Постанова

від 14.11.2017 по справі 805/1743/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 р. Справа №805/1743/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Хороша С.С.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування вимоги № Ю-55-12 від 08 лютого 2017 року

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 від 08 лютого 2017 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 лютого 2017 року відповідачем була винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 72165,22 гривень.

Позивач зазначає, що відповідач без будь-яких законних підстав виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час.

31 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд направило на адресу Маріупольської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області заяву про звільнення від сплати єдиного соціального внеску, та таким чином виконало вимоги, передбачені пунктом 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Крім того, 09 березня 2017 року підприємство позивача відповідно до ст.10 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції отримало сертифікат Донецької ТПП № 7369 про настання обставин непереборної сили з 14.07.2014 року по 30.03.2016 року при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Копію сертифікату позивач надав до фіскального органу разом із заявою про звільнення від сплати ЄСВ.

Виходячи з наведеного, ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд вважає, що довело наявність форс-мажорних обставин, що спричинило неможливість сплати підприємством ЄСВ, тому з зазначених підстав просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 від 08 лютого 2017 року.

Через канцелярію суду представником позивача надано заяву від 14 листопада 2017 року про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1, до суду з'явилась. Через канцелярію суду надано письмові заперечення від 15 травня 2017 року (а.с. 21-23). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 31 січня 2017 року становила 72165,22 гривень, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.

Вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015р. № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014р. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Також зазначає, що сертифікат ТПП діяв у період: липень 2014 року-лютий 2016 року. Дата закінчення форс-мажорних обставин - 30 березня 2016 року, а дата формування вимоги - 08 лютого 2017 року.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 35151250 з 17 травня 2007 року, що доведено безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 69-70).

Позивач перебуває на податковому обліку у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 70).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку

У відповідності до п.1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття ОСОБА_2 документа є обов'язком контролюючого органу.

ОСОБА_2 документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки ОСОБА_2 документів.

Після повного внесення даних ОСОБА_2 документа такий документ отримує статус Повністю введено .

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус Повністю введено вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.

08 лютого 2017 року Головне управління ДФС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 72165,22 гривень (а.с. 7). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.01.2017 року.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування строк.

Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 72165,22 гривень є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ.

Із витягу з інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску вбачається, що у ТОВ Будівельно-виробнича фірма Технобуд недоїмка з єдиного внеску станом на 20.01.2017 року складає 72165,22 гривень (а.с. 65). Недоїмка з'явилася у позивача з липня 2014 року, не припинялася, а збільшувалася до дати прийняття спірної вимоги та на день розгляду справи.

Таким чином, станом на дату винесення спірної вимоги - 09 лютого 2017 року не сплачена сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 4264 склала 72165,22 гривень.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вказаної норми в Законі України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дана норма є діючою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Маріуполь Донецької області, де здійснювало господарську діяльність підприємство позивача.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк, де до 31 березня 2016 року був зареєстрований позивач та м. Маріуполь Донецької області.

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікат Донецької Торгово-промислової палати від 09 березня 2017 року № 7369 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов'язках зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання якого наступило: з 20 серпня 2014 року по 20 березня 2016 року (а.с. 14).

При цьому, суд не звертає увагу на дату дії сертифікату, оскільки Законом № 2464 передбачено єдину умову для звільнення платника ЄСВ від зобов'язань, встановлених цим законом - надання заяви про звільнення від сплати ЄСВ на час проведення АТО.

Відповідно до заяви від 31 січня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд просить Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звільнити його від виконання обов'язків від сплати ЄСВ, а недоїмку списати (а.с. 11).

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного соціального внеску.

Аналогічна правова позиція наведена у наданій позивачем постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі № 805/4811/16-а у спорі між позивачем та Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 від 02 лютого 2016 року у сумі 75539,55 гривень (а.с. 83-87). Як вбачається з інтегрованої картки, дана сума боргу також нарахована згідно самостійно задекларованих сум ЄСВ та існувала до прийняття нової вимоги від 09 лютого 2017 року.

За приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 від 08 лютого 2017 року підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 від 08 лютого 2017 року - задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-55-12 від 08 лютого 2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДР 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробнича фірма Технобуд (код ЄДР 35151250) судові витрати з судового збору у розмірі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 14 листопада 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.