Рішення

від 07.11.2017 по справі 439/1009/17

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 439/1009/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

по справі № 439/1009/17

7 листопада 2017 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., представника позивача Грищук Т.В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди цивільну справу за позовом ТзОВ Грінс Лайт до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Грінс Лайт звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ ГРІНС ЛАЙТ заборгованість у сумі 167 913 (сто шістдесят сім тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 75 копійок за договором субдоручення № ГЛК-43-11 на розповсюдження держаних лотерей від 03 листопада 2016 року та стягнути з ОСОБА_2 сплачений судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача Грищук Т.В. позовні вимоги позивача підтримала та просить позов задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача адвокат ОСОБА_3 просять відмовити в задоволенні позову.

Врахувавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши представлені суду документи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України захисту в судовому порядку підлягає порушене право особи. Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Із змісту ст. 10, 60 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони ті інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

З пояснень представника позивача та із змісту позовної заяви вбачається, що 3 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНС ЛАЙТ та ОСОБА_2 укладено договір субдоручення № ГЛК-43-11 на розповсюдження держаних лотерей.

Відповідач не заперечує факту укладення договору. Вона стверджує, що не мала права отримати кошти від клієнта, так як гроші брала і видавала менеджер.

Окрім того, з пояснень представника відповідача вбачається, що договір субдоручення є нікчемний і не тягне за собою ніяких юридичних наслідків, так як він не відповідає типовим нормам, які затвердженні КМУ та суперечить інтересам держави. Він просить врахувати, що відсутні докази того, що відповідач отримавала кошти, акт взаєморозрахунків сторін не підписаний відповідачкою, а сторона позивача не надала доказів того, що товариство звертались до відповідача з метою погодження акту; в представленій суду розписці не зазначено, які саме кошти зобов'язується ОСОБА_2 повертати товариству - віртуальні чи реальні; представлений звіт розповсюджувача підписаний лише повіреним (стороною позивача) тому не зрозуміло, хто його складав; не надано доказів того, що виграш взагалі був.

Представник відповідача вважає, що покликання позивача на ст. 1046, 1049, 1050 ЦК України є безпідставні, так як позивач не навів доказів того, що між позивачем та відповідачем існував договір позики.

Також він вважає, що покликання позивача на ст. 625 ЦК України є не обгрунтованим, так як не встановлено порушень фінансових зобов'язань.

Із звіту розповсюджувача з продажу державних лотерей (а.с. 6) вбачається, що звітним періодом є 01.01.2017 року - 25.01.2017 року. Представник позивача стверджує, що звіт формується автоматично і є доказом того, що відповідач у звітний період отримала 222 117,35 грн., виплатила призів на суму 139 401,08 грн., відповідно в касу мала здати залишок 82 716,27 грн.

Проте, суд не погоджується з таким твердженням представника позивача, так як звіт містить не заповнені графи 1, 2, 3, 6, 7, не містить підпису розповсюджувача, а лише повіреного.

Окрім того, суду не представлено доказу того, що сторонами договору виконувались його умови, а саме, пункту 2.1.8. щодо Акту приймання передачі наданих послуг, складеного раз у місяць.

За наведених обставин позивачем не надано суду доказів того, що відповідач взяла на себе зобов'язання та не виконала їх.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Грінс Лайт до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя: О. І. Бородійчук