Ухвала

від 07.11.2017 по справі 220/1854/17

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №220/1854/17

Провадження № 1-кс/220/292/17

УХВАЛА

Іменем України

07 листопада 2017 року смт Велика Новосілка Донецької області

Слідчий суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 розглянувши клопотання слідчого СВ Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 погодженого прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014050800002208 від 20.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Великоновосілківського районного суду Донецької області з клопотанням погодженим прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 про накладення арешту на нерухоме майно - будівлю, розташовану за адресою: вул. Челюскінцев, 273 а, м. Донецьк Донецької області, яка належить ПАТ «Укренергочермет» в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014050800002208 від 20.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що не застосування заборони використання та розпорядження будівлею може призвести до її незаконного відчуження, спотворення або знищення.

Крім того, за твердженням заявника, будівля буде відігравати доказову роль оскільки може зберігати на собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Розглянувши матеріали справи, слідчим суддею встановлено:

Слідчим СВ Великоновосілківського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 розслідується кримінальне провадження № 12014050800002208 від 20.08.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України - захоплення будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, з метою незаконного користування ними або перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій.

Як вбачається зі змісту клопотання, долучених документів, захоплена будівля, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Даних про стан об`єкта нерухомості, його цілісність, пошкодження або знищення, а також обставин про можливість доступу до майна для забезпечення збереження речових доказів, слідчим не зазначено.

Власником будівлі вказано ПАТ «Укренергочермет». Інформація про організаційно-правову форму товариства, його приналежність до забезпечення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, слідчим не вказана. Правовстановлюючі документи, перелік індивідуально визначеного майна та інформація про його вартість, конкретні факти і докази, що свідчать про заволодіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном станом на час розгляду клопотання, в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке:

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України).

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписи ст. 171 КПК України, ставлять вимоги, у відповідності до яких у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

В порядку ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна, за ч.2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання, частина 5 ст. 173 КПК України, покладає на слідчого суддю обов`язок постановляє ухвалу, в якій має бути зазначено:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Як зазначалось вище, захоплена будівля, знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , тобто на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

У клопотанні та долучених документах не зазначено:

- даних про стан об`єкта нерухомості, його цілісність, знищення, пошкодження, а також обставин про можливість доступу до майна для забезпечення збереження речових доказів, вчинення інших процесуальних дій.

- інформації про організаційно-правову форму ПАТ «Укренергочермет» власника майна, його приналежність до забезпечення діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян;

- правовстановлюючих документів, переліку індивідуально визначеного майна, інформації про його вартість, конкретні факти і докази, що свідчать про заволодіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном станом на час розгляду клопотання;

- обставин про спосіб виконання ухвали про накладення арешту, забезпечення збереження речових доказів, можливості проведення слідчих дій з таким майном.

З огляду на це, заявником не доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, підстави і мету застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, можливості виконання завдання, для досягнення якого слідчий звернувся із клопотанням.

Керуючись ст. ст. 84-86, 91-92, 110, 131, 132, 170-173, 175, 370-372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про накладення арешту на майно відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1