Рішення

від 06.11.2017 по справі 905/2072/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2017 Справа №905/2072/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі Хадієвій М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ-ЗБУТ» , м.Бахмут Донецької області,

до відповідача, Приватного підприємства «Домінанта» , м.Маріуполь Донецької області,

про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (свідоцтво, договір);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ-ЗБУТ» , м.Бахмут Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 06.09.2017р. до Приватного підприємства «Домінанта» , м.Маріуполь Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно - автозаправну станцію та автогазовий пункт по вул.Миру, 59, с.Яцьківка Краснолиманського району Донецької області, Україна.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2072/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 08.09.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2072/17.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на володіння земельною ділянкою під спірним майном на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.11.2012р. на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, розроблення проектної документації відповідачем, здійснення будівництва спірного майна позивачем за власні кошти; з причин відхилення показників площі об'єкта в технічному паспорті від проектної документації відповідач мав труднощі із реєстрацією права власності позивача на об'єкт у відповідних державних органах, з квітня 2014р. почались бойові дії за місцем розташування об'єкту та проведення антитерористичної операції у м.Донецьку, де розташовувались відповідні державні органи, які реєстрували право власності, спричинило відсутність змоги зареєструвати відповідачем права власності на автозаправну станцію та автогазовий пункт, загальною площею 66,93кв.м.; наразі відповідач відмовляється реєструвати право власності позивача на вищевказаний об'єкт. Зауважено, що істотного відхилення від проекту, яке суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил не відбулось, позивач здійснює повне утримання об'єкта нерухомості, самостійно несе усі витрати.

На підтвердження наведених обставин позивач надав у копіях: рішення Яцьківської сільської ради Донецької області №VI/65-452 від 30.10.2015р. разом із додатком до нього, технічний паспорт Комунального підприємства Бахмутське бюро технічної інвентаризації на громадський будинок за станом на 24.07.2017р., робочий проект на будівництво АЗС та АГЗП №4 по вулиці Леніна, 59, с.Яцьківка Краснолиманського району Донецької області з доданими до нього документами, лист Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Донецькій області №12/10/2909 від 02.08.2013р. Про видачу завдання на адресу ПП Домінанта , завдання на розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об'єкта, експертний звіт філії ДП Укрдержбудекспертиза у Донецькій області №05-3365-13 від 22.01.2014р. Щодо розгляду проектної документації за робочим проектом Будівництво автозаправної станції та авто газозаправного пункту по вул.Леніна, 59, с.Яцьківка, Краснолиманського району Донецької області з додатком, висновок експертизи ДП Донецькій експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України №14.-01.-15.-2670.13 від 12.06.2013р., лист Служби автомобільних доріг у Донецькій області №03-2012 від 17.07.2013р. Про умови видачі дозволу на розміщення АЗС на адресу ТОВ ДЕМІ-ЗБУТ , рішення виконавчого комітету Яцьківської сільської ради Донецької області Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки щодо об'єкта містобудування, а саме: будівництво автозаправної станції та автогазозаправного пункту в с.Яцьківка, в.Леніна,59 №6 від 28.03.2013р., сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №165140850567 від 25.03.2014р., містобудівни умови та обмеження забудови земельної ділянки №46 від 08.04.2013р., лист ПП Домінанта №01-06/13 від 07.06.2013р. на адресу Краснолиманського ВУВКГ та відповідь останнього №64/19 від 07.06.2013р., дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115140430083 від 11.02.2014р., лист ПП Домінанта №437-10/13 від 02.10.2013р. на адресу інспекції ДАБК, наказ ПП Домінанта Про призначення відповідальних осіб, які відповідають за проведення робіт №590/2 від 25.06.2013р., наказ Приватного підприємства Домінанта Про призначення ГІПа №566/3 від 12.04.2013р., кваліфікаційний сертифікат Атестаційної архітектурно-будівельної комісії серії АР №001325 відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури, кваліфікаційний сертифікат інженера технічного нагляду серії ІТ №002785, договір про приєднання до електричних мереж, технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок, акт виконаних робіт здачі-приймання надання послуг по приєднанню до електричних мереж струмоприймачів АЗС та АГЗП №4, договір купівлі-продажу земельної ділянки №2376 від 15.11.2012р. із витягом з Державного реєстру правочинів №12128140 від 15.11.2012р., містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками від 08.04.2013р., ліцензія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України ДАБІ серії АВ №408479 з додатком, ескіз намірів забудови АЗС та АГЗП №4 по вул.Леніна, 59, с.Яцьківка, Краснолиманського району Донецької області, державний акт серії ЯМ №897132 на право власності на земельну ділянку, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2014р., технічний паспорт на громадський будинок АЗК (АЗС та АГЗП №4) станом на 17.02.2014р..

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.41 Конституції України, ст.ст.328, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 6 Господарського процесуального кодексу України.

12.10.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 12.10.2017р., яким додано документи, наведені у переліку, а саме: довідку виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області №56 від 06.10.2017р., якою підтверджено користування Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕМІ-ЗБУТ наведеним нерухомим майном, здійснення його утримання за власні кошти; заяву №31 від 26.03.2014р. на адресу ПП Домінанта ; копію сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекцій України серії ІУ №165140850567 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта; копію технічного паспорту Комунального підприємства Бахмутське бюро технічної інвентаризації на громадський будинок автозаправна станція та автогазовий пункт по вул.Миру, №59, с.Яцківка за станом на 24.07.2017р. з додатками.

Ухвалою суду від 12.10.2017р. викликано уповноваженого представника виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області у судове засідання, в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України, для дачі пояснень по суті спору.

23.10.2017р. від відповідача отримано відзив №06-10/17 від 09.10.2017р. на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог, підтверджує розроблення ним проектної документації та початок нового будівництва означеного автозаправного комплексу на земельній ділянці, яка знаходиться у власності позивача, зазначає про отримання усієї дозвільної докумен6тації на будівництво цього об'єкту. Засвідчує наявну домовленість із позивачем, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов'язання по сприянню ТОВ ДЕМІ-ЗБУТ воду в експлуатацію та отриманню правовстановлюючих документів на нерухомість, однак після завершення будівництва та початку ведення в експлуатацію об'єкта, у зв'язку із ситуацією, що склалась у м.Донецьку, де підприємство здійснювало свою діяльність, останнє її призупинило на невизначений час, у подальшому місцезнаходження змінено, наразі зареєстровано та знаходиться у м.Маріуполь. При цьому, відповідач стверджує про відсутність можливості здійснення усіх необхідних дій по вводу в експлуатацію вказаного об'єкту будівництва та отримання відповідних правовстановлюючих документів щодо нього, окрім того, вважає, що внаслідок зміни внутрішньої площі приміщень під час будівництва відбулось відхилення від проекту і тому позивач не є власником майна щодо якого у відповідача існували зобов'язання по вводу його в експлуатацію та отриманню правовстановлюючих документів на нього. З огляду на таке, позов не визнано у повному обсязі.

25.10.2017р. від старости Яцьківського старистинського округу отримано письмові пояснення, за змістом яких засвідчено використання позивачем збудованого за власні кошти об'єкта нерухомого майна - автозаправна станція та автогазовий пункт по вул.Миру (Леніна), 59, с.Яцьківка, Лиманського району Донецької області, несення підприємством витрат по утриманню вказаного нежитлового приміщення, приєднання об'єкту до комунікацій для повноцінного та безпечного функціонування, зауважено на соціальному значенні об'єкта та інфраструктури села, зазначено про відсутність відомостей про права інших осіб на об'єкт нерухомого майна та їх порушення, жодної скарги стосовно порушення прав інших осіб на даний об'єкт не надходило.

25.10.2017р. отримано лист Комунального підприємства Бахмутське бюро технічної інвентаризації №440 від 19.10.2017р., у якому повідомлено про допущення технічної описки при виготовленні технічного паспорту від 24.07.2017р. на об'єкт нерухомого майна - автозаправна станція та автогазовий пункт по вул.Леніна, 59, с.Яцьківка Лиманського району Донецької області, на третьому його аркуші Характеристика будинку, господарських будівель та споруд у даті проведення інвентаризаційної оцінки, замість 24.07.2017р. , помилку виправлено та ТОВ ДЕМІ-ЗБУТ видано технічний паспорт з правильною датою інвентаризаційної оцінки майна.

25.10.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано заяву б/н від 25.10.2017р., за змістом якої просить при прийнятті рішення вказувати адресу нерухомого майна - автозаправна станція та автогазовий пункт наступним чином: вул.Леніна, 59, с.Яцьківка Лиманського району Донецької області.

До означеної заяви додано копію витягу з веб - сайту Верховної Ради України постанови Верховної Ради України №984 - VІІІ від 04.02.2016р. «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» .

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом та її зміст враховано у подальшому.

25.10.2017р. представником позивача представлено суду клопотання б/н від 25.10.2017р., яким до матеріалів справи додано лист Приватного підприємства «Домінанта» вих. №72 від 06.04.2014р. на адресу директора ТОВ «ДЕМІ-ЗБУТ» ; довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ-ЗБУТ» №35 від 13.10.2017р. щодо стану балансової вартості нерухомого майна.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.2017р. підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 25.10.2017р.; заявив клопотання б/н від 06.11.2017р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів, у зв'язку з необхідністю надати додаткові документи, а також з метою повного та всебічного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку ) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

Клопотання представника позивача б/н від 06.11.2017р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів, у зв'язку з необхідністю надати додаткові документи, а також з метою повного та всебічного розгляду справи, залишено судом без задоволення, адже не встановлено підстав, з якими ст.69 Господарського процесуального кодексу України пов'язує можливість вчинення запитуваної процесуальної дії.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив таке.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать матеріали справи, між громадянином ОСОБА_2 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДЕМІ-ЗБУТ (Покупець) 15.11.2012р. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Артемівського (нині Бахмутського) міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №2376.

Відповідно до п.1 цього договору Продавець продав, Покупець купив належну Продавцеві земельну ділянку, загальною площею 0,1505га, що знаходиться у с.Яцьківка, Краснолиманського (нині Лиманського) району Донецької області, по вулиці Леніна (нині Миру), 59, кадастровий номер 1423087600:01:000:0672, надана для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Право власності на земельну ділянку, що продається за цим договором, у Покупця виникає після одержання ним документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації (п.12 договору).

За приписом ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту його державної реєстрації.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №897132, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №142300002000003 Яцьківської сільської ради 13.12.2012р., управлінні Держкомзему у м.Красний Лиман Донецької області 13.12.2012р. та відділу ДЗК 17.12.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕМІ-ЗБУТ на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2376 від 15.11.2012р. є власником земельної ділянки площею 0,1505га по вул.Леніна, 59 у с.Яцьківка Краснолиманського району Донецької області, зі зміненим його цільовим призначенням, як комерційне використання (для будівництва та обслуговування автозаправної станції).

Відповідно до ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право:

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як слідує зі змісту позовної заяви та підтверджується наявним в справі технічним паспортом від 24.07.2017р. на зазначеній земельній ділянці за замовленням позивача збудовано автозаправну станцію та автогазовий пункт, що складається з операторської літ.А-1 площею 50,18кв.м., кабінет площею 6,54кв.м., санвузол 1,75кв.м., кімн.персон. 8,46грн., що становить загальну площу 66,93кв.м., а також навіс з 2-ма колонами літ.Б, скважина В, вигребна яма літ.Г, ємність надземна №1-2, ємність підземна №3-5, вимощення №6.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" (у редакції чинній на час проведення будівельних робіт) замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у приведеній частині цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Статтею 37 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Матеріали справи містять копію дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №ІУ115140430083 від 11.02.2014р. Товариству з обмеженою відповідальністю ДЕМІ-ЗБУТ , генеральному підряднику (підряднику) Товариству з обмеженою відповідальністю Центр покрівлі Домобуд на виконання будівельних робіт Будівництво автозаправної станції та автогазового пункту по вул.Леніна, 59, с.Яцьківка, Краснолиманського району, Донецької області , вид будівництва нове будівництво , код об'єкта 1252.1, проектна документація розроблена Приватним підприємством Домінанта , категорія складності V , результати експертизи проекту будівництва видані філією Державного підприємства Укрдержбудекспертиза у Донецькій області №05-3365-13 від 22.01.2014р.

За даними проектної документації, розробленої відповідачем, зокрема, площа забудови операторської 82,8кв.м., загальна площа операторської 66,93кв.м., площа забудови навісу 117,65кв.м., будівля операторської - окремо стояче, одноповерхове; прямокутної форми у плані з розмірами в осях 7,6ч9,5м, висота поверху операторської - 2,6м. У будівлі операторської передбачені наступні приміщення: тамбур - 2,55кв.м., операторська - 47,60кв.м., кімната персоналу - 8,54кв.м., санвузол - 1,74кв.м., кабінет - 6,50кв.м..

Відповідно до ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ №165140850567 від 25.03.2014р. засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): Будівництво автозаправної станції та автозаправного пункту по вул.Леніна, 59, с.Яцьківка, Краснолиманського району , загальна площа 66,93кв.м.; потужна спроможність - 200авт/доб. проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, замовник Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕМІ-ЗБУТ , генеральний проектувальник (проектувальник) Приватне підприємство Домінанта .

За визначеннями п.1 ст.376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом вважаються будівлі, споруди, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведене та зміст технічного паспорту від 24.07.2017р., слідує відхилення від проекту при зведенні означеної вище будівлі.

З урахуванням вимог ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

З огляду перебування земельної ділянки під спірною забудовою у власності Товариства з обмеженою відповідальністю ДЕМІ-ЗБУТ , позивач є законним користувачем зазначеної земельної ділянки.

Самовільне будівництво здійснено у межах площі земельної ділянки, визначеної наведеним вище державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №897132.

За викладених вище обставин, суд дійшов висновку - позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, до якого віднесено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, зокрема, оспорюється іншою особою.

Позов про визнання права власності це не договірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння.

При цьому, нормами Цивільного кодексу України не визначено перелік осіб, до повноважень яких належить визнання чи невизнання прав за будь-якими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особа, а не лише особа, якій надано такі повноваження.

Матеріали справи містять заяву позивача №31 від 26.03.2014р. на адресу відповідача, зокрема, у якій просить виконати домовленості сторін та здійснити всі необхідні дії по вводу об'єкта в експлуатацію та отримати у встановленому законом порядку правовстановлюючи документи ТОВ ДЕМІ-ЗБУТ на означений вище об'єкт нерухомого майна.

Відповідач у відповідь на приведене звернення позивача, у листі №72 від 06.04.2014р., зазначив про неможливість виконання запитуваних дій та висловив позицію, що якщо позивач вважає, що його права порушено, він може звернутись до суду за їх захистом в установленому законом порядку.

Одночасно, у представленому суду відзиві, відповідач не визнає позивача власником майна щодо якого у відповідача існували зобов'язання по вводу його в експлуатацію та отриманню правовстановлюючих документів на нього.

Дане дає підстави дійти висновку, що відповідач не визнає право власності позивача на нерухоме майно - автозаправну станцію та автогазовий пункт, що складається з операторської літ.А-1 площею 50,18кв.м., кабінет площею 6,54кв.м., санвузол 1,75кв.м., кімн.персон. 8,46грн., що становить загальну площу 66,93кв.м., а також навіс з 2-ма колонами літ.Б, скважина В, вигребна яма літ.Г, ємність надземна №1-2, ємність підземна №3-5, вимощення №6, по вул.Миру (Леніна), 59, с.Яцьківка, Лиманського (Краснолиманського) району Донецької області.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тобто, згідно ст.328 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлено судом.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що спірний об'єкт збудований на земельній ділянці, власниокм якої є позивач, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірного об'єкту прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на автозаправну станцію та автогазовий пункт по вул.Миру, 59, с.Яцьківка, Лиманського району Донецької області, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Доказів щодо спростування наведеного у розумінні ст.ст.4-2, 4-3, 32-38 Господарського процесуального кодексу України суду не представлено.

Враховуючи, що спір фактично виник внаслідок відхилень від проектної документації в частині внутрішньої площі приміщень під час будівництва і дане не пов'язано з винними діями відповідача, судові витрати у відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ-ЗБУТ» , м.Бахмут Донецької області, до Приватного підприємства «Домінанта» , м.Маріуполь Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно - автозаправну станцію та автогазовий пункт по вул.Миру, 59, с.Яцьківка Лиманського району Донецької області, Україна, задовольнити.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕМІ-ЗБУТ» , м.Бахмут Донецької області, на нерухоме майно - автозаправну станцію та автогазовий пункт по вул.Миру, 59, с.Яцьківка Лиманського району Донецької області, Україна.

3. У судовому засіданні 06.11.2017р. оголошено повний текст рішення.

4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Кротінова