Рішення

від 09.11.2017 по справі 761/32871/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32871/17

Провадження № 2/761/7153/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІ-МАРКЕТ про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1(далі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІ-МАРКЕТ (далі - відповідач) про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з листопада 2014 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду менеджера, яку обіймає до сьогодні. Починаючи з травня 2017 року відповідач не виплачує заробітну плату. Згідно довідки індивідуальних відомостей застрахованої особи, отриманої позивачем в органах пенсійного фонду відповідач у період з травня по серпень 2017 року не проводив нарахування заробітної плати на користь позивача. Позивач вважає, що сума заборгованості за заробітною платою у період з 01.05.2017 року по 31.08.2017 року становить 19434,00 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача належну йому заробітну плату за період з 01.05.2017 року по 31.08.2017 року у розмірі 19434,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. До матеріалів справи додано заперечення.

Суд, заслухавши надані пояснення, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч.1 ст.43 Конституції України).

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №2 від 05.05.2017 року позивача було звільнено з посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин.

Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що на день звільнення роботодавцем ОСОБА_1 були виплачені всі суми, що належали до виплати та зроблені нарахування до пенсійного фонду, додатково повідомивши, що позивач перебуває в трудових відносинах з TOB АКС Систем , ідентифікаційний код юридичної особи 41442180, де займає посаду директора з 06.07.2017 року. З 21.08.2017 року TOB Аві-Маркет знаходиться в стані припинення, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та підтверджується витягом з ЄДР від 09.11.2017 року. Під час ліквідаційної процедури, всі працівники звільненні з займаних посад та проведені розрахунки по заробітній платі.

Отже, у судовому засіданні встановлено те, що позивача було звільнено з посади 05.05.2017 року у зв'язку з прогулом без поважних причин.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог щодо заборгованості по заробітній платі, позивач посилається на Довідку про індивідуальні відомості про застраховану особу, відповідно якої з травня 2017 року їй не нараховувався заробіток для нарахування пенсії, що також служить підтвердженням того, що позивача було звільнено із займаної посади в травні 2017 року.

Приписами ст. 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовій виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ч. 1 та ч. 2 ст. 57 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦК України).

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 та ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Даючи юридичну оцінку доказам та поясненням сторін, беручи до уваги Наказ №2 від 05.05.2017 року, відповідно якого, позивача було звільнено з посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин та враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження заборгованості по заробітній платі відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-61, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України; ст. 21 Закону України Про оплату праці ;ст.ст. 94, 115 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІ-МАРКЕТ про стягнення заробітної плати - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя