Постанова

від 13.11.2017 по справі 911/2215/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р. Справа№ 911/2215/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 13.11.2017 по справі №911/2215/14 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.09.2017

по справі №911/2215/14 (суддя Горбасенко П.В.)

за скаргою Приватного акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління №53 на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі №911/2215/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №53"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1.Корпорація "Альтіс-Холдинг", 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-компані"

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 у справі № 911/2215/14 позов задоволено; в рахунок погашення заборгованості Корпорації "Альтіс-Холдинг" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за кредитним договором №111/08/88-KL від 14.07.2008 у сумі 12 396 043,14 грн, яка складається з простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 509 000,00 грн, поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 10 672 522,70 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 1 012 462,64 грн, поточної заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 128 204,58 грн та пені у розмірі 73 853,22 грн, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 14.07.2008, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у реєстрі за № 3346, а саме:

- трикімнатну квартиру №46 (сорок шість), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 78,10 кв.м., житловою площею 44,80 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939928), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру № 66 (шістдесят шість), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 78,50 кв.м., житловою площею 45,50 кв.м., належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939932), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №67 (шістдесят сім), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 67,80 кв.м., житловою площею 38,20 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939933), виданого Бориспільською міською радою19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №70 (сімдесят), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 79,60 кв.м., житловою площею 45,90 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939934), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №74 (сімдесят чотири), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 80,10 кв.м., житловою площею 46,20 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939935), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №91 (дев'яносто один), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 79,70кв.м., житловою площею 46,20 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939940), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №94 (дев'яносто чотири), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 76,90 кв.м., житловою площею 44,70 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939941), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №106 (сто шість), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 77,10 кв.м., житловою площею 43,90 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939942), виданого Бориспільською міською радою 19.05.2008;

- трикімнатну квартиру №123 (сто двадцять три), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 77,60 кв.м., житловою площею 44,50 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939946), виданого Бориспільською міською радою 20.05.2008;

- трикімнатну квартиру №127 (сто двадцять сім), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 77,60 кв.м., житловою площею 43,50 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939947), виданого Бориспільською міською радою 20.05.2008;

- трикімнатну квартиру №131 (сто тридцять один), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 77,10кв.м., житловою площею 43,30 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939950), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №135 (сто тридцять п'ять), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 76,60кв.м., житловою площею 43,90 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939802), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №138 (сто тридцять вісім), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 67,90кв.м., житловою площею 37,70 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939803), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №142 (сто сорок два), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 67,10кв.м., житловою площею 37,40 кв.м., належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53"на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939804), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №146 (сто сорок шість), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 67,40кв.м., житловою площею 37,20 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939805), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №158 (сто п'ятдесят вісім), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 67,50 кв.м., житловою площею 37,00 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939807), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №167 (сто шістдесят сім), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 68,20кв.м., житловою площею 37,90 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління №53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939809), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

- трикімнатну квартиру №170 (сто сімдесят), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок №47, загальною площею 68,10 кв.м., житловою площею 37,50 кв.м., що належить Приватному акціонерному товариству "Будівельно - монтажне управління № 53" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ №939810), виданого Бориспільською міською радою 22.05.2008;

шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 53" в доход Держаного бюджету України 73 080,00 грн судового збору.

17.11.2014 Господарським судом Київської області видано накази на примусове виконання рішення у справі №911/2215/14.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2016 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні №45762016 (згідно наказу господарського суду Київської області від 17.11.2014 у справі № 911/2215/14) стягувача - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Добродім".

31.07.2017 Приватне акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління № 53" звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою, в якій просило визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 02.03.2015 у виконавчому провадженні ВП № 45762016 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Вказана скарга обґрунтована тим, що оскаржувана постанова ВДВС від 02.03.2015 підлягає визнанню недійсною, оскільки законодавством не передбачений порядок, який би дозволяв боржнику самостійно виконати судове рішення про звернення стягнення на майно, оскільки його реалізація можлива виключно в рамках виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2017 у справі №911/2215/14 скаргу Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 53" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено повністю; визнано недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 02.03.2015 у виконавчому провадженні ВП №45762016 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції від 15.09.2017, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду, обставинам справи; на порушення норм матеріального та процесуального права.

Приватним акціонерним товариством "Будівельно-монтажне управління №53" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, в судове засіданні з'явилися лише представник Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління №53" інші учасники апеляційного провадження не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та положення ст.121-2 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ч.1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

У відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову. У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК України).

У відповідності до п. 6 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються положень Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999.

Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.28 Закону України „Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Згідно із ч.8 ст.54 Закону України „Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (ст.41 Закону України "Про іпотеку").

Згідно із п. 1.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 (чинний на момент прийняття постанови від 02.03.2015) прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота (п. 1.3. Тимчасового порядку № 68/5).

Як свідчать матеріали справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 10.12.2014 ВП №45762016 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 17.11.2014 у справі №911/2215/14 щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; боржнику самостійно виконати у семиденний термін, з моменту винесення постанови.

В подальшому, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.03.2015 ВП № 45762016 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 1 239 604,31 грн, оскільки боржником у строк встановлений для самостійного виконання вимоги виконавчого документа не виконані.

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2014 ВП №45762016 вбачається, що боржнику - ПрАТ "Будівельно-монтажне управління №53" надано 7-денний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання судового рішення про звернення стягнення на належне ПрАТ "Будівельно-монтажне управління №53" на праві власності нерухоме майно, яке було передано в іпотеку за договором від 14.07.2008.

При цьому, в наказі №911/2215/14, виданому Господарським судом Київської області 17.11.2014, зокрема зазначено, що в рахунок погашення заборгованості Корпорації "Альтіс-Холдинг" перед Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" за кредитним договором №111/08/88-KL від 14.07.2008 у сумі 12396043,14 грн, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 14.07.2008, посвідченим нотаріально та зареєстрованим у реєстрі за № 3346, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Отже, вказаним наказом № 911/2215/14 на відповідача не покладено обов'язку сплатити кошти (заборгованість). Крім того, з даного наказу слідує, що заборгованість виникла у Корпорації "Альтіс-Холдинг".

Крім того, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є санкцією майнового характеру за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин судового рішення.

Оскільки боржник - ПрАТ "Будівельно-монтажне управління № 53" у виконавчому провадженні ВП №45762016 в даному випадку позбавлений можливості самостійно виконати судове рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав у державного виконавця для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 02.03.2015.

Крім того, судова колегія приймає до уваги те, що наказом №911/2215/14, виданим Господарським судом Київської області 17.11.2014, визначено порядок виконання рішення шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі оціночної вартості вказаного майна, що буде визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 02.03.2015 у виконавчому провадженні ВП № 45762016 про стягнення з боржника виконавчого збору, а відтак скарга Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 53" на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсною постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньова М.О. від 02.03.2015 у виконавчому провадженні ВП №45762016 про стягнення з боржника виконавчого збору підлягає задоволенню.

Стосовно посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ч.1 ст.121-2 ГПК України, судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України „Про виконавче провадження" постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено вище, 02.03.2015 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селеньовим М.О. винесено постанову про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 53" виконавчого збору ВП №45762016.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись із вказаною постановою, в березні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління № 53" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 02.03.2015 ВП №45762016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2015, залишеною без зміні ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 у справі №810/1012/15, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Будівельно-монтажне управління № 53" задоволено.

Отже, Приватним акціонерним товариством "Будівельно-монтажне управління № 53" оскаржено постанову про стягнення виконавчого збору в межах строку визначеного ч.1 ст.28 Закону України „Про виконавче провадження"

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 скасовано, провадження в даній адміністративній справі закрито та роз'яснено Приватному акціонерному товариству "Будівельно-монтажне управління № 53" право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

В зв'язку з прийнятою Вищим адміністративним судом України ухвалою від 05.07.2017 Приватне акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління № 53" у найкоротший строк звернулося до Господарського суду Київської області з даною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Встановлений у ч.1 ст.121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст.53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Будівельно-монтажне управління № 53" одночасно зі скаргою було подано до Господарського суду Київської області заяву про відновлення пропущеного строку. Причину пропуску строку скаржник мотивує тим, що він оскаржив постанову про стягнення виконавчого збору в порядку адміністративного судочинства та у визначені ст.28 Закону України Про виконавче провадження" строки. Однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2017 провадження в адміністративній справі закрито та роз'яснено право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Враховуючі вищевстановлене та зазначені вище правові норми, судова колегія вважає, що причина пропуску встановленого законом процесуального строку є поважною, а тому заява про відновлення строку підлягала задоволенню.

У відповідності до ст.53 ГПК України про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судовою колегією встановлено, що судом першої інстанції в порушення норм ст.53 ГПК України не розглянуто та не зазначено у відповідній ухвалі про розгляд заяви про відновлення пропущеного строку. При цьому, суд першої інстанції прийнявши та розглянувши скаргу на дії ДВС забезпечив гарантоване Конституцією право на судовий захист.

В силу ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки, як встановлено вище, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного рішення, то в розумінні ч.2 ст.104 ШПК України відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Усі інші твердження та заперечення, наведені апелянтом відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Крім того, судова колегія звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційні скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 53, 99, 101-106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.09.2017 у справі №911/2215/14 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.09.2017 у справі №911/2215/14 залишити без змін.

3.Матеріали справи №911/2215/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна