Постанова

від 07.06.2007 по справі 13/389-06-12979а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" червня 2007 р.

Справа № 13/389-06-12979А

Одеський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів: 

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Соломахіній О.О.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача - Антоненко

М.В.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову господарського суду Одеської області від  6.02.2007р.

у справі № 13/389-06-12979А

за позовом

СПД -фізичної особи ОСОБА_1

до ДПІ у м. Южному

про  скасування

податкового повідомлення-рішення

По

справі оголошувалась перерва до 7.06.2007р.

встановив:

           ДПІ у м. Южному здійснена невиїзна

планова документальна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового  законодавства за період з 1.04.2003р. по

31.03.2006р., за наслідками якої складено акт                    № НОМЕР_1, де зазначено,

зокрема,  про встановлення порушення,

п.п.9.12.2. п.9.12. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”

№ 889, а саме, впродовж 2005-2006р.р., крім зазначеного у заявах на право

застосування спрощеної системи оподаткування виду діяльності „виробництво

меблів з різних матеріалів, матраців, тощо” СПД ОСОБА_1 здійснювався інший вид

господарської діяльності, який не зазначений у свідоцтві про сплату єдиного

податку, - ремонт предметів  особистого

користування  та домашнього вжитку, не віднесених  до інших угрупувань. Загальна сума одержаного

доходу від провадження діяльності не зазначеної у свідоцтві про сплату єдиного

податку скала 3910.00грн. Відповідно до Додатку № 6 до Інструкції про

прибутковий податок з громадян, для визначення доходу, що підлягає

оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах

застосовуються норми витрат, які складають 25% від суми валового доходу. Таким

чином, сума валових витрат становить 977.50грн. (3910.00 х 25%), сума чистого

доходу становить 2932.50грн. (3910.00 - 977.50), сума податку, що підлягає

додатковому нарахуванню складає 381.23грн. (2932.50 х 13%) - а.с.11-12.

        На підставі вказаного акту, ДПІ у м.

Южному 14.08.2006р. прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_2

про визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку на доходи від

підприємницької діяльності та інші доходи громадян в загальній сумі

1143.69грн., у т.ч. за основним платежем 381.23грн. та штрафній санкції по

цьому податку в сумі 762.46грн., нарахованої на підставі п.п.17.1.9. п.17.1.

ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 (а.с.6).

Зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано при адміністративному

оскарженні рішенням ДПІ у м. Южному від 23.10.2006р.   № НОМЕР_7 з тих підстав,  що в ході перевірки було невірно встановлені

норми визначення валових витрат, так як в період з І кварталу по ІІІ квартал

включно 2005 року СПД ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування,

загальна сума доходу, згідно наданих декларацій про доходи за І-ІІІ квартали

2005 року склала 13995.00грн., а оскільки документи, які підтверджують валові

витрати, не надані, то норми витрат застосовуються у розмірі 25%, згідно

додатку № 6 до вказаної Інструкції, і складають 3498.75грн. (13995.00х25%).

Отже, сума чистого доходу становить 10496.25грн.     (13995.00-3498.75),сума прибуткового

податку від здійснення підприємницької діяльності складає

1364.51грн.(10496.25х13%). Враховуючи сплачену СПД ОСОБА_1 суму єдиного податку

за вказаний період в сумі 450.00грн., сума недоплати за І-ІІІ квартали 2005

року складає 914.51грн. (1364.51- 450.00) -а.с.15, 17зв.

       За результатами розгляду первинної

скарги, ДПІ у м. Южному 26.10.2006р. прийнято податкове

повідомлення-рішення                                      №

НОМЕР_3  про визначення податкового

зобов'язання зі сплати  прибуткового

податку від здійснення підприємницької діяльності в сумі 914.51грн. (а.с.5).

          Вказане податкове

повідомлення-рішення було оскаржено платником в адміністративному порядку до Державної

податкової адміністрації в Одеській області, однак рішенням від

20.11.2006р. № НОМЕР_8 скарга в частині оскарження податкового

повідомлення-рішення ДПІ у             м.

Южному від 26.10.2006р.  № НОМЕР_3

залишена без розгляду (а.с.21-24, 27-31).

         4 грудня 2006 року СПД ОСОБА_1

звернувся з адміністративним позовом до ДПІ у м. Южному про скасування

податкового повідомлення-рішення  від

26.10.2006р. № НОМЕР_3 та зарахування суми переплати у розмірі 22.26грн. в рахунок

податкових платежів наступних періодів, а також просив стягнути з відповідача

судові витрати  (а.с.2- 4).

         Заперечуючи проти задоволення позову,

ДПІ у м. Южному навела доводи, які були викладені у рішенні ДПІ у м. Южному від

23.10.2006р.           № НОМЕР_7 „Про

результати розгляду первинної скарги” 

(а.с.47).

        Заявою від 30.01.2007р. позивач уточнив

позовні вимоги і просив скасувати оспорене ним податкове повідомлення-рішення

(а.с.53).

         Постановою господарського суду

Одеської області від 6.02.2007р. (суддя Панченко О.Л.), яка складена  у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС

України 16.02.2007р., у позові відмовлено з мотивів правомірності донарахування

прибуткового податку в сумі 914.51грн.

Не погодившись із постановою суду,

відповідач 5.03.2007р.звернувся із заявою про апеляційне оскарження, а

28.03.2007р. -із апеляційною скаргою,  в

якій просив постанову скасувати, оспорене податкове повідомлення-рішення

скасувати в частині  донарахування

прибуткового податку від здійснення підприємницької діяльності в сумі 336.70грн.

В обґрунтування своїх заперечень, позивач навів окремо розрахунок сум доходів

від виготовлення та ремонту меблів, норм витрат, сум чистого доходу, сум

податку, що підлягали сплаті з урахуванням сплаченої суми і визначив різницю

між нарахованою податковим органом сумою податку та сумою податку, що підлягала

сплаті, і ця різниця за розрахунком позивача склала 336.70грн. Одночасно

скаржником було заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального

строку апеляційного оскарження з причини отримання повного тексту постанови по

закінченню строку на її оскарження. Клопотання задоволено колегією суддів,

згідно ст.102 КАС України, про що прийнята відповідна ухвала від 17.04.2007р.

Під час надання заперечень на

апеляційну скаргу  у судовому засіданні апеляційної

інстанції відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позивача, про

відповідність постанови суду нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим

просив залишити її без змін.

У доповненнях до апеляційної скарги

позивач просив постанову скасувати, оспорене податкове повідомлення-рішення

скасувати у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін,

дослідивши наявні у справі та додатково надані документи, перевіривши

правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального

права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення

апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Громадянин ОСОБА_1, як суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа, зареєстрований Виконкомом Южненської

міської ради, про що 2.04.2001р. зроблено запис у журналі обліку реєстраційних

справ за № НОМЕР_9 та видано відповідне свідоцтво ( а.с.54).

В акті перевірки зазначено, що СПД

ОСОБА_1 був платником єдиного податку у 2003-2004р.р., IV кварталі 2005 року

відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії А № НОМЕР_4,

Серії  Б                № НОМЕР_5 від 1.01.2004р.,

Серії В № НОМЕР_6 від 1.10.2005р., згідно яких підприємницьку діяльність

здійснював по виготовленню та ремонту меблів (а.с.10).

Під час розгляду апеляційної скарги

позивач пояснив, що 29.11.2004р. він потрапив у ДТП, що підтверджується

довідкою МВС № 25 та постановою Южненського міського суду Одеської області від

17.01.2005р. Після одужання, 13.01.2005р. звернувся до ДПІ у м. Южному із

заявою про продовження працювати на спрощеній системі оподаткування в 2005

році, де отримав позитивну відповідь, тому вважав себе платником єдиного

податку і сплачував його в 2005 році без видачі відповідного свідоцтва, яке

отримав лише у ІV кварталі 2005 року. 

Однак, такі пояснення судова

колегія не приймає до уваги, оскільки згідно ст.4 Указу Президента України „Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва” № 727/98 від 3.07.1998р. в редакції Указу Президента № 746/99

від 28.06.1999р., заява про бажання суб'єкта малого підприємництва

працювати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності подається

у письмовому вигляді  до органу ДПС

із обов'язковим зазначенням ставки єдиного податку, яка цим суб'єктом

обрана,  не пізніше ніж за 15 днів до

початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за

умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній

звітний (податковий) період.

Строки подання такої заяви не

ставляться  у залежність від настання будь-яких

обставин, що перешкоджають суб'єкту малого підприємництва  подати таку заяву.

 Орган ДПС зобов'язаний протягом десяти робочих

днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати

письмову мотивовану відповідь.

Оскільки СПД ОСОБА_1 порушив строки

подання заяви, таке свідоцтво отримав лише у ІV кварталі 2005 року, тому слід

вважати, що у      І-ІІІ кварталах 2005

року він знаходився на загальній системі оподаткування. Факт сплати єдиного

податку в січні-червні 2005 року не впливає на вищевказаний висновок судової

колегії.

Законом України „Про податок з

доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. № 889-ІV, що діє з 1.01.2004р. визнано

таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України „Про прибутковий

податок з громадян” від 26.12.1992р. № 13-92 (із змінами), крім розділу ІV у

частині  оподаткування доходів

фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з

урахуванням положень пункту 9.12. ст.9 закону № 889 та діє до набрання чинності

спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб -суб'єктів

підприємницької діяльності.

Відповідно до п.п.9.12.1. п.9.12.

ст.9 Закону № 889, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу

нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької

діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами,

встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього

пункту.

Згідно ст.13 Декрету № 13-92,

оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року

від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між

валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально

підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо

ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються

податковими органами при проведені остаточних 

розрахунків за нормами, визначеними у додатку № 6 до Інструкції про

прибутковий податок з громадян, (затвердженої наказом ГДПІ України від

21.04.1993р. № 12 із змінами та доповненнями) -„Норми витрат, що враховуються

при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю

без створення юридичної особи, та інших доходів” (затверджені ГДПІ України

18.01.1993р. № 36-32 із змінами від 16.07.2003р.).

Згідно Декларації про доходи,

одержані в І-ІІІ кварталах 2005 року, поданої до ДПІ у м. Южному 20.10.2005р.,

СПД ОСОБА_1 отримав доходи від підприємницької діяльності з ремонту та

виготовлення меблів в загальній сумі 13995.00грн. (а.с.48-49).

При розгляді апеляційної скарги

позивач пояснив, що цю Декларацію про доходи він не підписував, складалась вона

дружиною за його участю, дані, які відображені у Декларації відповідають даним

книги обліку доходів та витрат, загальна сума отриманого доходу у І-ІІІ

кварталах 2005 року у розмірі 13995.00грн. відповідає дійсності. Документи, що

підтверджують витрати не зберігав, оскільки сплачував єдиний податок.

Згідно Державного класифікатора

України, вищевказані два вида діяльності відповідають різним кодам КВЕД. Виготовлення

меблів за своєю суттю є виготовленням столярних виробів і норми витрат,

що враховуються при оподаткуванні доходів від цієї діяльності, згідно

додатку     № 6 до Інструкції про прибутковий податок з

громадян, складають 60% до суми валового доходу, про що зазначено і в акті

перевірки (а.с.9). Ремонт меблів, відповідно до вказаного додатку № 6,

відноситься до інших видів діяльності, норми витрат від якої складають 25%

до суми валового доходу.

Як вбачається з акту перевірки та

підтверджено представниками  податкової

служби у судовому засіданні апеляційної інстанції, загальна сума доходу

одержаного у І-ІІІ кварталах 2005 року від ремонту меблів склала 3910.00грн.

(а.с.12).

Таким чином, слід визначити окремо

суми доходів від виготовлення меблів і суми доходів від ремонту меблів у І-ІІІ

кварталах 2005 року, які складають відповідно 10085.00грн.

(13995.00-3910.00) та 3910.00грн, а також окремо визначити по цим видам

діяльності суми витрат, застосувавши норми витрат, встановлені додатком № 6 до

Інструкції про прибутковий податок з громадян, які становлять відповідно 6051.00грн.

(10085.00 х 60%)  та 977.50грн.

(3910.00 х 25%). Отже, сума чистого доходу складає 6966.50грн. (10085.00-6051.00

= 4034.00; 3910.00-977.50 = 2932.50; 4034.00 + 2932.50 = 6966.50), сума

прибуткового податку від здійснення підприємницької діяльності становить 905.65грн.

(6966.50 х 13% = 905.65). Оскільки суми сплаченого єдиного податку -450.00грн.

підлягають заліку в рахунок прибуткового 

податку, то правомірним є визначення податковою інспекцією податкового

зобов'язання по цьому податку в сумі 455.65грн. (905.65-450.00). Отже,

спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині донарахованого

податку в сумі 458.86грн. (914.51-455.65),  як не відповідаюче чинному законодавству.

Зазначене не було враховано судом

першої інстанції при прийнятті постанови, що призвело до неправильного

вирішення спору і є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу СПД -фізичної

особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Постанову господарського суду Одеської

області від 6.02.2007р. у справі   №

13/389-06-12979А  скасувати.

       Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Южному від 26.10.2006р.

№ НОМЕР_3 в частині визначення податкового зобов'язання по прибутковому податку

від здійснення підприємницької діяльності в сумі 458.86грн.

         В іншій частині позову відмовити.

      Стягнути з Державного бюджету

України  на користь СПД -фізичної особи

ОСОБА_1 витрати по держмиту в сумі 2.55грн., у т.ч. за розгляд апеляційної

скарги.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту

проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови

в повному обсязі.

    Головуючий

суддя                                                 

Туренко В.Б.

    Суддя                                                                     

Бандура Л.І.

Суддя                                                  

                   Поліщук Л.В.