Рішення

від 23.10.2017 по справі 357/11490/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11490/17

2/357/3741/17

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з цивільним позовом до Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування, обґрунтовуючи його тим, що 15 квітня 2011 року померла її мати ОСОБА_2 Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із двох земельних ділянок, які розташовані на території Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Позивачка звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у результаті чого 10.05.2017 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на одну земельну ділянку площею 1, 8330 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак з приводу видачі свідоцтва про право власності на другу земельну ділянку площею 2, 2937 га. отримала відмову нотаріуса, оскільки її мати ОСОБА_2 отримала вказану земельну ділянку у спадщину після свого чоловіка ОСОБА_3, однак за життя не встигла отримати правовстановлюючий документ на право власності. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 2,2937 га., яка розташована на території Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220489700:05:003:0008, згідно сертифікатів на право власності на земельну ділянку (пай) серії КВ №0076268 та КВ №0076250, зареєстрованих 26.12.1996 року, що належала її матері ОСОБА_2, яка померла 15.04.2011 року.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належно, представник позивача ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2011 року померла мати позивачки ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із двох земельних ділянок, які розташовані на території Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Як вбачається із матеріалів справи, 07.03.2017 позивачка звернулась до Білоцерківської районної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадкове майно, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, в результаті чого 10.05.2017 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на одну земельну ділянку площею 1, 8330 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Разом із тим, ОСОБА_1 отримала постанову про відмову державного нотаріуса Білоцерківської районної нотаріальної контори ОСОБА_5 у оформленні спадкових прав на майно та видачу свідоцтва про право власності на другу земельну ділянку площею 2, 2937 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220489700:05:003:0008, оскільки її мати ОСОБА_2, успадкувала після померлого 01.08.2004 року ОСОБА_3 1/2 частину спадкового майна, що складалось із права на земельні частки (паї), згідно сертифікатів серії КВ №0076268 та КВ №0076250. Іншу 1/2 частину успадкувала дочка померлого - ОСОБА_1

Однак, 04.09.2012 року розпорядженням № 697 Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_2 на підставі сертифікатів на право на земельні частки (паї) було надано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто за життя ОСОБА_2 не встигла отримати правовстановлюючий документ на право власності на вказану земельну ділянку.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що є єдиним спадкоємцем після померлої 15.04.2011 року ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_1

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.

У відповідності до п. 2.3, 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 28.01.2003 року № 6/5 та офіційного листа МЮУ № 19-32/319 від 21.02.2005 року щодо переліку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання належності майна попередньому чи наступному власнику (спадкоємцю) у випадку відсутності таких, вирішується в судовому порядку.

При вирішення даної справи суд виходить з того, що згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків ( спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, у відповідності до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивачка по справі являється спадкоємцем за законом першої черги.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2010 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказану вище земельну ділянку, оформити через органи нотаріату право на спадкове майно не вбачається можливим, суд вважає, що право позивачки на спадкове майно підлягає судовому захисту, і тому позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1268, 1296 ЦК України, ст. 10, 11, 209, 212, 214-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 2,2937 га, кадастровий номер 3220489700:05:003:0008, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Білоцерківського району Київської області в порядку спадкування за законом після померлої 15.04.2011 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_6