ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2017Справа №910/17521/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро А-Г до проТовариства з обмеженою відповідальністю Фуртрейд стягнення заборгованості у розмірі 361 654,40 грн Представники:
від Позивача: Левковська К.Ю. (представник за довіреністю)
від Відповідача: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуртрейд" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 361 654,40 грн.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі рахунків - фактур та видаткових накладних між Сторонами виникли господарські правовідносини за договором поставки, за якими Позивачем на підставі рахунків - фактур було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 798 795,46 грн., проте Відповідачем було поставлено товар на загальну суму в розмірі 357 141,06 грн, що підтверджується видатковими накладними. Як зазначає Позивач, Відповідачем частково повернуто суму передплати, у зв'язку з чим Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фуртрейд заборгованість у розмірі 361 654,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/17521/17, судове засідання призначено на 25.10.2017 року.
25.10.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.10.2017 року не виконав. Представник позивача подав письмові підтвердження про відсутність аналогічного спору на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.10.2017 року.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати докази на підтвердження часткового повернення попередньої оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Фуртрейд" за недопоставлений товар.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.10.2017 відкладено розгляд справи на 08.11.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
06.11.2017 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 08.11.2017 представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на ухвалі суду від 25.10.2017 та конвертом з ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2017, що повернувся до суду з підстав вибуття підприємства, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуртрейд" є 03142, м.Київ, вул. Академіка Палладіна, б.20, оф.83.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/17521/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуртрейд", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, оскільки конверти з ухвалою про порушення провадження у справі від 11.10.2017 та ухвалою від 25.10.2017 повернулися до суду з підстав вибуття підприємства, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 08.11.2017, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ
На підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю Фуртрейд рахунків - фактур Товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро протягом квітня-травня 2017 року було перераховано на користь Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 798 795,27 грн, що підтверджується виписками по рахунку Позивача.
Відповідачем було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро товар на загальну суму в розмірі 357 141,06 грн, що підтверджується видатковими накладними № 34 від 24.04.2017, № 41 від 15.05.2017, № 42 від 30.05.2017, № 43 від 30.05.2017, № 48 від 02.06.2017, № 54 від 27.06.2017. Крім того, за наслідками звернення Позивача з вимогою про повернення суми передплати за товар у розмірі 441 654,59 грн Відповідачем було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро грошові кошти в розмірі 80 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку Позивача.
18.09.2017 Позивачем була надіслана на адресу Відповідача вимога № 1809 від 18.09.2017 про повернення суми передоплати в розмірі 381 654,40 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 18.09.2017 та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку, проте залишена останнім без відповіді і виконання.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем до теперішнього часу не повернуто залишку суми передплати, у зв'язку з чим Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фуртрейд заборгованість у розмірі 361 654,40 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору поставки у спрощений спосіб між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто, для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами. В даному випадку між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю Фуртрейд рахунків - фактур Товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро протягом квітня-травня 2017 року було перераховано на користь Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 798 795,27 грн, що підтверджується виписками по рахунку Позивача.
Відповідачем було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро товар частково на загальну суму в розмірі 357 141,06 грн, що підтверджується видатковими накладними № 34 від 24.04.2017, № 41 від 15.05.2017, № 42 від 30.05.2017, № 43 від 30.05.2017, № 48 від 02.06.2017, № 54 від 27.06.2017, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Відповідно до ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань з поставки товару 09.08.2017 Позивач направив Відповідачу лист № 0908-1 з вимогою про повернення передплати в розмірі 441 654,59 грн.
За наслідками звернення Позивача з указаною вимогою Відповідачем було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро грошові кошти в розмірі 80 000,00 грн (60 000,00 грн - 30.08.2017, 20 000,00 грн - 19.09.2017), що підтверджується виписками по рахунку Позивача.
18.09.2017 Позивачем була надіслана на адресу Відповідача вимога № 1809 від 18.09.2017 про повернення суми передоплати в розмірі 381 654,40 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 18.09.2017 та фіскальним чеком відділення поштового зв'язку, проте залишена останнім без відповіді і виконання.
Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.
Однак, Суд звертає уваги, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро в розмірі 361 654,21 грн.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, тому позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 361 654,21 грн, оскільки Позивачем допущено помилку у позовній заяві при розрахунку загальної суми перерахованих Відповідачу коштів.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро А-Г задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фуртрейд (03142, м. Київ, вул. Академіка Палладіна, б. 20, оф. 83, ідентифікаційний код 35724824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика столярних виробів Маестро А-Г (49021, м. Дніпро, вул. Лісопильна, б.8, ідентифікаційний код 39445161) заборгованість у розмірі 361 654 (триста шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 5 424 (п'ять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 82 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 листопада 2017 року
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2017 |
Оприлюднено | 15.11.2017 |
Номер документу | 70226953 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні