Рішення

від 06.11.2017 по справі 916/2096/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2017 р.Справа № 916/2096/17 За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Інвест Сервіс";

про стягнення 115 473,19 грн., розірвання договору та виселення

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №01-36/65 від 13.12.2016р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Інвест Сервіс", в якій просить суд розірвати договір оренди нежилого приміщення від 11.12.2015р., укладений між вказаними сторонами; виселити відповідача з нежитлової будівлі загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Інвест Сервіс" заборгованість з орендної плати у розмірі 107 486, 97 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 7 986, 22 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 933, 59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору оренди нежилого приміщення №3837 від 11.12.2015р., в результаті чого у останнього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 107 486, 97 грн., на яку позивачем у відповідності до п. 5.2 договору було нараховано пеню у сумі 7 986, 22 грн.

Крім того, з посиланням на систематичну несплату коштів, порушення істотних умов вищевказаного договору, позивачем заявлені вимоги про розірвання вищевказаного договору оренди та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Інвест Сервіс" зі спірного нежилого приміщення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2017р. порушено провадження у справі №916/2096/17 із призначенням до розгляду в засіданні суду 11.09.2017 року.

Ухвалою суду від 11.09.2017р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 09.10.2017р.

Ухвалою суду від 09.10.2017р. за клопотанням представника позивача строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів та, приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 25.10.2017р.

Ухвалою суду від 25.10.2017р., приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутністю, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 06.11.2017р.

В судове засідання 06.11.2017р. з'явився представник позивача, який в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель Інвест Сервіс" в судові засідання 11.09.2017р., 09.10.2017р., 25.10.2017р. та 06.11.2017р. не з'являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. При цьому, відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал на адресу, зазначену у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру (а.с.30-34), та на адресу орендованого майна, а саме: м. Одеса, вул. Щоголєва, буд. 10.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були повернута з відміткою у довідці поштової установи „за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с.21-24, а.с.25-28, а.с.43-46, а.с.53-56, а.с.62-65), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, суд встановив:

11.12.2015р. між сторонами був укладений договір оренди №3837 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування нежитлову будівлю загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10, строком до 11.12.2025 р.

Відповідно до п. 1.3 договору термін дії договору з 11.12.2015р. по 11.12.2025р.

Згідно з п.п. 2.2., 2.4. договору за орендоване приміщення орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становить 45 195 грн. 56 коп., без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату щомісячно, до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п. 3.3 договору, орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Додатковим договором № 1 від 21.01.2016 р. до Договору оренди, було змінено оренду плату, яка з 21.01.2016р. склала 14 849,2 грн. на місяць.

21.01.2016р. позивач передав відповідачу в оренду нежитлову будівлю загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10, що підтверджується актом прийому-передачі від 21.01.2016р. (а.с.14).

Як слідує з матеріалів справи, 05.05.2017р. позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» було направлено претензію (а.с.16-17), згідно якої останній просив відповідача сплатити заборгованість з орендної плати в сумі 75853,32 грн., а також нараховану пеню у сумі 4351,26 грн. пені.

Одночасно, позивач попередив відповідача, що у випадку невиконання вищевказаних вимог, він буде змушений звернутися до суду з метою примусового стягнення заборгованості, розірвання договору та виселення з займаного приміщення.

Враховуючи несплату відповідачем орендної плати, позивач, нарахувавши на заборгованість пеню у відповідності до п.5.2 договору, звернувся до суду із відповідним позовом. Крім того, позивачем, згідно п. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного і комунального майна» , ч. 3 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України, також заявлені вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 11.12.2015р. та виселення відповідача з нежитлової будівлі загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10,

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення орендної плати, суд вказує наступне.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до п. п.1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як було встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 23.01.2017р. у справі №916/3551/16 було задоволено позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Ін вест Сервіс" на користь позивача заборгованості з орендної плати, яка виникла у зв'язку із невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати, за період з 21.01.2016р. по 30.11.2016р.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.18), у відповідача за період з 01.12.2016р. по 30.06.2017р. наявна заборгованість з орендної плати у сумі 107 486,97 грн .

Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

При цьому, заборгованість за період з 21.01.2016р. по 30.11.2016р. була стягнута рішенням суду у справі №916/3551/16 (а.с.37-38).

Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати у сумі 107 486,97 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості з орендної плати за період з 16.12.2016р. по 30.06.2017р. у сумі 7986,22 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно п. 5.2 договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, положенням п. 5 ст. 254 ЦК України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд, перевіривши розрахунок пені, що наведений у розрахунку позивача (а.с.18), встановив його часткову неправильність, з огляду на що судом за допомогою системи „Ліга-Закон» зроблено власний розрахунок, згідно з яким загальна сума пені, що підлягає стягненню в межах даного позову, становить 7962.65 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 14849.2 16.12.2016 - 26.01.2017 42 14.0000 % 0.077 %* 477.12 14849.2 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 387.30 14849.2 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 489.82 14849.2 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 444.26 14849.2 26.05.2017 - 15.06.2017 21 12.5000 % 0.068 %* 213.58 14982.84 17.01.2017 - 26.01.2017 10 14.0000 % 0.077 %* 114.94 14982.84 27.01.2017 - 01.03.2017 34 14.0000 % 0.077 %* 390.79 14982.84 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 494.23 14982.84 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 448.25 14982.84 26.05.2017 - 30.06.2017 36 12.5000 % 0.068 %* 369.44 15147.65 16.02.2017 - 01.03.2017 14 14.0000 % 0.077 %* 162.68 15147.65 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 %* 499.66 15147.65 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 453.18 15147.65 26.05.2017 - 30.06.2017 36 12.5000 % 0.068 %* 373.50 15299.12 16.03.2017 - 13.04.2017 29 14.0000 % 0.077 %* 340.35 15299.12 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 %* 457.72 15299.12 26.05.2017 - 30.06.2017 36 12.5000 % 0.068 %* 377.24 15574.51 18.04.2017 - 25.05.2017 38 13.0000 % 0.071 %* 421.58 15574.51 26.05.2017 - 30.06.2017 36 12.5000 % 0.068 %* 384.03 15714.68 16.05.2017 - 25.05.2017 10 13.0000 % 0.071 %* 111.94 15714.68 26.05.2017 - 30.06.2017 36 12.5000 % 0.068 %* 387.49 15918.97 16.06.2017 - 30.06.2017 15 12.5000 % 0.068 %* 163.55

Аналізуючи вимоги про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 11.12.2015 року №3837, суд вказує наступне.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вже було встановлено судом з розрахунку позивача (а.с.18), відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань взагалі не сплачував орендну плату, що обумовлювало наявність значного боргу на кінець кожного розрахункового періоду на протязі більш ніж 1,5 років, що є істотним порушенням умов договору, та, відповідно, підставою для його розірвання, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежилового приміщення від 11.12.2015 року №3837 (а.с.10-12), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Із вказаною нормою цілком кореспондуються також положення п. 4.7 договору від 11.12.2015 року №3837 про оренду нежилого приміщення, яким встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» нежитлової будівлі загальною площею 845,3 кв. м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, 10, позовні вимоги в частині виселення також підлягають задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 11.12.2015 року №3837, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, буд.17, код ЄДРПОУ 38295582).

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, буд.17, код ЄДРПОУ 38295582) з нежитлової будівлі, загальною площею 845,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Щоголєва, буд. 10, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Інвест Сервіс» (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, буд.17, код ЄДРПОУ 38295582) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 107 486 /сто сім тисяч чотириста вісімдесят шість/ грн. 22 коп. - основного боргу, 7 962 /сім тисяч дев'ятсот шістдесят дві/ грн. 65 коп. - пені, 4 931 /чотири тисячі дев'ятсот тридцять одну/ грн. 74 коп. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 листопада 2017 р.

Суддя Ю.М. Щавинська