Рішення

від 07.11.2017 по справі 904/8093/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2017 Справа № 904/8093/17

За позовом Садівничого товариства "СОСНОВИЙ БОР"

до Петриківської районної державної адміністрації

про припинення права колективної власності шляхом визнання державного акту на право колективної власності на землю таким, що втратив чинність, встановивши факт належності земельних ділянок до земель державної власності

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Фесюк Ю.О., договір від 12.09.17р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить припинити право колективної власності шляхом визнання державного акту на право колективної власності на землю таким, що втратив чинність, встановивши факт належності земельних ділянок до земель державної власності.

Відповідач позов не заперечує, просить вирішити справу відповідно до вимог діючого земельного законодавства та розглядати без участі представника Відповідача.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю №12 від 08.06.2000р., виданого Шульгівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області на підставі рішення Виконавчого комітету Шульгівської сільської ради народних депутатів від 26.11.97р. №75, колективному садівничому товариству "СОСНОВИЙ БОР" надано у колективну власність 21,41 га землі для ведення колективного садівництва.

Відповідно до акту встановлення меж земельної ділянки в натурі: під садами знаходиться -19,22 га, під землями загального користування - 2,19 га.

Згідно з довідкою Відділу держгеокадастру у Петриківському районі Дніпропетровської області від 04.02.2016р. № 97-417-23.1120-3-7/2-16 земельна ділянка Товариства розташована за межами населеного пункту.

За даними Позивача, кожному з членів Садівничого товариства "СОСНОВИЙ БОР" виділено в користування для ведення садівництва окремі земельні ділянки. 111 членів Садівничого товариства "СОСНОВИЙ БОР" мають державні акти на право приватної власності на свої земельні ділянки, які були оформлені у 1997-1998 роках, на які присвоєні кадастрові номери, загальною площею 9,0638 га. Згідно з актом документальної ревізії проведеної у Позивача - 2,75 га землі - непридатні до користування, 98 членів садівничого товариства, обробляють землі на 7,4062 га землі, але крім членської книжки садівника не мають жодного документа на право користування землею.

Частиною 5 ст. 35 Земельного кодексу України визначено, що приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Тобто діючим земельним законодавством за членом садівницького товариства закріплено право приватизувати земельну ділянку, яка йому виділена для ведення садівництва. Члени садівничого товариства "СОСНОВИЙ БОР", не зважаючи на те, що право приватизувати земельну ділянку визначено та закріплене на законодавчому рівні, позбавлені можливості таке право реалізувати, що обумовлено тим, що земля садівничому товариству передана на праві колективної власності на землю.

На момент передачі земельної ділянки у колективну власність садівничому товариству "СОСНОВИЙ БОР" - листопад 1997 року - це відповідало вимогам законодавства, яке діяло на той час, а саме, ч. 4 ст.2 Закону України "Про власність" у якій визначено, що власність в Україні виступає у формі приватної, колективної, державної.

Чинним Земельним кодексом України не передбачено такої форми власності як колективна.

Позивач, від імені всіх членів товариства, намагався реалізувати право на отримання у власність, шляхом приватизації, тих земельних ділянок, які виділені членам товариства для ведення садівництва.

Позивач, неодноразово, звертався до Петриківської районної державної адміністрації, як органу уповноваженого передавати земельні ділянки у власність, із заявою передати у власність відповідні земельні ділянки (лист від 14.01.16р.,лист №05 від 01.04.16р., лист №07 від 12.04.16р.).

Зазначені заяви залишені Відповідачем без задоволення, з посиланням на ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України.

Позивач звертався до Державного агентства земельних ресурсів України та до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням вирішити питання щодо можливості приватизації земельних ділянок членами товариства.

Листами від 26.03.14р., 10.04.15р., 24.06.16р. Позивачеві роз'яснено, що згідно з ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З метою реалізації членами садівничого товариства "СОСНОВИЙ БОР", які не приватизували свої земельні ділянки, права на приватизацію земельної ділянки, Позивач, на підставі рішення загальних зборів садівничого товариства "СОСНОВИЙ БОР" від 10.10.15р., письмово заявило про добровільну відмову від права колективної власності на спірну земельну ділянку.

За даними Позивача, останній звернувся з письмовою заявою до Петриківської районної державної адміністрації з проханням вчинити всі необхідні дії для укладання угоди про передачу права власності та її нотаріального посвідчення, а також з проханням щодо вилучення земель колективної власності та передачі їх до запасу земель державної власності. Листом від 15.02.16р. Відповідач повідомив, що у Петриківській райдержадміністрації відсутні повноваження щодо вилучення земель колективної власності. Щодо заяви про вчинення всіх необхідних дій для укладання угоди про передачу права власності та її нотаріального посвідчення, відповіді не надано.

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, листом від 12.03.16р., надало Позивачеві роз'яснення щодо укладання угоди про перехід права власності на земельну ділянку, з якого вбачається, що отримати за рішенням органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади земельну ділянку у приватну власність із земель, які на даний момент знаходяться в колективній власності, можливо лише після припинення права колективної власності на нього і переходу такої ділянки у державну чи комунальну власність. Таке припинення може бути здійснено на підставі добровільної відмови користувача від права постійного користування та укладення угоди про перехід права власності на земельну ділянку відповідно до ст. 142 ЗК України щодо добровільної відмови від права власності на земельну ділянку. Укладення такої угоди можливе лише після внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєння земельній ділянці кадастрового номера та реєстрації права колективної власності товариства на земельну ділянку. Однак, на теперішній час не можливо зареєструвати право колективної власності на земельну ділянку, так як державні реєстратори Державної реєстраційної служби України відмовляють у реєстрації права колективної власності на землю, посилаючись на Конституцію України в якій відсутня така форма власності, як колективна.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Згідно зі ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ЗК України (від 25.10.2001) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. "є-1" ч. 1 ст. 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ст. 116 ЗК України).

Частиною 4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (ч.5 ст. 35 ЗК України).

Згідно зі ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (ч.1 ст.142 ЗК України).

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов визнав.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги, що Позивач добровільно відмовився від права колективної власності на спірну земельну ділянку (витяг з протоколу №3 загальних зборів Товариства), а Конституцією України та чинним Земельним кодексом України не передбачено колективна форма власності на землю, суд вважає вимоги Позивача щодо припинення права колективної власності на земельну ділянку та визнання таким що втратив чинність державного акту на право колективної власності на спірну земельну ділянку, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Вимоги Позивача щодо встановлення факту належності земельних ділянок, які на момент прийняття даного рішення не були приватизовані членами Товариства до земель державної форми власності, не підлягають задоволенню, оскільки за даними Позивача 111 членів Товариства мають державні акти на право приватної власності на свої земельні ділянки, які були оформлені у 1997-1998 роках, при цьому, суду не надано відповідних документів, на підставі яких можна було б беззаперечно визначити межі земельної ділянки щодо якої Позивач вважає за необхідне встановити факт належності до земель державної форми власності. Крім того, після визнання припиненим державного акту на право колективної власності на спірну земельну ділянку, не приватизовані земельні ділянки, на які є відмова Товариства, які перебувають за межами населеного пункту, мають переходити до державної власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Припинити право колективної власності на земельну ділянку 21,41 га, розташовану на території Петриківського району, Дніпропетровської області, зазначену у Державному акті на право колективної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю 08.06.2000р. за №75, виданого Садівничому товариству "Сосновий Бор", 51810, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Шульгівка, (код 23643410) для ведення колективного садівництва.

Визнати таким, що втратив чинність державний акт на право колективної власності на землю площею 21,41 га, виданий Садівничому товариству "Сосновий Бор", 51810, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Шульгівка, (код 23643410), зареєстрований в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право власності на землю 08.06.2000р. за №75.

Стягнути з Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, 51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт Петриківка, проспект Петра Калнишевського, буд. 69 (код 23642586) на користь Садівничого товариства "Сосновий Бор", 51810, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Шульгівка, (код 23643410), 800,00 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 13.11.2017

Суддя С.Г. Юзіков