Рішення

від 06.11.2017 по справі 914/1867/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2017р. Справа № 914/1867/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВАРД» , м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» , м.Львів

про стягнення 118452,95 грн.

за участю представників:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «ГВАРД» до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» про стягнення 118452,95 грн., з яких 100214,00 грн. основний борг та 18238,95 грн. пеня.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Станом на 06.11.2017р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

04.01.2016р. між ОСОБА_1 підприємством Торговий дім Галпідшипник (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГВАРД (замовник) укладено договір №04-БР, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу:

- виготовлення та монтаж елементів опалубки міжповерхового перекриття в нежитловому приміщенні по вул.Фрунзе, 69-Б у Подільському районі м.Києва;

- влаштування даху з фальцюванням в нежитловому приміщенні по вул.Фрунзе, 69-Б у Подільському районі м.Києва;

- перекриття даху плоским металевим листом в нежитловому приміщенні по вул.Фрунзе, 69-Б у Подільському районі м.Києва.

Згідно із п.1.2 та п.1.3 договору, виконавець зобов'язаний виконати роботу, визначену п.1.1 договору, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено за погодженням сторін. По завершенню робіт сторони складають акт прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.2.1 договору, ціна договору визначається сумою вартості всіх виконаних робіт по даному договору, що фіксується у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, яка складається по кожному виду робіт окремо, та складає 4801214,00 грн. Ціна договору включає в себе вартість будівельних робіт, матеріалів та інших витрат.

Визначена в п.2.1 договору сума виплачується замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.3. договору).

Пунктом 2.3.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником в строк до 200 календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, включаючи усунення виявлених замовником недоліків.

В розділі 3 договору сторони погодили, що строк виконання робіт по даному договору становить 100 календарних днів. Даний Договір дійсний з 04.01.2016р. і до 06.08.2016 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Пунктом 4.2 договору передбачені обов'язки замовника, серед яких, зокрема, передбачено обов'язок замовника сприяти виконавцю у виконанні роботи у випадках, обсязі та в порядку, встановлених договором; обов'язок оплатити виконавцю роботи, передбачені пунктом 2.2. договору, в розмірах і в строки, встановлені цим договором; обов'язок прийняти роботу, виконану виконавцем на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Як стверджує позивач, він на виконання умов договору виконав роботи на загальну суму 4801214,00 грн., однак відповідач в порушення умов договору не оплатив в повному обсязі виконані позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 100214,00 грн.

Відповідно до п.5.4. договору, за несвоєчасну оплату замовником робіт, виконаних виконавцем відповідно до умов договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже на підставі п.5.4. позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 18238,95 грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 118452,95 грн., з яких 100214,00 грн. основний борг та 18238,95 грн. пеня.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.01.2016р. між сторонами укладено договір №04-БР, відповідно до умов якого позивач зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу:

- виготовлення та монтаж елементів опалубки міжповерхового перекриття в нежитловому приміщенні по вул.Фрунзе, 69-Б у Подільському районі м.Києва;

- влаштування даху з фальцюванням в нежитловому приміщенні по вул.Фрунзе, 69-Б у Подільському районі м.Києва;

- перекриття даху плоским металевим листом в нежитловому приміщенні по вул.Фрунзе, 69-Б у Подільському районі м.Києва.

Згідно із ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до п.2.1 договору, ціна договору визначається сумою вартості всіх виконаних робіт по даному договору, що фіксується у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, яка складається по кожному виду робіт окремо, та складає 4801214,00 грн. Ціна договору включає в себе вартість будівельних робіт, матеріалів та інших витрат.

Факт виконання позивачем своїх обов'язків по договору підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт: за лютий 2016р. на суму 385000,00 грн., за лютий 2016р. на суму 421800,00 грн., за лютий 2016р. на суму 427400,00 грн., за лютий 2016р. на суму 396300,00 грн., за лютий 2016р. на суму 469800,00 грн., за лютий 2016р. на суму 408600,00 грн., за лютий 2016р. на суму 390894,00 грн., за лютий 2016р. на суму 347400,00 грн., за лютий 2016р. на суму 389820,00 грн., за лютий 2016р. на суму 364200,00 грн., за лютий 2016р. на суму 261100,00 грн., за лютий 2016р. на суму 137200,00 грн., за лютий 2016р. на суму 273400,00 грн. та за лютий 2016р. на суму 128300,00 грн.

Таким чином матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт на загальну суму 4801214,00 грн. Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 476000,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2016р. між ТзОВ Гвард та ТзОВ Транспортна компанія Західна Логістика укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТзОВ Гвард (первісний кредитор) передає, а ТзОВ Транспортна компанія Західна Логістика (новий кредитор) приймає на себе право вимоги на суму 4225000,00 грн., що належить первісному кредиторові, і стає кредитором на суму 4225000,00 грн. за договором №04-БР від 04.01.2016р., укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 підприємством Торговий дім Галпідшипник .

Таким чином позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 100214,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 100214,00 грн. є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 18238,95 грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.5.4. договору, за несвоєчасну оплату замовником робіт, виконаних виконавцем відповідно до умов договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Як вбачається із поданого розрахунку позовних вимог, позивачем не враховано вимогу закону, що встановлена у ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Судом було здійснено перерахунок розміру пені виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до здійсненого перерахунку, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 14201,59 грн. пені.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплата позивачем судового збору підтверджується квитанцією №18 від 11.08.2017р. на суму 1781,29 грн.

Як передбачено частиною 6 статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог, оскільки позов слід задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Торговий дім «Галпідшипник» (9035, м.Львів, вул.Зелена, буд.238-з, ідентифікаційний код 19170443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВАРД» (79021, м.Львів, вул.Виговського, 73/7, ідентифікаційний код 25555905) 100214,00 грн. основного боргу, 14201,59 грн. пені та 1716,23 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 06.11.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 13.11.2017р.

Суддя Гоменюк З.П.