Рішення

від 13.11.2017 по справі 914/2042/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017р. Справа № 914/2042/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз , м. Львів

до відповідача: Дрогобицького професійного політехнічного ліцею, Львівська область м.Дрогобич

про стягнення 24 672, 98 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_1 - представник

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Львівгаз до Дрогобицького професійного політехнічного ліцею про стягнення 24 672, 98 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2017 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.11.2017 р.

В судовому засіданні 13.11.2017 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

На адресу суду 13.11.2017 р. позивачем подано клопотання (вх. 38142/17) про надання на вимогу суду витребуваних документів, а також в даному клопотанні зазначив, що станом на 13.11.2017 р. відповідач сплатив суму основного боргу.

В судовому засіданні 13.11.2017 року представник позивача позов підтримав з урахуванням сплати відповідачем основної суми заборгованості, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. Свої позовні вимоги обґрунтовував не належним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частинні належної оплати за наданні послуги з розподілу природного газу.

Відповідач в жодне судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією. Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними доказами доданими до справи.

В судовому засіданні 13.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.01.2016 року між ПАТ Львівгаз та Дрогобицьким професійним політехнічним ліцеєм укладено Договір на розподіл природного газу №094205EWPHCB016, шляхом підписання заявки-приєднання до умов договору розподілу природного газу, відповідно до умов якого, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п. 6.4 оплата вартості послуг з розподілу газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послугу розподілу природного газу в тому місці, в якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за наданні у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Однак, свої договірні зобов'язання споживач не виконав, заборгувавши Оператору ГРМ 20735,73 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3 % річних в розмірі 355,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 197,24 грн. Крім цього, відповідно до п. 8.2 Договору, позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 3 055,63 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору природного газу, позивач здійснив відповідачу розподіл природного газу 20735,73 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами № ЛВ 000005191 на суму 9 933,23 грн., № ЛВ 000019149 на суму 6 660,96 грн., № ЛВ 000031811 на суму 4 141,54 грн.

Відповідно до п. 6.4 договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 5 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу станом на момент подання позовної заяви 20 735,73 грн. за розподілений природний газ. Станом на день прийняття рішення дана заборгованість відповідачем погашена, що підтверджується карткою рахунку 361 за 01.01.2017 р. - 17.10.2017 р. долученою до матеріалів справи клопотанням (вх. 38142/17 на адресу суду 13.11.2017р.) і ним у судовому засіданні усно підтверджено.

Відповідно до вище викладеного та матеріалів справи в частині позовних вимог, а саме стягнення основної заборгованості в сумі 20 735,73 грн. провадження у справі слід припинити.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 8.2 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежі.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нарахована пеня за період з 11.02.2017 року по 04.10.2017 року по вище зазначених актах в загальному розмірі 3055,63 грн. Згідно проведеного судом перерахунку, за спірний період розмір пені підлягає до стягнення в межах заявлених позовних вимог.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем за період з 11.02.2017 року по 04.10.2017 року нараховані інфляційні втрати в загальному розмірі 1 197,24 грн. та три відсотки річник за період з 11.02.2017 року по 04.10.2017 року в загальному розмірі 355,66 грн. Згідно проведеного судом перерахунку, за спірний період розмір трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань підлягають до стягнення в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, позов не заперечив, однак, позивач підтвердив сплату ним основної суми заборгованості, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Дрогобицького професійного політехнічного ліцею (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Пушкіна, 20, код ЄДРПОУ 05536917) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Львівгаз (79014, м. Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) - 3055,63 грн. - пені, 1197,24 грн. - інфляційних втрат, 355,66 грн. - трьох відсотків річних та 1600,00 грн. - судового збору.

3. В частині стягнення основної заборгованості в сумі 20735,73 грн. провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.11.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.