Рішення

від 13.11.2017 по справі 914/1999/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017р. Справа № 914/1999/17

За позовом:Приватного підприємства Українська логістична група , м. Львів до відповідача:Дочірнього підприємства Агротех Трейд Товариства з обмеженою відповідальністю Марком , м. Пустомити, Львівська обл. про:стягнення 61236,00 грн. боргу, 784,80 грн. пені та 22916,16 грн. штрафу за договором поставки №15/08 від 15.08.2017р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №3 від 10.10.2017р.), від відповідача: не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

29.09.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Українська логістична група (надалі - Позивач) до Дочірнього підприємства Агротех Трейд Товариства з обмеженою відповідальністю Марком (надалі - Відповідач) про стягнення 61236,00 грн. боргу, 784,00 грн. пені та 22916,16 грн. штрафу за договором поставки №15/08 від 15.08.2017р.

Ухвалою суду від 02.10.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 12.10.2017р. Ухвалою від 12.10.2017р. суд відклав розгляд справи на 13.11.2017р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав для долучення до матеріалів справи довідку про розмір богу вих. №13/11 від 13.11.2017р. Заявлені вимоги представник обґрунтовує тим, що15.08.2017р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №15/08, відповідно до якого позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 102391,20 грн., який відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити протягом 7 календарних днів з моменту його отримання. Проте, своїх зобов'язань за договором відповідач належним чином не виконав, зокрема, лише частково оплатив товар, до сплати залишилося 61236,00 грн., які позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім цього, за неналежне виконання умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 784,80 грн. пені та 22916,16 грн. штрафу.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив.

Поштовий конверт, яким відповідачу надсилалася ухвала про порушення провадження у справі (на юридичну адресу відповідача: м. Пустомити, вул. Шевченка, 181) повернувся до суду з відміткою відділення зв'язку За закінченням терміну зберігання , поштовий конверт, яким направлялася відповідачу ухвала про відкладення розгляду справи, станом на 13.11.2017р. до суду не повертався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час, дату та місце судового розгляду.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача в силу положень п. 3.9.2. вказаної Постанови (враховуючи закінчення строку розгляду справи), не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2017р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено Договір поставки №15/08 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно накладних, узгоджених по асортименту, цінах та якості, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1., 4.4. Договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах Франко - склад покупця за адресою: м. Львів, вул. Поліська, 2 (Інкотермс - 2000) напротязі 5-ти календарних днів з моменту отримання заявки покупця. Моментом отримання товару покупцем вважається момент підписання накладної на відпуск товару обома сторонами.

На виконання зобов'язань за Договором постачальником було передано покупцю товар на загальну суму 102391,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №1791 від 17.08.2017р., №1816 від 22.08.2017р., №1852 від 01.09.2017р., №1877 від 05.09.2017р.

Так, за умовами п. 3.2. Договору, оплата товару покупцем здійснюється на умовах 100% відтермінування оплати строком до 7 (семи) календарних днів з дня отримання товару.

Як вбачається з поданих позивачем банківських виписок по рахунку та платіжних доручень, товар, який був поставлений за видатковими накладними №1791 від 17.08.2017р., №1816 від 22.08.2017р. оплачений повністю, натомість товар, переданий за видатковими накладними №1852 від 01.09.2017р., №1877 від 05.09.2017р. оплачений відповідачем не був.

Довідка ПП Українська логістична група вих. №13/11 від 13.11.2017р. свідчить про те, що станом на день розгляд справи, розмір боргу відповідача не змінився.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

В п. 3.2. Договору сторонами погоджено, що розрахунок за товар здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки у встановлений в п. 3.2. Договору розрахунок за одержаний товар відповідач в повному обсязі не здійснив, він вважається таким, що прострочив зобов'язання, а тому до стягнення з ДП Агротех Трейд ТОВ Марком підлягає заборгованість у розмірі 61236,00 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у випадку порушення термінів розрахунків, зазначених в даному договорі, покупець сплачує на користь постачальника (на його вимогу) пеню і штраф у розмірі 2% від ціни неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивачем заявлено до стягнення 784,80 грн. пені (568,60 грн. на суму боргу за видатковою накладною №1852 від 01.09.2017р. за період: 08.09.2017р-27.09.2017р.; 216,20 грн. на суму боргу за видатковою накладною №1877 від 05.09.2017р. за період: 12.09.2017р.-27.09.2017р.). Здійснивши перерахунок пені, суд прийшов до висновку, що така розрахована правильно, а тому підлягає стягненню з відповідача повністю.

Щодо стягнення штрафу, то така позовна вимога на думку суду задоволенню не підлягає, оскільки згідно приписів ст. 549 ЦК України штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, без прив'язки до днів прострочення, натомість обумовлений в п. 6.2. Договору порядок нарахування штрафу не відповідає законодавчо встановленому та фактично являється пенею.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Агротех Трейд Товариства з обмеженою відповідальністю Марком (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Шевченка, 181; код ЄДРПОУ 40772686) на користь Приватного підприємства Українська логістична група (79017, м. Львів, вул. Погулянка, 17; код ЄДРПОУ 40732161) 61236,00 грн. боргу, 784,80 грн. пені та 1168,32 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.