Рішення

від 08.11.2017 по справі 922/3170/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2017 р.Справа № 922/3170/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто - Лек" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Медіум", м. Харків про стягнення 30 608,66 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто - Лек" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Медіум" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 13 від 13 січня 2015 року в сумі 30 608,66 грн., з яких: заборгованість за отриманий товар - 25 507,00 грн., штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару - 5 101,44 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2017 року за позовною заявою було порушено провадження у справі № 922/3170/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 жовтня 2017 року.

Ухвалою суду від 18.10.2017 року розгляд справи було відкладено на 08 листопада 2017 року.

06 листопада 2017 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документів на виконання вимог ухвали суду (витяги з ЄДРСР стосовно сторін, акт звірки з доказами направлення його на адресу відповідача).

Надані докази були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, однак, в наданому через канцелярію суду клопотанні просив розглянути справу без його участі.

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд задовольняє клопотання позивача та продовжує розгляд справи без участі представника ТОВ "Фіто - Лек".

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні також не скористався, про причину неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Копія ухвали господарського суду про порушення провадження у справі № 922/3170/17, яка надсилались на юридичну адресу ТОВ "ФК Медіум", повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (згідно довідки поштового відділення).

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Медіум" - 61157, Харківська область, місто Харків, вулиця ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, будинок 172 (таку ж адресу вказано позивачем). Саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява із додатками.

Таким чином, оскільки всі процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) направлялися на адресу відповідача, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів, ТОВ "ФК Медіум" вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, направлених на надання сторонам можливості довести свою правову позицію, надати докази, які, на думку представників, є достатніми для обґрунтування вимог та заперечень. Також судом надано сторонам достатньо часу для підготовки до судового засідання, однак, строк вирішення спору фактично сплив, а отже у суду відсутня можливість відкладення розгляду спору на іншу дату.

Приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, а також враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто - Лек" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК Медіум" (покупець) було укладено Договір № 13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупцю протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід"ємною частиною даного Договору. Покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що предметом поставки є лікарські засоби та супутні товари.

Накладні є документом, який замінює специфікацію і протокол узгодження цін, і є невід'ємною частиною договору. (п. 1.4. Договру).

Згідно п. 2.1. Договору кількість і асортимент товару узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.

Як свідчить зміст п. 3.2 Договору, постачання здійснюється окремими партіями, оформленими відповідними видатковими накладними.

Ціни на товар зазначаються в кожній видатковій накладній, що є додатком до даного оговору. Загальна сума договору складає суму вартості товарів згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору і відвантажених протягом дії даного договору (п.п. 3.3.-3.4. Договору).

В п. 3.5 договору сторони дійшли згоди, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 5 (п"яти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка в накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував умови Договору № 13 від 13.01.2015 року та передав у власність відповідачу товар на загальну суму 28 581,90 грн., що підтверджується наступними доказами:

- видатковою накладною № 100241926/1 від 23.06.2017 року на суму 18 671,45 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 100243447/1 від 27.06.2017 року на суму 8 449,19 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 100243447/2 від 27.06.2017 року на суму 16,50 грн. (з ПДВ);

- видатковою накладною № 100246927/1 від 30.06.2017 року на суму 1 444,76 грн. (з ПДВ).

Вказані накладні підписані представниками та скріплені печатками сторін. Товар було прийнято відповідачем (покупцем) без зауважень та претензій щодо кількості, асортименту, якості, вартості Товару, що також не заперечується ТОВ "ФК Медіум".

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати товару не виконав, за передану по накладними продукцію розрахувався лише частково в сумі 3 074,68 грн., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Медіум" виникла заборгованість перед позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто - Лек", яка станом на день розгляду справи складає 25 507,22 грн., що в свою чергу зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За договором поставки, відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач, в установленому статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку, обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів остаточної оплати товару отриманого за Договором поставки № 13 від 13 січня 2015 року суду не надав, суд дійшов висновку, що сума основного боргу в розмірі 25 507,22 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за Договором № 13, просить стягнути з останнього штраф в розмірі 5 101,44 грн.

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216, частини першої статті 218 Господарського кодексу України також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (частина перша статті 230 цього Кодексу).

Відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Умовами укладеного між сторонами Договору (пункт 7.2) також встановлено, що за прострочення платежу покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу.

Після здійснення перевірки наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, відповідає умовам укладеного між сторонами Договору поставки та вимогам законодавства України, а позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 5 101,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором № 13 від 13 січня 2015 року в сумі 30 608,66 грн. в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи задоволення позовних вимог, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в даній справі на відповідача в сумі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, 216, 217, 218, 230, 256 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Медіум" (адреса: 61157, Харківська область, місто Харків, вулиця ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, будинок 172, код ЄДРПОУ 39113705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61125, м. Харків, вул. Катерининська, 46, код ЄДРПОУ 21194014) заборгованість в розмірі 25 507,22 грн., штраф в розмірі 5 101,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_1