Постанова

від 18.09.2017 по справі 804/5166/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 р. Справа № 804/5166/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона №4" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Нікопольська пересувна механізована колона № 4" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2 за червень-липень 2017 року в сумі 4 952,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок невиконання Приватним акціонерним товариством Нікопольська пересувна механізована колона №4 покладеного на нього пенсійним законодавством обов'язку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 2 відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за червень-липень 2017 року відповідач має заборгованість у розмірі 4 952,58 грн., яку у добровільному порядку не сплачує.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі. В позовній заяві прохав розгляд адміністративної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте на адресу суду поштове відправлення було повернуто за закінченням встановленого строку зберігання.

За приписами частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Керуючись частинами 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив проводити розгляд справи в письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення позивачем були сформовані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список №2), згідно яких відповідач не сплатив за червень-липень 2017 року суму у розмірі 4 952,58 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у розмірі 4 952,58 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (надалі Закон України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР) передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування .

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР).

Порядок відшкодування підприємствами витрат до Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (надалі Інструкція №21-1 від 19.12.2003 року).

У пункті 6.4 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року закріплено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року).

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки, які виставлялись на адресу відповідача, за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року.

Згідно абзацу першого пункту 6.7 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 року підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Проте у встановлений законодавством період Товариство не сплатило визначену у розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, внаслідок чого утворилась заборгованість за червень-липень 2017 року у розмірі 4 952,58 грн.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи відповідачем не надано.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства Нікопольська пересувна механізована колона № 4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Нікопольська пересувна механізована колона № 4 (код ЄДРПОУ 00911240) на користь Нікопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (53210, Дніпропетровська обл., місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 11 Б, код ЄДРПОУ 37837355, р/р 25602301550999) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за червень-липень 2017 року в сумі 4 952,58 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 58 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев