Рішення

від 14.11.2017 по справі 913/805/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 листопада 2017 року Справа № 913/805/17

Провадження №34/913/805/17

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання Богуславській Є.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного будівельного підприємства фірми "Рубін", м. Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 9224 грн. 80 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача - Бородіна І.Ю., представник за довіреність № 01 від 20.07.2017,

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне будівельне підприємство фірма "Рубін" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" про стягнення заборгованості за Договором №1/15-АМК-011-2015-ПДР від 02.01.2015 на виконання робіт з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації в розмірі 9224 грн. 80 коп., з яких 7404 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості, інфляційні втрати в розмірі 1454 грн. 15 коп. та 3% річних в розмірі 366 грн. 65 коп.

У відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 10.10.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.10.2017 порушено провадження у справі, прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд на 31.10.2017 о 15 год. 15 хв.

31.10.2017 від відповідача на адресу суду надійшов відзив №026-805-1исп/17 від 30.10.2017, за яким відповідач надає власний розрахунок позовних вимог, з додатками. Суд відзив розглянув та долучив до матеріалів справи.

Крім того, 31.10.2017 від відповідача надійшло клопотання №026-805/исп17 від 30.10.2017 про відстрочку виконання рішення суду зі сплатою стягненої суми до 30.12.2017.

Ухвалою від 31.10.2017 господарський суд відклав розгляд справи на 14.11.2017 о 14 год. 35 хв.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог. Позов підтримує повністю. Крім того у судовому засіданні представник позивача не заперечив проти надання відстрочки відповідачу для виконання рішення суду.

У судовому засіданні 14.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (далі - замовник) та Приватним будівельним підприємством "Рубін" (далі - виконавець) було укладено Договір №1/15-АМК-011-2015-ПДР.

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації на об'єкті: Палац спорту Металург м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 41 .

Згідно з п. 2.1. Договору вартість робіт за Договором визначається відповідно до додатку №1 (Договірна ціна) та складає: в місяць 1234,0 грн. плюс ПДВ 20% - 246, 80 грн., разом - 1480, 80 грн. враховуючи ПДВ.

Сторони укладали додаткові угоди №1 від 18.12.2015, якою погодили строк закінчення Договору - 31.12.2016. (а.с. 12).

У додатку №1 до Договору №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 сторони погодили ціну виконаних робіт за Договором в розмірі 1480 грн. 80 коп. з ПДВ (а.с. 13-17).

Згідно з п. 2.3 Договору оплата здійснюється Замовником щомісячно на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт протягом 10 банківських днів з моменту їх підписання.

До обов'язків Замовника належить проведення оплати на умовах, визначених цим Договором (п. 3.2.1. Договору).

Згідно з приписами п. 4.1. Договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує завданні збитки в порядку, визначеному чинним законодавством.

За порушення строків оплати, визначених в п. 3.2. Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня, від вартості виконаних та неоплачених робіт за кожен день прострочки (п. 4.2.Договору).

На виконання зобов'язань з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації на об'єкті: Палац спорту Металург м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 41сторонами були підписані:

- акт №200 від 30.11.2015 на загальну суму 1480 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень (а.с. 20-21);

- податкова накладна №1 від 30.11.2015 на загальну суму 1480 грн. 80 коп. , в тому числі ПДВ в сумі 246 грн. 80 коп. (а.с. 22);

- акт №209 від 31.12.2015 на загальну суму 1480 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень (а.с. 23-24);

- податкова накладна №1 від 31.12.2015 на загальну суму 1480 грн. 80 коп. , в тому числі ПДВ в сумі 246 грн. 80 коп. (а.с. 25);

- акт №7 від 29.01.2016 на загальну суму 1480 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень (а.с. 26-27);

- податкова накладна №1 від 29.01.2016 на загальну суму 1480 грн. 80 коп. , в тому числі ПДВ в сумі 246 грн. 80 коп. (а.с. 28);

- акт №15 від 29.02.2016 на загальну суму 1480 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень (а.с. 29-30);

- податкова накладна №1 від 29.02.2016 на загальну суму 1480 грн. 80 коп. , в тому числі ПДВ в сумі 246 грн. 80 коп. (а.с. 31);

- акт №23 від 31.03.2016 на загальну суму 1480 грн. 80 коп., підписаний сторонами договору та прийнятий без зауважень (а.с. 32-33);

- податкова накладна №1 від 31.03.2016 на загальну суму 1480 грн. 80 коп. , в тому числі ПДВ в сумі 246 грн. 80 коп. (а.с. 34).

Позивач звернувся до ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" з претензією №7 від 20.07.2017 (а.с. 35-36) про сплату заборгованості за договорами, в тому числі про сплату боргу за Договором №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015. Претензія №7 отримана представником відповідача 26.07.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 37), проте відповідач відповідь на претензію не надав.

Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2017, якій додано до претензії №7 відповідач не підписав (п.с. 38).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду до відповідача.

У відзиві №026-805-1исх/17 від 30.10.2017 на позовну заяву відповідач проти наявності заборгованості не заперечував. Надав власний розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, за якими належна до стягнення сума 3% річних складає 365 грн. 93 коп., та сума інфляційних втрат складає 1447 грн. 41 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Договір №1/15-АМК-011-2015-усл від 02.01.2015, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором підряду.

Загальні положення про підряд визначені главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем, як виконавцем, на виконання умов Договору №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 були виконати роботи з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації на загальну суму 7404 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи (а.с. 20-34).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у відповідності до розділу 3 Договору №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 не виконав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 на виконання робіт з технічного обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 7404 грн. 00 коп .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач в порушення п. 2.3. договору протягом 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт за договором не розрахувався з позивачем, а тому він вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за актом №200 від 30.11.2015 - з 15.12.2015, за актом №209 від 31.12.2015 - з 20.01.2016, за актом №7 від 29.01.2016 - з 15.02.2016, за актом №15 від 29.02.2016 - з 17.03.2016, за актом №23 від 31.03.2016 - з 15.04.2016.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору щодо сплати заборгованості за виконанні роботи позивачем, у відповідності до норм Цивільного кодексу України було нараховано 3% річних в сумі 366 грн. 65 коп. та інфляційні втрати в сумі 1454 грн. 15 коп.

Суд здійснив власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого належна до стягнення сума 3% річних складає 366 грн. 67 коп ., з яких: за актом №200 від 30.11.2015 складає 80 грн. 94 коп. за період з 15.12.2015 по 10.10.2017, за актом №209 від 31.12.2015 складає 76 грн. 56 коп. за період з 20.01.2016 по 10.10.2017, за актом №7 від 29.01.2016 складає 73 грн. 41 коп. за період з 15.02.2016 по 10.10.2017, за актом №15 від 29.02.2016 складає 69 грн. 64 коп. за період з 17.03.2016 по 10.10.2017, за актом №23 від 31.03.2016 складає 66 грн. 12 коп. за період з 15.04.2016 по 10.10.2017.

Оскільки обгрунтована сума за розрахунком суду є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, то вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню повністю у розмірі 366 грн. 65 коп.

Щодо заявленої позивачем суми інфляційних втрат в розмірі 1454 грн. 15 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, втрати від інфляції за прострочення сплати вартості виконаних робіт за актом №200 від 30.11.2015 нараховані за період з січня 2016 року по серпень 2017 року, за актом №209 від 31.12.2015 - за період з лютого 2016 року по серпень 2017 року, за актом №7 від 29.01.2016 - за період з березня 2016 року по серпень 2017 року, за актом №15 від 29.02.2016 - за період з квітня 2016 року по серпень 2017 року, за актом №23 від 31.03.2016 - за період з травня 2016 року по серпень 2017 року.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних втрат позивача, суд встановив, що належна до стягнення сума за актом №200 від 30.11.2015 за період з січня 2016 року по серпень 2017 року є 317 грн. 08 коп., за актом №209 від 31.12.2015 за період з лютого 2016 року по серпень 2017 року - 301 грн. 05 коп., за актом №7 від 29.01.2016 за період з березня 2016 року по серпень 2017 року - 308 грн. 20 коп., за актом №15 від 29.02.2016 за період з квітня 2016 року по серпень 2017 року - 290 грн. 49 коп., за актом №23 від 31.03.2016 за період з травня 2016 року по серпень 2017 року - 230 грн. 59 коп. Всього за договором №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 належна до стягнення сума інфляційних втрат складає 1447 грн. 41 коп.

Тому позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за прострочення виконання зобов'язань за Договором №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 підлягають задоволенню частково в сумі 1447 грн. 41 коп. у задоволенні решти заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 6 грн. 74 коп. слід відмовити.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за невиконання умов Договору №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 у сумі 9218 грн. 06 коп., з яких 7404 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості за договором, 3% річних в розмірі 366 грн. 65 коп. та інфляційні втрати в розмірі 1447 грн. 41 коп.

В решті вимог позивачу слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1598 грн. 83 коп.

Суд доводить до відома позивача, що відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" в разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відносно клопотання відповідача №026-805исх/17 від 30.10.2017 про відстрочку виконання рішення у справі зі сплатою стягненої суми до 30.12.2017, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території Луганської області.

Під час активної фази АТО на території міста Алчевськ було зупинено роботу майже усіх підприємств, організацій, банківських установ та органів місцевої влади.

Також відповідач зазначає, що 03.06.2016 ПАТ "Укрзалізниця" була введена конвенція №ЦЦО-12/131 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів. Введення конвенції повністю паралізувало задіхничне сполучення Ясинувата-Горлівка-Дебальцево, в результаті цього для відповідача стали неможливими залізничні перевезення по цим напрямкам.

Відповідно до Звіту про фінансові результати роботи ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" за І квартал 2017 року відповідач має збитки на суму 760 682 тис. грн., а згідно Балансу на 31.03.2017 має заборгованість з оплати праці в сумі 97 753 тис. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність товариства та його фінансовий стан.

Відповідачем також ведеться робота по зменшенню дебіторської заборгованості, що підтверджується наданими відповідачем копіями рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з іноземних підприємств на користь відповідача 23 797 362, 35 доларів США, 1 735 371 857, 43 російських рубля, кошти, отримані відповідачем від контрагентів-нерезидентів, мають забезпечити виконання рішення господарського суду в цій справі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан, з огляду на що суд дійшов висновку про задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" №026-805-исх/17 від 30.10.2017 та надати відстрочку виконання рішення суду у справі №913/805/17 в частині стягнення суми основного боргу, 3 % річних, інфляційних втрат та судового збору в загальній сумі 10 816 грн. 89 коп. до 30.12.2017.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного будівельного підприємства фірми "Рубін" до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" задовольнити частково .

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, буд. 20А, код ЄДРПОУ 05441447, на користь Приватного будівельного підприємства фірми "Рубін" , 94201, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 13370773, борг за договором №1/15-АМК-011-2015-пдр від 02.01.2015 в сумі 9218 грн. 06 коп ., з яких 7404 грн. 00 коп. - сума основної заборгованості за договором, 3% річних в розмірі 366 грн. 65 коп. та інфляційні втрати в розмірі 1447 грн. 41 коп. , а також стягнути судовий збір у сумі 1598 грн. 83 коп .

3 . Відстрочити виконання рішення до 30.12.2017 включно.

4. В решті вимог за позовом відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2017.

Суддя А.В. Іванов