ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2017р. Справа № 914/2038/17
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім , м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства Фірма Юлія , м. Львів-Винники
про стягнення 69 320 грн. 97 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Зубко С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1-М.А., представник (довіреність №01-17Д від 18.07.2017);
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім , м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Фірма Юлія , м. Львів-Винники про стягнення 69 320 грн. 97 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 09.10.2017 призначив розгляд справи на 30.10.2017. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість становить 69 320 грн. 97 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 69 320 грн. 97 коп.
Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.
3 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім (продавець) та Приватним підприємством Фірма Юлія (покупець) було укладено договір поставки №46/1/15.
За цим договором продавець (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування та промислові товари згідно замовлення за ціною, кількістю та за іншими умовами, узгодженими сторонами.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по товарно-транспортних накладних №143366 від 21.12.2016, №143548 від 21.12.2016, №143543 від 21.12.2016, №143542 від 21.12.2016, №146251 від 28.12.2016, №146403 від 28.12.2016, №146419 від 28.12.2016, №146404 від 28.12.2016, №022215 від 08.03.2017, №025140 від 16.03.2017 (оригінали накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 85 322 грн. 16 коп.
Відповідно до п. 3.1.1. договору покупець здійснює оплату за товар протягом 28 календарних днів з дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у даному договорі розрахунковий рахунок продавця.
Відповідач оплатив вартість товару частково в розмірі 16 001 грн. 19 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 30.03.2017.
17.08.2017 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №1 від 15.08.2017 про оплату заборгованості у розмірі 69 320 грн. 97 коп. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 69 320 грн. 97 коп. основного боргу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 69 320 грн. 97 коп. основного боргу.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства Фірма Юлія , м. Львів-Винники, вул. Лермонтова, 10 (ідентифікаційний код 23887572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський лікеро-горілчаний Торговий Дім , м. Львів, вул. Кордуби, 2а (ідентифікаційний код 32483182) 69 320 грн. 97 коп. основного боргу, 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 06.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 13.11.2017.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2017 |
Оприлюднено | 14.11.2017 |
Номер документу | 70194508 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні