Ухвала

від 14.11.2017 по справі 805/2062/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року справа № 805/2062/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання - Куленко О.Д., за участю представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/2062/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ВВС до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ВВС (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначав те, що контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення, неправомірно збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшив грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства, оскільки господарські операції позивача з контрагентами здійснювались у межах господарської діяльності, підтверджені необхідними первинними документами.

Просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.05.2016 року та № НОМЕР_2 від 19.01.2016 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/2062/16-а позов було задоволено повністю, внаслідок чого: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 10.05.2016 року № НОМЕР_1; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 19.01.2016 року № НОМЕР_2.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія ВВС (код ЄДРПОУ 32788754, 84200, Донецька обл., місто Дружківка, вулиця Дружби, будинок 86) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом 17.12.2003 року.

25 грудня 2015 року за результатами проведення документальної планової перевірки ТОВ Торгівельна компанія ВВС з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року відповідачем складено акт № 126/05-10-22/32788754.

З висновків вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Торгівельна компанія ВВС п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.п.138.1.1. п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.2 п.138.10, ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 226927 грн., у т.ч. за 2014 рік у сумі 226927 грн.; пп.135.5.4. п.135.5 ст. 135, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 п.п.138.10.2, п.138.10, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 70396 грн. у т.ч. за 2012 рік; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 343296 грн., у тому числі за травень 2014 року в сумі 49618 грн., за серпень 2014 року в сумі 56146 грн., за листопад 2014 року в сумі 237532 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23012 грн., у тому числі за жовтень 2012 року в сумі 22960 грн., за листопад 2012 року в сумі 52 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено заниження задекларованих ТОВ Торгівельна компанія ВВС показників у рядку 03 Інші доходи декларації з податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 69464 грн. На порушення пп.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу товариством не включено до складу доходів, що враховується при визначені об'єкта оподаткування, кредиторську заборгованість у сумі 69464 грн., що залишилися нестягнутою після закінчення строку позовної давності по контрагентам ТОВ Поле-АНЖ у сумі 54535 грн., ТОВ Проднафта у сумі 1795 грн., ТОВ СПІЛКА 1 у сумі 10230 грн., ТОВ ВПК ЕНЕРГІЯ у сумі 2904 грн.

19 січня 2016 року на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 429120,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 343 296 грн., за штрафними санкціями - 85 824 грн.

З розрахунку штрафних санкцій вбачається, що податок на додану вартість за основним платежем збільшено, у зв'язку із виявленим завищенням податкового зобов'язання за травень 2014 року у сумі 49618,00 грн. по ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ , за серпень 2014 року у сумі 56146,00 грн. по ТОВ РОМПЕТРОЛ Україна , за листопад 2014 року у сумі 237532,00 грн. по ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП .

31 березня 2016 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 19 січня 2016 року залишено без змін, а рішення № 000001220 від 19 січня 2016 року скасовано в частині 24142 грн. податку на прибуток и 6035,50 грн. штрафних санкцій.

У ході розгляду скарги було встановлено наступне: ТОВ Торгівельна компанія ВВС у рядку 06.5 Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року за 2012 - 2014 не відображало від'ємне значення об'єкта оподаткування у деклараціях з податку на додану вартість у сумі (-) 139756 грн., у тому числі за 2012 рік у сумі (-) 96117 грн., за 2013 рік у сумі (-) 43639 грн., що не знайшло відповідного відображення в акті перевірки; кредиторська заборгованість за операціями з ТОВ Поле-АНЖ у сумі 54535 грн. виникла у грудні 2008 року (перераховані кошти), тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, та підлягала відображенню у складі валових доходів у момент отримання авансів; кредиторська заборгованість за операціями з ТОВ СПІКА 1 у сумі 10230 грн., яке зазначено у акті перевірки, виникла у грудні 2011 році (платником отримані нафтопродукти); відповідно до висновку державної податкової інспекції ТОВ СПІКА 1 має стан 16 - припинено, дата зміни обліку - 07.04.2011 року, тобто перевіркою не надано відповідної правової оцінки наведеним фактам; кредиторська заборгованість за операціями з ТОВ ВПК ЕНЕРГІЯ у сумі 2904 грн. виникла у грудні 2010 року (платником отримані нафтопродукти) та підлягає включенню до складу доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності у 2013 році.

10 травня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 253481,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 202 785,00 грн., за штрафними санкціями - 50 696,25 грн.

Підставою прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення є висновок контролюючого органу щодо віднесення ТОВ Торгівельна компанія ВВС до складу собівартості реалізованих товарів включені витрати з придбання товару, які не підтверджені первинними документами, що підтверджують їх придбання та використання з метою здійснення господарської діяльності підприємства, з контрагентом ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП .

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що 03 вересня 2014 року між ТОВ Торгівельна компанія ВВС та постачальником ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП укладено договір № ТК-175, предметом якого є поставка нафтопродуктів. Товар поставляється згідно із заявками покупця на поставку партії товару з підписом, печаткою уповноваженої особи покупця. Поставка товару підтверджується видатковими накладними та/чи актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними.

На виконання умов договору підписані специфікації до договору, згідно з якими у листопаді 2014 року отримано бензин автомобільний підвищеної якості А-92-ЄВРО вид ІІ клас С у кількості 75503 тони на загальну суму 1425192,10 грн., у т.ч. ПДВ 237532,02 грн.

На виконання умов договору складені видаткові накладні, а саме № 525 від 04.11.2014 року на суму 527396,10 грн., № 532 від 07.11.2014 року на суму 529584,00 грн., № 545 від 13.11.2014 року на суму 368212,00 грн.

ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП виписані податкові накладні № 6 від 04.11.2014 року на суму 527396,10 грн., в т.ч. ПДВ 87899,35 грн.; № 9 від 06.11.2014 року на суму 528836,00 грн., в т.ч. ПДВ 88139,33 грн.; № 18 від 04.11.2014 року на суму 748,00 грн., в т.ч. ПДВ 124,67 грн.; № 36 від 12.11.2014 року на суму 371770,80 грн., в т.ч. ПДВ 61961,80 грн.; коригування до податкової накладної № 36 від 12.11.2014 року на суму (-)3558,78 грн., в т.ч. ПДВ (-) 593,13 грн. на загальну суму ПДВ 237532,02 грн.

На момент виписування податкових накладних позивачу ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП був зареєстрований у встановленому законом порядку як суб'єкт підприємницької діяльності, а також як платник податку на додану вартість.

Транспортування товару здійснювалось перевізником ОСОБА_3 Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.12.2014 року № 1230/1 до договору про надання послуг від 02.01.2014 року № 5/0101-14К ОСОБА_3 здійснював перевезення бензину від постачальника ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП до покупця ТОВ Торгівельна компанія ВВС , що також підтверджується товарно-транспортними накладними: від 04.11.2014 року № 331; від 07.11.2014 року № 07114-11; від 13.11.2014 року № 13112014-1.

В подальшому нафтопродукти реалізовані ТОВ Сінтез (м. Дружківка), при цьому доставка товару здійснювалась на різні АЗС (с. Костянтинівка).

Оплата за товар та послуги здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП , що підтверджується платіжними дорученнями.

Щодо завищення податкового кредиту у квітні та травні 2014 року у сумі 49618 грн., колегією суддів встановлено, що ТОВ ВОГ РІТЕЙЛ виписана податкова накладна № 59229 від 11.04.2014 року, яка відображена в податковій декларації з податку на додану вартість у травні 2014 року сумою податку у розмірі 49618,40 грн.

Підтвердження щодо подвійного віднесення вказаної суми податку на додану вартість податковій накладній № 59229 від 11.04.2014 року до сум податкового кредиту відповідачем не надано.

Щодо завищення податкового кредиту за серпень 2014 року у сумі 56146 грн., колегія суддів зазначає наступне, ТОВ РОМПЕТРОЛ Україна виписана податкова накладна № 209 від 23.06.2014 року на загальну суму 336875 грн., в т.ч. ПДВ 56145,83 грн., яка відображена в податковій декларації з податку на додану вартість у серпні 2014 року із сумою податку у розмірі 56146 грн.

Щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій надано договір поставки нафтопродуктів № 562/ПН від 05.02.2014 року, укладеного між продавцем ТОВ РОМПЕТРОЛ Україна та покупцем ТОВ Торгівельна компанія ВВС , акт прийому-передачі № 00000001784.

Оплата здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи.

Позивачем в повному обсязі виконаний обов'язок щодо відображення податкових зобов'язань за зазначеними операціями відповідно до норм чинного законодавства, що підтверджується поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість та податковими деклараціями з податку на прибуток за періоди, що перевіряються.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну первинний документ наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та формування витрат, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише податковою інформацією Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області у зв'язку з тим, що неможливо провести зустрічну звірку ТОВ ТК ОЙЛ ГРУП по взаємовідносинам з платником податків за жовтень, листопад 2014 року, у зв'язку із місцезнаходженням платника на території, яка непідконтрольна Уряду України (83062, м. Донецьк, вул. Потійська, б. 18).

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що порушення податкового законодавства контрагентом платника податків не може бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит та формування витрат за умови реальності господарської операції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 10.05.2016 року та № НОМЕР_2 від 19.01.2016 року.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/2062/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі № 805/2062/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 15.11.2017.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

ОСОБА_4