Рішення

від 08.11.2017 по справі 922/3385/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2017 р.Справа № 922/3385/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (Харківська обл., с. Дослідне) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський молокозавод" (м. Харків) про стягнення 730973,50 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 29.09.2017 р.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 730973,50 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару за договором поставки №01/02-17 від 15.02.2017 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.10.2017 р. о 11:00 год.

У письмовому уточненні складових та сум суми заборгованості по даній справі позивач вказав, що на підставі договору поставки №01/02-17 від 15.02.2017 р. за період з 15.02.2017 р. по 23.07.2017 р. було відпущено відповідачу молока в кількості 169635 кг (згідно накладних) на загальну суму 1147973,50 грн., відповідач за цей же період оплатив молоко на суму 417000,00 грн. Різниця складає 730973,50 грн.

23.10.2017 р. розгляд справи був відкладений на 08.11.2017 р. о 11:00 год.

Позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які перелічені в ньому.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач згідно зі ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка підприємства зв'язку з відміткою про повернення поштового відправлення, а також повідомлення про вручення 30.10.2017 р. поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15.02.2017 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №01/02-17 (надалі - договір), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (позивач) зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець (відповідач) приймати та оплачувати молочну продукцію, асортимент, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину (надалі іменується товар).

Відповідно до п. 1.2 договору сторони домовились вважати у якості погоджених специфікацій витратні накладні, за якими постачається товар.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку на умовах оплати у відповідності до рахунків постачальника. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються протягом 5 банківських днів з дати фактичного отримання покупцем товару на підставі накладної.

Пунктом 4.5 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями автомобільним чи іншим транспортом по реквізитам покупця, якщо інше не вказано в заявках на поставку кожної партії товару. За домовленістю сторін, поставка товару може здійснюватись транспортом покупця (конкретизується в заявках до договору).

Відповідно до п. 4.6 договору поставка товару за домовленістю сторін може здійснюватися на умовах EXW (передано на складі постачальника) або на умовах СРТ (перевезення сплачено до місяця, вказаного покупцем) згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року (конкретизується в заявках до договору).

Строк поставки кожної окремої партії товару визначається в заявках на товар, але не повинен перевищувати 5 календарних днів з моменту підписання сторонами заявки на поставку партії товару, якщо інше не обумовлено в заявці. Строк поставки обчислюється з моменту оплати за товар у разі постачання товару на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 5.4 даного договору право власності на товар та ризики виникають у покупця в момент передачі товару покупцю, що фіксується накладною про приймання товару або актом приймання-передачі товару.

Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару у повному обсязі, поставивши відповідачу товар за період з 15.02.2017 р. по 23.07.2017 р. на загальну суму 1147973,50 грн., що підтверджується копіями накладних та товарно-транспортних накладних (а.с.14 - 142).

Відповідач частково оплатив отриманий товар, що підтверджується копіями банківських виписок з особового рахунку позивача (а.с.157 - 165) на загальну суму 417000,00 грн.

Як свідчать матеріали, відповідач не оплатив решту отриманого товару у встановлений договором строк.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором поставки №01/02-17 від 15.02.2017 р. становить 730973,50 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договором поставки №01/02-17 від 15.02.2017 р. в сумі 730973,50 грн. або будь-яких заперечень.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський молокозавод" (61022, м. Харків, м-н Свободи, буд. 7, корпус 1, холл. Код ЄДРПОУ 39908401) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Красноградське" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України (63308, Харківська обл., с. Дослідне, вул. Наукова. Код ЄДРПОУ 04717924) заборгованість за договором поставки №01/02-17 від 15.02.2017 р. в сумі 730973,50 грн. та судовий збір в сумі 10964,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2