Рішення

від 07.11.2017 по справі 917/1633/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017 р.                                                                      Справа №917/1633/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА", вул. Чернігівська, 15, м. Шостка, Сумська область, 41100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер", вул. Героїв Майдану, 78, м. Гадяч, Полтавська область, 37301

про стягнення 30 623,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором по наданню охоронних послуг за об'єкти охорони Замовника № 12/01-16 від 12.01.2017 р. в розмірі 32 148,49 грн., з яких: 27 003,86 грн. - основний борг; 5 144,63 грн. - пеня.

Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився. Ухвала суду від 03.10.2017 р. про порушення провадження у справі, направлена відповідачу за адресою зазначеною в позові та на веб-сайті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою поштової установи: "За закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

12 січня 2016 року між Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА" (далі - Позивач, Охорона) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер" (далі - Відповідач, Замовник) укладено Договір по наданню охоронних послуг №12/01-16 (далі - Договір).

За умовами Договору, Замовник передає, а Охорона - підрозділ охорони ТОВ "Безпека", приймає під охорону за актом приймання-передачі "Об"єкта": приміщення(будівлі), територію та інше майно, в тому числі, яке знаходиться на балансі Замовника та інших підприємств, що розташовані за адресою: 42200, Сумська область, м.Лебедин, вул.Білозерцева, 32.

Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна послуг Охорони за цим Договором визначена Сторонами Протоколом узгодження договірної ціни (додаток №4), що є невід"ємною частиною цього Договору.

Оплата за послуги Охорони, відповідно до договору, здійснюється згідно акту виконаних робіт з відстрочкою платежа не більше 60 календарних днів, на підставі отриманих рахунків-фактури Охорони шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони (п.4.2).

Пунктом 10.1 Договору обумовлено, що Договір укладається строком на один рік та набуває чинності з дати укладення.

На підтвердження факту надання послуг охорони ТОВ "БЕЗПЕКА" надані копії актів прийому-передачі послуг за період з січня по жовтень 2016 року.

01 листопада 2016 року між Сторонами Договору було укладено акт про розірвання дії договору №12/01-16 від 12.01.2016р. по наданню охоронних послуг підприємству ТОВ "Стар-Майстер", що знаходиться за адресою Сумська область, м.Лебедин, вул.Білозерцева

          Відповідно до наданих актів звірки (а.с.37-40) станом на 01.11.2016р. заборгованість становить 101 394,40 грн., станом на 15.12.2016р. заборгованість становить 70 650,40 грн., станом на 01.02.2017р. заборгованість становить 57 194,00 грн., станом на 28.02.23017р. заборгованість становить 57 194,00 грн.

Позивач надав суду копію реєстру платіжних документів від 14.03.2017р. згідно якого ТОВ "Стар-Майстер" сплачено послуги охорони ТОВ "БЕЗПЕКА" 30190,14 грн.

24 квітня 2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист №37 з проханням сплатити заборгованість за охоронні послуги в розмірі 27 004,00 грн. Вказаний лист залишений без задоволення.

Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість ТОВ "Стар-Майстер" за послуги охорони становлять 27 004,00 грн.

В зв"язку з неналежним виконанням договірних зобов"язань, на підставі п.8.3.1 Договору позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 31.12.2016р. по 30.06.2017р. в розмірі 3 628,14 грн.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст. 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними між сторонами Актами приймання-передачі охоронних послуг (а.с.27-36) підтверджується факт надання Виконавцем послуг.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що оплата за послуги Охорони, відповідно до договору, здійснюється згідно акту виконаних робіт з відстрочкою платежа не більше 60 календарних днів, на підставі отриманих рахунків-фактури Охорони шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони (п.4.2)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив в повному обсязі у встановлені строки. Дана обставина відповідачем не спростована належним доказами.

З урахуванням викладених обставин заборгованість є доведеною належними доказами та підлягає стягненню з боржника в розмірі 27 004,00 грн.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3.1 Договору сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасно (неповної) оплати послуг за охорону Об"єкта Замовник сплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на час прострочення від суми не сплаченого боргу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем на підставі п. 8.3.1 Договору нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3628,14 грн. пені.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов"язання, вимоги позивача про стягнення пені, суд визнає правомірними, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованими.

За приписами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, позов обґрунтований та підтверджений належними доказами, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Майстер" (вул. Героїв Майдану, 78, м. Гадяч, Полтавська область, 37301, код ЄДРПОУ 37097839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА" (вул. Чернігівська, 15, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 32225035) заборгованість за Договором №12/01-16 грн. від 12.01.2016р. в розмірі 30 632,00 грн. з яких 27 003,86 грн. основна заборгованість, 3628,14 грн.- пеня, а також 1600,00 грн. витрати на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2017 року

Суддя                                                                       Гетя Н.Г.