Рішення

від 14.11.2017 по справі 910/15039/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017Справа №910/15039/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ Сервіс"

до Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій"

про стягнення 107 398,97 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача Кінда Н.М. за дов.

від відповідача Фрідман Д.А. директор.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ Сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" про стягнення 107 398,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 107 398,97 грн., у зв'язку з неповерненням отриманих коштів у встановлений строк за договором позики.

24.10.2017 Позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 268 497,42 грн.

Судом зазначена Заява не була прийнята до розгляду, у зв'язку з несплатою Позивачем судового збору, в зв'язку з збільшенням позовних вимог.

Позивач просив суд оголосити в судовому засіданні перерву для надання можливості сплати судовий збір.

07.11.2017р. в судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.11.2017р.

14.11.2017 р. в судовому засіданні Позивач надав суду докази сплати судового збору та підтримав Заяву про збільшення позовних вимог.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду, з огляду на наступне

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.

З огляду на викладене та враховуючи зміст раніше пред'явлених вимог та сплату судового збору, суд приймає заяву про збільшення позовних вимог до розгляду, тому у відповідності до ст. 55 ГПК України має місце нова ціна позову, а саме 268 497,42 грн., з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі.

Відповідач вимоги позову визнав, невиконання договірних зобов'язань пояснив незадовільним фінансовим станом підприємства.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, як суб'єктом господарювання, було запитано, а Позивачем надано поворотку фінансову допомогу (за суттю правовідносин - позику у розумінні ст. 1046 ЦК України), що підтверджується листами-запитами та платіжними дорученнями про перерахування коштів, які містять відповідні реквізити сторін, підписи представників Відповідача та Позивача, скріплені їх печатками (повний перелік листів-запитів та платіжних доручень наведений у позові, а їх копії залучені до справи).

Отже, у відповідності зі ст. 181 ГК України, враховуючи пояснення представника Позивача, та їх підтвердження Відповідачем, що договір поворотної фінансової допомоги (позики) у формі єдиного документу між сторонами не укладався, судом встановлено, що між сторонами були укладені договори позики (відповідно до кількості запитів коштів та їх задоволення перерахуваннями) у спрощений спосіб та у письмовій формі шляхом запиту фінансової допомоги у певному розмірі та на певних умовах, та зустрічного прийняти запиту і його виконання перерахуванням коштів відповідно до викладених у запиті умов.

Тобто, судом з вищенаведеного встановлено укладення між сторонами договорів позики, які містять всі істотні умови господарського договору відповідно до ст. 180 ГК України - предмети (запитувані суми коштів), ціни (позики безвідсоткові) та строки (виконання - настали в моменти перерахування коштів, повернення коштів - єдиний для всіх строк - до 31.12.2015), та які Позивачем було виконано, а Відповідачем виконання прийнято без зауважень (доказів повернення позик матеріали справи не містять).

Відсутність будь-якої з істотних чи усіх істотних умов Відповідачем перед судом не доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача претензій щодо розмірів або строків отриманих позик.

Відповідач у встановлені договорами строки (до 31.12.2015) позики на загальну суму 268 497,42 грн. не повернув.

Посилання Відповідача на незадовільний фінансовий стан підприємства не звільняє його від обов'язку повернути позику в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, у встановлені договорами строки Відповідач позики не повернув, і наявність у Відповідача заборгованості з повернення позик, яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 268 497,42 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 28; ідентифікаційний код 33149830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ Сервіс" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 28; ідентифікаційний код 39252662) 268 497 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста девяносто сім) грн. 42 коп. заборгованості, а також 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) грн. 46 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.11.2017

Суддя І.І.Борисенко