Ухвала

від 08.11.2017 по справі 757/42704/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу директора ТОВ «Дніпроолія логістік» - ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року,

за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управляння з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт, у кримінальному провадженні № 42015000000002519, на грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія логістік» Код ЄДРПОУ 39530838 відкритому в ПАТ «Кредитвест банк» (МФО 380441), із забороною службовим особам вказаного товариства проводити будь-які операції по рахунку в грошових коштах, що призведуть до зменшення залишку на ньому грошових коштів.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна наявні підстави для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення цього майна.

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «Дніпроолія логістік» - ОСОБА_5 подав апеляційну каргу, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строків апеляційного оскарження директор зазначає, що про існування ухвали слідчого судді товариство дізналося 11 вересня 2017 року, але її копії досі не отримано, тому вважає що строк на оскарження не пропущено.

Автор апеляційної скарги вважає, що клопотання фактично ґрунтується на припущеннях прокурора, який звернувся до суду і намагається повністю зупинити діяльність ТОВ «Дніпроолія» та ТОВ «Дніпроолія Логістік».

Крім того, припущення прокурора про те, що ТОВ «Дніпроолія Логістік» створене з метою покриття незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом, на думку скаржника, жодним чином не підтверджене.

Разом з тим, на переконання автора апеляційної скарги, слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора, навіть не зазначив які саме достатні підстави є у прокурора вважати, що грошові кошти, які знаходяться на вказаному вище рахунку набуті невстановленими особами в результаті вчинення кримінального правопорушення. Всі особи, які є власниками та керівництвом ТОВ «Дніпроолія Логістік» можна встановити за офіційною інформацією з державних реєстрів та від керівництва товариства, що прокурором не було зроблено до звернення до суду.

Водночас, як стверджує ОСОБА_5 , слідчий суддя однобічно розглянув клопотання прокурора, і прийнявши його бік, постановив ухвалу, якою фактично зупинив діяльність товариства, яке займається лише перевезеннями вантажним автомобільним транспортом і сплачує сумлінно податки і збори, передбачені чинним законодавством України.

Зазначає, що жодної підозри посадовим особам ТОВ «Дніпроолія Логістік» не вручено, що ще раз свідчить про безпідставність обмеження наших прав у вигляді арешту майна (грошових коштів), бо кримінальне провадження № 42015000000002519 зареєстрованому більше ніж півтора року тому 16 листопада 2015 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність ТОВ «Дніпроолія логістік» та його представника, оскаржувана ухвала товариству не направлялася, про її існування останнє дізналося 11 вересня 2017 року, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 16 листопада 2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42015000000002519, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ «ВЕКТОР БАНК» (код ЄРДПОУ 39037656) (далі Банк), зловживаючи своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб шляхом запровадження злочинної схеми, направленої на розтрату майна банку шляхом вчинення завідомо збиткових операцій, які полягали у видачі кредитів підконтрольним суб`єктами господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності, розтратили грошові кошти банку на загальну суму 167 485 000 грн., що є особливо великим розміром

Слідством встановлено, що власниками ТОВ «Дніпроолія» створено ряд підприємств для покриття незаконної діяльності спрямованої на ухилення від сплати податків та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом. До складу підприємств які їм підконтрольні входить: ТОВ «ТПК Імпульс Агро» (ЄДРПОУ 3914167), ТОВ «Востокснабагро» (ЄДРПОУ 39601384), ТОВ «Біолідер» (ЄДРПОУ 38200629), ТОВ «ТД Євротрансоіл» (ЄДРПОУ 39422689), ТОВ «ТПК Агропорт» (ЄДРПОУ 39436885), ТОВ «Агропереробник» (ЄДРПОУ 38677039), ТОВ «ТПК Агросервіс» (ЄДРПОУ 38931754), ТОВ «Олімп Оіл» (ЄДРПОУ 39275014), ТОВ «ТК Агровосток» (ЄДРПОУ 39601484), ТОВ «Маркет Сістем» (ЄДРПОУ 39998998) та інші.

Орган досудового слідства вказує, що ТОВ «Дніпроолія» здійснює господарську діяльність з ТОВ «Дніпроолія логістік» код ЄДРПОУ 39530838 (зокрема надання в оренду приміщень), власниками та засновниками якої є одні і ті ж особи.

Слідчий зазначає, що вказане свідчить про те, що службовими особами ТОВ «Дніпроолія» створено ряд підприємств для покриття незаконної діяльності спрямованої на ухилення від сплати податків та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом та грошові кошти з підконтрольних підприємств перераховувались на ряд підприємств з ознаками «фіктивності» через які безготівкові кошти переводились у готівку.

У слідчого органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Дніпроолія логістік» № НОМЕР_1 відкритому в ПАТ «Кредитвест банк» (МФО 380441), набуті невстановленими особами в результаті вчинення кримінального правопорушення.

25 липня 2017 року прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ТОВ «Дніпроолія логістік» код ЄДРПОУ 39530838 грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_2 відкритому в ПАТ «Кредит банк» (МФО 380441). Крім того у зазначеному клопотанні прокурор просить надати розпорядження службовим особам згаданого банку надати відомості слідчим Генеральної прокуратури України щодо залишків цінних паперів, із вказаням їх емітентів, які зберігаються, та заборонити проводити будь-які операції по вказаному рахунку, що призведуть до зменшення залишку на ньому грошових коштів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42015000000002519, щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на вищевказаному банківському рахунку, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна наявні підстави для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення цього майна.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Так, посилаючись у клопотанні, що службовими особами ТОВ «Дніпроолія» створено ряд підприємств для покриття незаконної діяльності спрямованої на ухилення від сплати податків та легалізації доходів одержаних злочинним шляхом та грошові кошти з підконтрольних підприємств перераховувались на ряд підприємств з ознаками «фіктивності» через які безготівкові кошти переводились у готівку, слідчий та прокурор повинні були зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія логістік» відкритому в ПАТ «Кредитвест банк», набуті кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою забезпечення збереження речових доказів відсутнє. До того ж, ні з клопотання слідчого, ні з ухвали слідчого судді не вбачається сума грошових коштів, яка знаходиться на вищевказаних рахунках.

Оскільки матеріалами за клопотанням слідчого не доведено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку ТОВ «Дніпроолія логістік», були одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи були предметом злочину або були підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення злочину, то на них не може бути також накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України. При цьому слід зауважити, що не може бути метою накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Дніпроолія логістік» і конфіскація майна, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі цього товариства у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру та безпосередньо щодо ТОВ «Дніпроолія логістік», як юридичної особи, провадження не здійснюється.

Разом з тим, не може бути накладено арешт на вищевказані грошові кошти з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, оскільки в матеріалах провадження відсутній цивільний позов, пред`явлений до ТОВ «Дніпроолія логістік» та не зазначено обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст. 171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для працівників ТОВ «Дніпроолія логістік», та виконання самим підприємством своїх договірних зобов`язань перед іншими суб`єктами.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Дніпроолія логістік» - ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управляння з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено у кримінальному провадженні № 42015000000002519 арешт на грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія логістік» (код ЄДРПОУ 39530838) відкритому в ПАТ «Кредитвест банк» (МФО 380441), - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управляння з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про накладення у кримінальному провадженні № 42015000000002519 арешту на грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія логістік» (код ЄДРПОУ 39530838) відкритому в ПАТ «Кредитвест банк» (МФО 380441), - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/4852/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1