Рішення

від 30.10.2017 по справі 922/2882/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 922/2882/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СК Профіль", м. Харків, до державного підприємства " Івашківський спиртзавод", с. Івашки Дергачівського району Харківської області, про стягнення 823511,47 грн. за участю :

позивача - ОСОБА_1 (директор),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "СК Профіль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ДП "Івашківський спиртзавод", про стягнення заборгованості за договором поставки № 16/03-01 від 16.03.2015р. у сумі 823511,47 грн., в т.ч. основна заборгованість - 610250,00 грн., інфляційні втрати - 171480,25 грн., 3% річних - 41781,22 грн. та судового збору в розмірі 12 352,67 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що суд належним чином повідомив відповідача про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16.03.2015р. між ТОВ "СК-Профіль" (позивач) та ДП "Івашківський спиртзавод" (відповідач) був укладений договір поставки № 16/03-01 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач, відповідно, зобов"язався прийняти та оплатити мелясу бурякову ДСТУ 3696-98 (ГОСТ 30561-98). Кількість товару, одиниця виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у Специфікаціях, що є додатками до цього договору та є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).

За умовами п.3.2 договору оплата товару за цим договором здійснюється відповідачем у безготівковому порядку протягом 3 календарних днів шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів за платіжними реквізитами позивача за кожну партію товару, яку буде отримано на підставі даного договору.

Строк поставки товару визначається сторонами у специфікаціях (п.3.3 договору).

Відповідно до специфікації № 1 від 16.03.2015р. строк поставки товару погоджено сторонами з 01.04.2015р. по 30.04.2015р.

Позивач на виконання умов договору поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 810 250,000грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № РН-0000022 від 14.04.2015р. на суму 331 625,00грн. та № РН-0000025 від 29.04.2015р. на суму 478 625,00грн., наявними у справі.

Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав неналежним чином. Як зазначає позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, на суму 610 250,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений за договором товар в розмірі 610 250,00 грн.

01.07.2015р. між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого загальна сума заборгованості за спірним договором становить 610 250,00грн.

Обставини щодо несплати заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 171 480,25грн. інфляційних втрат та 41 781,22грн. 3% річних за період прострочення з 04.05.2015 р. по 14.08.2017р.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 610 250,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 41 781,22грн. та збитків від інфляції в сумі 171480,25грн., суд також вважає їх цілком законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2006р. порушено провадження у справі № 19/30-06 про банкрутство Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" та введено мораторій на нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Провадження у справі № 19/30-06 на момент розгляду справи № 922/2882/17 триває, провадження у справі перебуває на стадії процедури розпорядження майном, в провадженні справи про банкрутство застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р.

Як свідчать матеріали справи № 922/2882/17, ТОВ "СК Профіль" є поточним кредитором, вимоги якого виникли після порушення проавдження у справі про визнання боржника банкрутом.

Статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013р. не передбачалось зупинення в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів нарахування суб'єкту господарювання, щодо якого порушено справу про банкрутство, інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2016р. у справі № 05/5026/1980/2012, у постанові Верховного суду України № 06/212 від 16.05.2006р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 509, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції до 19.01.2013р., ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (62211, Харківська область, Золочівський район, с. Івашки, код ЄДРПОУ 00375250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Профіль" (61017, м. Харків, вул. Котлова, 95, код ЄДРПОУ 34391604) 610 250,00 грн. основного боргу, 171 480,25 грн. інфляційних втрат, 41 781,22 грн. 3% річних, 12 352,67 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2