Ухвала

від 19.09.2017 по справі 815/857/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/857/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представника апелянта - ДФС України та представника відповідача - ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області - ОСОБА_2

представника позивача - ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду 03 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 ОСОБА_4 до ОСОБА_1 об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій щодо розірвання договору про визнання електронних документів та визнання протиправною відмову у прийнятті до реєстрації податкових накладних, декларацій та звітів, про визнання податкових накладних, декларацій та звітів прийнятими та зареєстрованими за датою їх фактичного отримання, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року в односторонньому порядку;

- визнати протиправною відмову ДФС України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207), а податкові накладні: №2 від 21.11.2016 р., №4 від 23.11.2016 р., №1 від 23.11.2016 р., №3 від 24.11.2016 р., №3 від 23.12.2016 р., №1 від 15.12.2016 р., №5 від 29.12.2016 р., №4 від 27.12.2016 р., №5 від 29.12.2016 р. визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних видані ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за датою їх фактичного отримання;

- визнати протиправною відмову ДФС України щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року визнати прийнятими та зареєстрованими за датою їх фактичного отримання;

- визнати протиправною відмову ДФС України прийняти звіти про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року, а звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року визнати прийнятими та зареєстрованими за датою їх фактичного отримання.

Постановою від 03 квітня 2017 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу (а.с. 159-162), в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки Державна фіскальна служба України діяла відповідно до норм Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги, окрім цитування норм КАС України, повністю дублюють доводи письмових заперечень на адміністративний позов (а.с. 101-106).

ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судове засідання надало письмові заперечення, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 перебуває на обліку в ОСОБА_1 об'єднаній Державній податковій інспекції ГУ ДФС в Одеській області та знаходиться за адресою: 67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Рибача, буд.44.

19.04.2016 року ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 об'єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області уклали договір № 130420161 про визнання електронних документів (а.с.27-29), в пп.1.2 п.1 ч. 3 якого зазначено, що для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органів ДФС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано платником податків до органу ДФС разом із цим договором.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 направило в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні:

- 15.12.2016 року - №2 від 21.11.2016 року, №4 від 23.11.2016 року, №1 від 23.11.2016 року;

-16.12.2016 року - №3 від 24.11.2016 року.

ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 отримало квитанції №1 про те, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, але документ не прийнято, виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. а саме ЄДРПОУ 39552207 можливо розірвано договір про визнання електронної звітності . Відправник: автоматизована система Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України (а.с. 32, 34, 36).

Також суд першої інстанції встановив, що позивач з метою прискорення направлення та реєстрації електронних документів намагався укласти новий договір про визнання електронних документів, для чого 30.12.2016 року для укладання та реєстрації направив договір про визнання електронних документів № 161220161 від 16.12.2016 року (а.с.24-26), який, згідно з квитанцією № 1, не прийнято у зв'язку з діючим договором від 19.04.2016 року № 130420161 (а.с.22).

Враховуючи вказану обставину, позивач направив для реєстрації та прийняття такі електронні документи:

- 19.12.2016 року повторна спроба зареєструвати податкову накладну №2 від 21.11.2016 року (згідно з квитанції №1 вказаний документ не прийнято у зв'язку із можливим розірванням договору про визнання електронної звітності);

- 20.12.2016 року направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2016 року та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2016 року (згідно з квитанцією №1 вказані документи не прийняті у зв'язку із можливим розірванням договору про визнання електронної звітності);

- 30.12.2016 року повторно направлено для укладання договір про визнання електронних документів №161220161 від 16.12.2016 року (згідно з квитанцією №1 вказаний документ не прийнято у зв'язку з наявністю діючого договору про визнання електронних документів №130420161 від 19.04.2016 р.);

- 17.01.2017 року направлено для реєстрації податкову накладну №4 від 23.11.2016 р. (згідно з квитанцією №1 вказаний документ не прийнято у зв'язку із можливим припиненням дії договору про визнання електронної звітності);

- 18.01.2017 року направлено звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року (згідно з квитанції №1 вказаний документ не прийнято у зв'язку із можливим припиненням дії договору про визнання електронної звітності);

- 20.01.2017 року направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 р. (згідно з квитанцією №1 вказаний документ не прийнято у зв'язку із можливим припиненням дії договору про визнання електронної звітності);

- 20.01.2017 року повторно направлено звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2016 року (згідно з квитанцією №1 вказаний документ не прийнято у зв'язку із можливим припиненням дії договору про визнання електронної звітності);

- 20.01.2017 року направлено для реєстрації податкові накладні №3 від 23.12.2016 року та №1 від 15.12.2016 року (згідно з квитанцією №1 вказані документи не прийнято у зв'язку з можливим припиненням дії договору про визнання електронної звітності);

- 25.01.2017 року направлено для реєстрації податкові накладні №5 від 29.12.2016 року, №4 від 27.12.2016 року, №5 від 29.12.2016 року (згідно з квитанцією №1 вказані документи не прийняті у зв'язку із можливим припиненням дії договору про визнання електронної звітності).

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області під час відвідування ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 за податковою адресою встановила відсутність посадових осіб, відповідальних за ведення діяльності підприємства та здійснення бухгалтерського та податкового обліку.

Посилаючись на приписи п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14, п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 49.3, п. 49.4, п. 49.10 ст. 49, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2, п. 8, п.п. 1 п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 p. № 1246, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , п. 1 розділу І, п. 5, п. 6, п. 7 розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.4 розділу 6 Договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Суд першої інстанції встановив, що впродовж судового розгляду справи відповідач не довів жодної з вищевказаних підстав для розірвання договору, в той час посилання на зміну позивачем місця реєстрації не відповідає фактичним обставинам, оскільки, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.12.2016 року платник знаходиться за адресою: 67562, Одеська область, Комінтернівський район, село Крижанівка, вул. Рибача, будинок 44-А (а.с.23-28).

Оскільки ніяких змін місця реєстрації у позивача не відбулося, суд першої інстанції дійшов висновку про недобросовісність дій з боку відповідача при розірванні договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що складений податковим органом акт № 435/15-17-12-01-19-39552207 від 24.11.2016 року про відсутність посадових осіб, відповідальних за ведення діяльності та здійснення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 не доводить зміну місця реєстрації позивача, оскільки відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

За таких обставин суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_1 об'єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС в Одеській області безпідставно прийняла рішення щодо розірвання договору № 130420161 від 19.04.2016 року, та протиправно відмовила позивачу у прийнятті податкової звітності, внаслідок чого адміністративний позов має бути задоволений.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору в цій справі є

- вимога визнати протиправними дії Комінтернівської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області щодо розірвання договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року в односторонньому порядку;

- вимога визнати протиправною відмову ДФС України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207), а податкові накладні: №2 від 21.11.2016 р., №4 від 23.11.2016 р., №1 від 23.11.2016 р., №3 від 24.11.2016 р., №3 від 23.12.2016 р., №1 від 15.12.2016 р., №5 від 29.12.2016 р., №4 від 27.12.2016 р., №5 від 29.12.2016 р. визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних видані ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за датою їх фактичного отримання;

- вимога визнати протиправною відмову ДФС України щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року визнати прийнятими та зареєстрованими за датою їх фактичного отримання;

- вимога визнати протиправною відмову ДФС України прийняти звіти про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року, а звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) за листопад 2016 року та грудень 2016 року визнати прийнятими та зареєстрованими за датою їх фактичного отримання.

Як правильно встановив суд першої інстанції, підставою для виникнення спору між сторонами є розірвання ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в односторонньому порядку договору від 19.04.2016 року № 130420161130420161 про визнання електронних документів, укладеного між ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області (а.с. 17-19, 20-28, 107).

Висновку про необхідність розірвання в односторонньому порядку договору від 19.04.2016 року № 130420161130420161 про визнання електронних документів, апелянт дійшов на підставі того, що під час відвідування ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Рибача, буд. 44-А, встановлений факт відсутності посадових осіб, відповідальних за ведення діяльності та здійснення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 , який зафіксований в акті № 435/15-17-12-01-19-39552207 від 24.11.2016 року (а.с. 110)

Зазначеними обставинами апелянт - ДФС України обґрунтовує доводи апеляційної скарги (а.с. 161).

Апеляційний суд відхиляє зазначені доводи, оскільки, як правильно встановив суд першої інстанції, відсутність посадових осіб, відповідальних за ведення діяльності та здійснення бухгалтерського та податкового обліку, не є визначеною ні законом, ні умовами договору, підставою для розірвання податковим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Відповідно до п.4 розділу 6 Договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено місце реєстрації та місцезнаходження позивача за адресою; Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Рибача, буд. 44-А, а тому доводи апелянта щодо зміни позивачем місця реєстрації не відповідають фактичним обставинам.

Апеляційний суд зазначає, що неприйняття до реєстрації податкових накладних, неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість, відмова ДФС України прийняти звіти про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207) обумовлені саме протиправним розірванням податковим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року та подальшою відмовою в укладені іншого договору з посиланням на те, що попередній договір № 130420161 від 19.04.2016 року діє.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що вчиненні податковим органом оскаржені дії мають під собою першооснову - протиправне розірвання податковим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 130420161 від 19.04.2016 року, внаслідок чого є протиправними і неприйняття до реєстрації податкових накладних, і неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість, і відмова ДФС України прийняти звіти про суми нарахованої плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів ТОВ ОСОБА_3 ОСОБА_4 (ідентифікаційний код 39552207).

Ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному перегляді судового рішення податкові органи, всупереч приписам ст. 69-71 КА України, як суб'єкти владних повноважень, що заперечують протиправність своїх дій та рішень, не надали належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та висновків суду першої інстанції.

За таких обставин доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 96-71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду 03 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець