Справа № 761/39063/17
Провадження № 1-кс/761/24846/2017
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 Управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 ,про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001125 від 26.04.2016,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 30.10.2017 року надійшло вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що впродовж 2013-2014 років службові особи та фактичний власник ПАТ «Південкомбанк», діючи за попередньою змовою групою осіб із службовими особами і власником компанії «TOSOLAN TRADING LIMITED» (Кіпр), вчинили заволодіння грошовими коштами зазначеної банківської установи в сумі 38 435 750 доларів США, тобто в особливо великому розмірі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, під час передачі у заставу грошових коштів, що знаходились на кореспондентському рахунку вказаного банку у банківській установі «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» (Австрійська Республіка) для забезпечення виконання кредитних зобов`язань компанії «TOSOLAN TRADING LIMITED» перед банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT», та вчинили легалізацію (відмивання) зазначених доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.
Так, у січні 2013 року службові особи ПАТ «Південкомбанк», перебуваючи у злочинній змові із власником ПАТ «Південкомбанк» та службовими особами і власником компанії «TOSOLAN TRADING LIMITED», з метою заволодіння грошовими коштами зазначеної банківської установити шляхом зловживання своїм службовим становищем, ініціювали перед банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» підписання між компанією «TOSOLAN TRADING LIMITED» (боржник) та банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» (кредитор) кредитного договору про надання кредиту в сумі 50 000000 доларів США.
10.01.2013 між компанією «TOSOLAN TRADING LIMITED» (боржник) та банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» (кредитор) укладений кредитний договір про надання кредиту в сумі 38 000000 доларів США.
10.01.2013 між ПАТ «Південкомбанк» (заставодавець), в особі Голови правління ОСОБА_5 , та банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» (заставодержатель) укладений договір застави по кредитному договору між компанією «TOSOLAN TRADING LIMITED» (боржник) та банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» (кредитор) в сумі 38 000000 доларів США.
Відповідно до зазначеного договору застави, у випадку неповернення суми кредиту компанією «TOSOLAN TRADING LIMITED» до банку «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» переходять усі права власності на грошові кошти, що знаходяться на коррахунку ПАТ «Південкомбанк» у банку «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT».
Надалі, з метою приховання вчинення зазначеного злочинну Голова правління ПАТ «Південкомбанк» ОСОБА_5 , в порушення вимогстатті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», що затверджені постановою правління НБУ від 17.06.2004 № 280, не повідомив службовим особами ПАТ «Південкомбанк», які вели бухгалтерських облік та звітність, про підписання зазначеного договору застави та не надав їм його.
Крім того, після підписання зазначеного договору застави Голова правління ПАТ «Південкомбанк» ОСОБА_5 , в порушення Інструкції НБУ № 481 та Положення № 279 в частині попередньої оцінки майбутніх грошових потоків для формування резерву, не здійснив облік зобов`язання перед банком «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» та не сформував резерв для покриття кредитного ризику.
У зв`язку із цим в бухгалтерському обліку ПАТ «ПІВДЕНКОМБАНК» та Національного банку України грошові кошти ПАТ «ПІВДЕНКОМБАНК», що знаходились на коррахунку у банку «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT», не перебували у жодному обтяженні.
Надалі, службові особи ПАТ «Південкомбанк» перерахували на коррахунок ПАТ «Південкомбанк» у банку «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» грошові кошти в сумі понад 38000 000 доларів.
При цьому, згідно бухгалтерського обліку ПАТ «Південкомбанк» усі грошові кошти на кореспондентському рахунку в банку «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT», не перебували забезпеченні за будь-якими зобов`язаннями.
28.05.2014, у зв`язку із неповерненням вищевказаного кредиту компанією «TOSOLAN TRADING LIMITED», із кореспондентського рахунку № АТ821924000100464585 ПАТ «Південкомбанк» в банку «MEINL BANK AKTIENGESELLSCHAFT» списані грошові кошти в сумі 38 435750 доларів США, у зв`язку із чим, банку ПАТ «Південкомбанк» завдано збитків на вказану суму.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 98547507 від 26.09.2017 у власності ОСОБА_5 перебувають перелік об`єктів нерухомого майна згідно клопотання.
Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що: «Пов`язаними з банком особи є особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку».
Крім цього,статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що: «Учасники банку відповідають за зобов`язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.
Пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
Пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду».
З метою подальшої конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), виникла необхідність у накладені арешту на усе вищевказане нерухоме майно (із забороною розпорядження) та транспортний засіб (із забороною користування та розпорядження), що належать ОСОБА_5 .
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою можливої конфіскації майна, як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на такі об`єкти нерухомого майна, незалежно від того за ким вони зареєстровані, заборонивши розпоряджатись ними:
1.Земельна ділянка, за адресою: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, кадастровий номер: 5323655100:00:005:0044, власник станом на 26.09.2017 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 98547507 від 26.09.2017: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
2.Будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 525313, власник станом на 26.09.2017 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 98547507 від 26.09.2017: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 70243760 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Трубніков А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні