Рішення

від 07.11.2017 по справі 361/1832/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1832/17

Провадження № 2/361/1631/17

07.11.2017

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

/заочне/

07 листопада 2017 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Селезньової Т.В.,

при секретарі - Корніюк К.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,-

встановив:

Позивачка просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, 45, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221281601:01:060:0022, мотивуючи тим, що 18.08.2007 р. на підставі договору дарування вона і відповідач набули у рівних частках право власності на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, 45. У подальшому, 04.09.2012 р. між нею та відповідачем був укладений договір - купівлі продажу, за яким вона набула у власність належну відповідачу 1/2 частку вказаного будинку, яка розташована на спірній земельній ділянці. За умовами договору - купівлі продажу, відповідач зобов'язався здійснити відчуження даної земельної ділянки на її користь, але відповідач умови договору в даній частині не виконав, відчуження земельної ділянки не здійснив.

Відповідач тричі не явився в судове засідання; був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому рекомендованих листів за адресою його зареєстрованого місця проживання. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, і він не повідомив про причини неявки.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності і про згоду на ухвалення заочного рішення. Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, вважає можливим розглянути справу заочно, згідно ст.224 та ч.4 ст.169 ЦПК України.

З наданих доказів встановлено :

18 серпня 2007 року був укладений договір дарування, за яким ОСОБА_3 передала у власність, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийняли у власність в рівних частках (кожним по 1/2) житловий будинок з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, 45.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 22.08.2007 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 зареєстрували свої права на вказане нерухоме майно у Броварському бюро технічної інвентаризації.

Згідно договору купівлі - продажу від 04.09.2012р. ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 належну йому на підставі вказаного договору дарування 1/2 частину житлового будинку з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, 45.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 08.10.2012 р. ОСОБА_1 зареєструвала право власності на куплену нею за даним договором купівлі-продажу 1/2 частину вказаного житлового будинку з відповідними надвірними будівлями у КП КОР Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації .

Відповідно до п.4.8 договору купівлі - продажу - домоволодіння, частина якого відчужується, розташоване на земельній ділянці площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221281601:01:060:0022, 1/2 частина якої належить продавцю (ОСОБА_2С.) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_4, державним нотаріусом Броварської районної державної нотаріальної контори, від 31.01.2009 р. за реєстровим № 1-222. Продавець (ОСОБА_2С.) зобов'язується відчужити зазначену частину земельної ділянки на ім'я покупця (ОСОБА_1М.) після отримання на своє ім'я державного акту на право власності на земельну ділянку та необхідної документації для відчуження.

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку встановлено, що 28.01.2014 р. ТОВ ЕКЦ виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3221281601:01:060:0022.

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.05.2014 р. встановлено, що за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на земельну ділянку, площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, 45, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221281601:01:060:0022, по 1/2 частині за кожним.

Згідно звіту про незалежну оцінку від 15.03.2017 р. ринкова вартість 1/2 частини спірної земельної ділянки складає 102500 грн.

17 січня 2017 року позивач звернулась до ОСОБА_2 із вимогою про виконання умов договору купівлі - продажу від 04.09.2012 р. і відчуження належної йому частини земельної ділянки на якій розташована придбана нею частина житлового будинку, яка була предметом договору купівлі - продажу.

Відповідачем дана вимога проігнорована, взяті зобов'язання в частині відчуження належної частини земельної ділянки ним не виконані.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч.1ст.120 Земельного кодексу України в редакції Закону від 27.04.2007р. №997-У - до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки , яка необхідна для її обслуговування;

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України в новій редакції (чинній з 1.01.2013р.)- у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 377 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) (в редакції станом на 2007рік):

ч.1ст.377 ЦК - До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування;

ч.2ст.377 ЦК - Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Зі змінами, внесеними на підставі Закону № 1702-VI від 05.11.2009, стаття 377 ЦКУ викладена в такій редакції: ч.1ст.377 ЦК - До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). ч.2ст.377 ЦК- Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

З наданих суду доказів встановлено, що позивачка і відповідач набули право власності кожен на 1/2 частку жилого будинку на підставі договору дарування і крім того набули право власності кожен по 1/2 частці земельної ділянки, на якій розташовано вказаний жилий будинок - в порядку спадкування.

Також встановлено, що в подальшому відповідач набуту ним за договором дарування 1/2 частку у вказаному будинку відчужив позивачці, і при укладенні договору купівлі-продажу сторони домовились про подальше відчуження відповідачем позивачці належної йому 1/2 частки земельної ділянки, на якій розташований даний житловий будинок.

Також встановлено, що відповідач після укладення договору купівлі-продажу отримав правовстановлюючі документи на належну йому частку земельної ділянки, але не здійснив її відчуження у відповідності до умови договору, передбаченої у п.4.8.

Дана умова договору відповідає вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.

Виходячи з вимог закону - до позивачки разом з переходом права власності на частину у будинку перейшло і право власності на частину земельної ділянки , на якій розташовано будинок (його частина). Умовами договору іншого не передбачено. Виходячи з того, що на даний час позивачці належить на прав власності ціле домоволодіння і 1/2 частка земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, то є всі законні підстави для визнання за нею і правова власності на іншу 1/2 частку земельної ділянки, на якій розташована 1/2 частка будинку, куплена нею у відповідача. Цільове призначення земельної ділянки не змінюється. Виходячи з того, що умовами договору не передбачено передачу у власність меншої частини земельної ділянки, і за п.4.8 договору передбачено відчуження всієї належної відповідачу частки (що відповідає вимогам закону) , то є підстави для визнання за позивачкою права власності на всю частку земельної ділянки, яка належала відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину, яка передається позивачці разом з частиною жилого будинку.

Таким чином, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.120 ЗК України, ст. 6, 11, 377, 626 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, ст.ст.212-218, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити;

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2500 га, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Черняхівського, 45, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221281601:01:060:0022.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яку кожен з них може подати протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання даної заяви.

Суддя Т.В. Селезньова