Відповідач був зобов'язаний повернути орендоване майно Позивачу за актом приймання-передачі, чого ним зроблено не було, тому позовні вимоги у частині виселення Відповідача з орендованого раніше за Договором майна та повернення його Позивачу за актом приймання-передачі визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, за приписами ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку з повернення речі у зв'язку з припиненням договору найму, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як було встановлено вище судом, Договір є припиненим після 30.04.2017, тому 01.05.2017 є першим днем прострочення виконання зобов'язання з повернення майна, що за приписами ст. 785 ЦК України є підставою для нарахування з 01.05.2017 неустойки.

Позивач заявляє вимоги про стягнення неустойки за ст. 785 ЦК України за 3 місяці прострочення повернення майна з оренди, тобто за травень, червень та липень 2017 року.

Наданий Позивачем розрахунок неустойки за цей період в сумі 8850,90 судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; розмір неустойки є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Враховуючи все вищенаведене позовні вимоги у частині стягнення 8850,90 грн. неустойки також визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Нова ділова агенція (м. Київ, вул. Малиновського, 11, квартира 56; ідентифікаційний код 31288031) з квартири №66 у будинку № 34 на вул. Оболонській в місті Києві шляхом його передачі Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) за актом прийому-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нова ділова агенція (м. Київ, вул. Малиновського, 11, квартира 56; ідентифікаційний код 31288031) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення Спецжитлофонд (м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) 8850 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 90 коп. неустойки, а також 3200 (три тисячі двісті) грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017

Суддя Сташків Р.Б.