Ухвала

від 14.11.2017 по справі 592/12892/17

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/12892/17

Провадження № 2/592/3237/17

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у цивільній справі

14 листопада 2017 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , розглянувши цивільний позов голови правління громадської організації «Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої унаслідок не виконання службових обов'язків, -

В С Т А Н О В И В :

10.11.2017 року голова правління громадської організації «Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з цивільним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої унаслідок не виконання службових обов'язків, в якому вона зазначила про те, що громадська організація «Автогараж «Берізка» (далі - ГО «Автогараж «Берізка» , Автогараж, Організація) є юридичною особою, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 28/2, та діє на підставі Статуту Організації. До грудня 2016 року організація мала назву - Сумська міська громадська організація Автогараж «Берізка» . Назву організації було змінено відповідно до вимог Закону України «Про громадські організації» . Згідно п. 6.2 Статуту СМГО Автогараж «Берізка» 05.12.2010 року загальними зборами членів СМГО Автогараж «Берізка» головою правління було обрано ОСОБА_3. 01.01.2011 року самовільно, в порушення вимог до п. 6.2 Статуту та ст. 25 КЗпП України, якою передбачається обмеження спільної роботи родичів на підприємствах, установах, організаціях, ОСОБА_3 призначив на посаду бухгалтера організації й укладав договір про повну матеріальну відповідальність зі своєю дружиною ОСОБА_2. Цього ж дня ОСОБА_2 підписала посадову інструкцію бухгалтера, затверджену головою правління СМГО Автогараж «Берізка» ОСОБА_3 . В результаті такого призначення та безконтрольності з боку членів правління та членів ревізійної комісії Автогаража, ОСОБА_2 з використанням службового становища привласнила 61771,83 грн. грошових коштів організації за період з 19.12.2010 року по 07.12.2013 року, про що 05.12.2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми було винесено вирок у кримінальному провадженні № 12013200440002202 від 15.03.2013 року (справа № 592/11162/14-к, провадження №1-кп/592/487/14) . 14.12.2014 року рішенням загальних зборів членів СМГО Автогараж «Берізка» голові правління ОСОБА_3 та бухгалтеру ОСОБА_2 було висловлено недовіру. Після передачі документів (20.12.2014 року) колишнім бухгалтером ОСОБА_2 з'ясувалось, що вона продовжувала привласнювати кошти організації за період з 08.12.2013 року по 19.12.2014 року та і в межах нового кримінального провадження № 12015200440001942 від 23.03.2015 року висновком судово-економічної експертизи від 26.02.2016 року було встановлено недостачу грошових коштів в сумі 40139,79 грн. . На даний час кримінальна справа знаходиться на досудовому розслідуванні у СВ СМВ ГУ Національної поліції у Сумській обл. . Крім того, як стало відомо 15.01.2015 року з даних Державної податкової інспекції у м. Сумах, що крім привласнення грошових коштів, ОСОБА_2 , в порушення п. 2.4 Посадової інструкції бухгалтера, підписаної 01.01.2011 року, а саме: не повідомивши правління організації про можливі фінансові проблеми, починаючи з серпня 2013 року, припинила сплачувати обов'язкові загальнодержавні внески із зарплати найманих працівників, перестала сплачувати земельний податок, вчасно надавати звіти до ДПІ. При цьому, голова правління ОСОБА_3 , підписуючи документи до ДПІ м. Суми, не проводив жодного контролю з виконання грошових зобов'язань організації згідно підписаних звітів. І в результаті таких дій подружжям ОСОБА_3, у відповідності до актів звірки від 15.01.2015 року ДПІ у м. Сумах ГУ Міністерства доходів у Сумській обл. , було накопичене заборгованості: - по сплаті єдиного соціального внеску, нарахованого найманим працівникам на суму зарплати, починаючи з 20.08.2013 року, на суму 30944,82 грн. ; - по сплаті земельного податку за 2014 рік на суму 833,28 грн. . За цими фактами заборгованості ДПІ у м. Сумах винесла рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Сумської міської громадської організації Автогараж «Берізка» та за не сплату земельного податку і сума виставлених штрафів та нарахованої пені на вищезазначені суми боргу по внескам та податкам склала 16523,49 грн. . Крім того, за позовом ДПІ у м. Сумах Сумським окружним адміністративним судом від 23.12.2014 року на організацію було накладено штраф у сумі 510,00 грн. за невчасне подання бухгалтером ОСОБА_2 податкової звітності 1-ДФ за 2-й квартал 2014 року. Таким чином, загальна сума виставлених ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській обл. штрафних санкцій та пені склала 17033,49 грн. , які Організація змушена була сплатити у 2015 році. Крім сплаченої суми штрафів та пені Організація зазнала матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів через індекс інфляції 2015 - 2016 років, який за даними Державної служби України склав 161,07 % (143,3 x 112,4 / 100) , що від суми сплачених штрафних санкцій становить: (17033,49 грн. х 161,07 % / 100 %) - 17033,49грн. = 10402,35 грн. Та 3 % річних від 17033,49 грн. (з 01.11. 2015 року по 31.10.2017 року) за 730 днів - 1022,01 грн. . Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, завданої ГО Автогараж «Берізка» внаслідок умисного невиконання обов'язків бухгалтера організації, склала 28457,85 грн. . Враховуючи викладене, керуючись ч. ч. 3, 4 ст. 92, ст. 99, ч. 1 ст. 1166, 1190 ЦК України; ст. 25 КЗпП України; Постановою Верховного Суду України «Про стягнення інфляційних нарахувань» від 12.09.2011 року; листом Верховного Ссуду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 року; ст. 3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне внесення грошових зобов'язань» , Статутом СМГО Автогараж «Берізка» , ст. 3 ЦПК України, вона просила: 1. Стягнути на користь громадської організації «Автогараж «Берізка» (код 23295038, розрахунковий рахунок 26005300055202, МФО 337568, ВАТ СФ Ощадбанку) 28457,85 грн. (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 85 коп. ) завданої матеріальної шкоди з урахуванням втрат від знецінення грошових коштів ГС Автогараж «Берізка» з ОСОБА_2. 2. Стягнути на користь Громадської організації Автогараж «Берізка» (код 23295038, розрахунковий рахунок 26005300055202, МФО 337568, ВАТ СФ Ощадбанку) 1600,00 грн (одну тисячу шістсот грн. 00 коп. ) судового збору з ОСОБА_2. Додатки: 1. Платіжне доручення про сплату судового збору. 2. Копія Довідки АА № 310181 з ЄДРПОУ від 10.12.2010 року. 3. Копія Виписки з ЄДРПОУ від 26.12.2016 року. 4. Копія посадової інструкції бухгалтера СМГО Автогараж «Берізка» . 5. Копія договору про повну матеріальну відповідальність від 01.01.2011 року. 6. Копії рішень ДПІ м. Суми про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на 10 арк. . 7. Копія Постанови Сумського окружного цивільного суду від 23.12.2014 року по справі № 818/3472/14. 8. Лист ГУ Статистики у Сумській обл. (вхідний № 41449 від 10.11.2017 року) .

Розглянувши вказаний цивільний позов, дослідивши додані до нього документи та копії документів, з'ясувавши обставини, передбачені ст. 122 ЦПК України, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, прихожу до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Право на звернення до суду реалізується особою в порядку, встановленому ЦПК України. Цей порядок передбачає дотримання позивачем, насамперед, вимог щодо форми позовної заяви та правил про підсудність.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник тощо.

Учасники судового провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник тощо.

Цивільним позивачем у кримінальному провадженні є також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК України, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені КПК України для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених КПК України для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична особа та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому КПК України. Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний відповідач має права та обов'язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього. Цивільний відповідач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених КПК України для інформування та надіслання копій процесуальних рішень підозрюваному, обвинуваченому.

Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні може бути: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа. Повноваження представника цивільного позивача, цивільного відповідача на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: документами, передбаченими ст. 50 КПК України, якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю - якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, цивільним відповідачем. Представник користується процесуальними правами цивільного позивача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Відмова у позові в порядку цивільного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник чи законний представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.

Якщо у кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.

Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

У мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, у тому числі, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду. У резолютивній частині вироку зазначається у разі визнання особи винуватою, у тому числі, рішення про цивільний позов.

Апеляційну скаргу мають право подати: цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Касаційну скаргу мають право подати: цивільний позивач, його представник або законний представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову; цивільний відповідач або його представник - у частині, що стосується вирішення цивільного позову.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.

Цивільний позивач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі звільняється від сплати судового збору.

Суд першої інстанції не вправі передавати вирішення питання про розмір цивільного позову на вирішення в порядку цивільного судочинства, оскільки кримінальним процесуальним законодавством України це не передбачено.

Цивільний позов не може бути залишений без розгляду і з мотивів відсутності необхідних для його вирішення доказів, оскільки в силу імперативних вимог п. 3 ч. 1 ст. 92 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При розгляді цивільного позову в кримінальному провадженні з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України.

Не підлягають розгляду в кримінальному провадженні також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

Крім того, вважаю за можливе взяти до уваги положення п. п. 1 - 6, 9, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» № 3 від 31.03.1989 року (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року, № 12 від 03.12.1997 року) , із змісту яких вбачається, що відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно набутого майна мають важливе значення для усунення наслідків злочину та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ, організацій та інших громадських організацій. У кожній справі про злочин, яким заподіяно матеріальну шкоду, суд при постановленні вироку зобов'язаний вирішити цивільний позов, а коли його не пред'явлено, - з власної ініціативи вирішити питання про відшкодування шкоди, якщо цього вимагає охорона державних або громадських інтересів, а також в інших передбачених законом випадках. Суд першої інстанції не вправі передавати вирішення питання про розмір цивільного позову на вирішення в порядку цивільного судочинства, оскільки кримінально-процесуальним законодавством України це не передбачено. Цивільний позов не може бути залишений без розгляду і з мотивів відсутності необхідних для його вирішення доказів, оскільки характер і розмір заподіяної злочином шкоди підлягають доказуванню у кримінальній справі. Суду необхідно з'ясувати, чи вжито заходів до забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочином, і чи заявлено цивільний позов. Якщо цивільного позову не заявлено, суддя або суд мають роз'яснити громадянинові, підприємству, установі, організації чи іншій громадській організації, які зазнали матеріальних збитків, їх право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. При розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК України, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК України. Право пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі належить особі, що зазнала від злочину збитків. Не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення. Право пред'явлення цивільного позову у кримінальній справі належить особі, що зазнала від злочину збитків. При розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. Вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі. Матеріальна відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну злочином підприємству, установі, організації, з якими вони перебували у трудових відносинах, визначається згідно з ст. ст. 130 - 138 КЗпП України. Слід також враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 року (зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1997 року) . Покладаючи на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Суд може зменшити розмір відшкодування заподіяної шкоди лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 137 КЗпП України) , з наведенням у вироку відповідних мотивів. Не підлягає зменшенню розмір шкоди, якщо вона заподіяна злочинними діями засудженого, вчиненими з корисливою метою. При розгляді справ судам слід з'ясовувати, чи не придбано наявне у винного майно на кошти, здобуті злочинним шляхом, про що вказувати у вироку, з наведенням доказів, досліджених у судовому засіданні. Якщо вироком суду встановлено, що майно придбано на кошти, здобуті злочинним шляхом, стягнення на відшкодування заподіяної шкоди може бути звернуто на таке майно незалежно від того, чи є воно спільною власністю подружжя або спільною власністю інших осіб. При розгляді цивільного позову в кримінальній справі як цивільний позивач, так і цивільний відповідач звільняються від сплати державного мита.

Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Що ж до преюдиційності обставин, встановлених вироком у кримінальній або постановою у справі про адміністративне правопорушення, що набрали законної сили, то відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України статті вони будуть обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок станову суду, лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Усі інші обставини, в тому числі розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, повинні бути доведені сторонами, та іншими особами, що беруть участь у справі в загальному порядку.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства.

Отже, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства. Ця підстава для зупинення на практиці зустрічається не дуже часто. Дана підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку кримінального судочинства. Суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій кримінальній справі. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку кримінального судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Справою, що розглядається в порядку кримінального судочинства є кримінальне провадження, відкрите у встановленому законом порядку, що розглядається відповідним судом.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (ст. 17) або ГПК України (ст. ст. 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших непередбачених законом підстав.

Відмова у відкритті провадження перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом. Йдеться не про будь-які суди, а про суд, який вирішив питання про відмову у відкритті провадження, та інші суди відповідної спеціалізації. Якщо суд відмовив у відкритті провадження з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, то це означає, що справа може бути розглянута відповідним спеціалізованим судом: адміністративним, господарським, кримінальним судом, але не може розглядатися жодним іншим загальним цивільним судом.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.10.2014 року по справі № 592/11162/14-к, провадження № 1-кп/592/487/14 було призначене кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України до підготовчого судового засідання на 03.11.2014 року на 15 годину 00 хвилин, яке відбудеться в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 12. Підготовче судове відбувається за участю прокурора, обвинуваченої ОСОБА_2 . Ухвала набрала законної сили 24.10.2014 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41796481) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.11.2014 року по справі 592/11162/14-к, провадження № 1-кп/592/487/14 був призначений відкритий судовий розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 191 КК України на 07.11.2014 року на 13 годину 00 хвилин в залі Ковпаківського районного суду м. Суми, при одноособовому судовому розгляді суддею Хитровим Б. В. , за участю прокурора, обвинуваченого, інших осіб зазначених в обвинувальному акті. Ухвала набрала законної сили 07.11.2014 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64039439) .

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 05.12.2014 року по справі № 592/11162/14-к, провадження № 1-кп/592/487/14 ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та їй було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій на підприємствах установах організаціях будь-якої форми власності на строк 3 (три) роки. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_2 було звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного їй за цим вироком. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави відшкодування процесуальних витрат, пов'язаних з провадженням по справі судової економічної експертизи в сумі 5032 грн. . Позов СМГО Автогараж «Берізка» до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків був залишений без розгляду, роз'яснивши представнику цієї організації право на звернення до суду з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства та одночасного вирішення питання про повернення сплаченого судового збору за цим позовом в сумі 617 грн. . Вирок набрав законної сили 06.01.2015 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41796664) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.11.2016 року по справі № 592/10706/16-к, провадження № 1-кп/592/4293/16 скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Було ухвалено зобов'язати уповноважену особу Сумського відділу поліції (м. Суми) Головного управління Національної поліції в Сумській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі заяв голови правління Сумської громадської організації Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 від 13.10.2016 року та від 10.11.2016 року в частині ймовірного вчинення службової недбалості колишніми членами правління Сумської громадської організації Автогараж «Берізка» відповідно до ст. 214 КПК України. Було ухвалено в іншій частині відмовити. Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадженні в суді. Ухвала набрала законної сили 28.11.2016 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63031644) .

Як вбачається зі змісту цивільного позову голови правління громадської організації «Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої унаслідок не виконання службових обов'язків, правовідносини, які виникли між сторонами, свідчать про відсутність всіх ознак цивільно-правового спору, а, отже, правовідносини між громадською організацією «Автогараж «Берізка» та ОСОБА_2 можливо мають ознаки кримінальних (кримінальних процесуальних) правовідносин і за характером спірних правовідносин не належать до компетенції цивільних судів.

Підтвердженням цього є зазначення головою правління громадської організації «Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 у своєму цивільному позові про те, що продовження привласнення колишнім головним бухгалтером СМГО Автогараж «Берізка» ОСОБА_2 коштів організації за період з 08.12.2013 року по 19.12.2014 року не спричинило породження, тобто не породило цивільно-правових правовідносин, що можуть бути предметом спору, а відтак і не виник спір між учасниками цивільно-правових правовідносин. Отже, в даному випадку пред'явлені головою правління громадської організації «Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 вимоги не випливають із цивільно-правових правовідносин, а відтак і не підпадають під цивільну юрисдикцію. А відсутність цивільно-правових правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє порушення права цивільного, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що права, свободи чи інтереси громадської організації «Автогараж «Берізка» не були порушені ОСОБА_2 в сфері цивільно-правових відносин, а можливо були порушені ОСОБА_2 в сфері кримінальних (кримінальних процесуальних) правовідносин, відтак даний цивільний позов не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а належить розглядати в порядку кримінального судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 15, 61, 122, 201 ЦПК України; ст. ст. 3, 61 - 63, 128, 129, 326, 347, 348, 368, 374, 393, 425, 539 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за цивільним позовом голови правління громадської організації «Автогараж «Берізка» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої унаслідок не виконання службових обов'язків.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надіслати позивачеві разом із позовною заявою та всіма доданими до неї документами.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у цивільній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.Г. Бичков