Рішення

від 15.11.2017 по справі 924/838/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2017 р.Справа № 924/838/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Концерн "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії, м. Хмельницький

про розірвання договору № 1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 02.11.2016р.

Представники сторін:

позивача: Буяр З.М. - довіреність № 2000 від 02.03.2016р.;

відповідача: ОСОБА_1 - ФОП (паспорт серія НОМЕР_2) (присутній в судовому засіданні 17.10.2017р.)

третя особа: Малімон В.М. - довіреність № 11 від 16.01.2017р.

Повне рішення складено 15.11.2017 року

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати договір від 02.11.2016р. № 1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, яке належить до державної власності, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, у зв'язку з чим борг за період з грудня 2016 року по липень 2017 року склав 24390,41 грн. З наведеного, позивач на підставі ст.ст. 525, 526, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 18, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", просить суд розірвати договір оренди від 02.11.2016 року.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.09.2017 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - концерн "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. просить суд його задовольнити.

Відповідач під час судового розгляду спору 17.10.2017р. проти позову не заперечував, наголошував на добровільному виконанні вимог позивача щодо погашення орендної плати, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримав, письмової позиції з приводу розглядуваного спору не надав. При цьому зауважив, що перед третьою особою зобов'язання також не виконуються у повному розмірі.

З огляду на вищезазначене, положення ст. 69 ГПК України, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду спору, суд приходить до висновку про можливість розгляду спору відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи судом встановлено наступне.

02 листопада 2016 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення, реєстровий номер 33689922.5.АААААЖ697, загальною площею 394,8 кв., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, 29000, що перебуває на балансі Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс", ідентифікаційний код 35123594, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2016 року і становить за незалежною оцінкою 682863,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення кафе без продажу товарів підакцизної групи (п. 1.2. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786, зі змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку - листопад 2016 року - 4552,42 грн.

В силу положень п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору).

Пунктом 5.3 договору визначений обов'язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

В свою чергу, п. 8.2. договору надає право орендодавцю виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.11.2016 року до 01.10.2019 року (п. 10.1 договору).

Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду (п. 10.6. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача.

У додатку № 1 до договору сторонами погоджено розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ХФ концерну "Військторгсервіс", в розмірі 4552,42 грн. за перший місяць оренди листопад 2016 року.

На підставі акту приймання-передачі від 02.11.2016 року Хмельницькою філією концерну "Військторгсервіс" (балансоутримувач) передано в строкове платне користування відповідачу нежитлові приміщення, реєстровий номер 33689922.5.АААААЖ697, загальною площею 394,8 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач надіслав відповідачу листа № 18-06-01366 від 25.05.2017 року "щодо припинення дії договору оренди", у якому регіональне відділення ФДМ України пропонує припинити дію договору оренди від 02.11.2016 року № 1848 достроково за згодою сторін та повідомити відділення про своє рішення у строк, визначений п. 3 ст. 188 ГК України.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 18-08-02285 від 31.08.2017р. з пропозицією протягом 10 днів з дня отримання претензії сплатити заборгованість по орендній платі, яка станом на 29.08.2017 року складає 8579,95 грн.

Як вбачається із стану надходження орендної плати по договору оренди від 02.11.2016 року № 1848, заборгованість по оренді становить 24390,41 грн., пені - 2166,34 грн., 2439,05 грн. штрафу. При цьому, остання сплата за договором відповідачем була здійснена 14.03.2017 року у розмірі 2100,00 грн.

Згідно довідки ДВС м. Хмельницький від 17.10.2017 року №53651/14.19-32, заборгованість ОСОБА_1 перед Регіональним відділенням державного майна по Хмельницькій області станом на 17.10.2017 року становить 21865,48 грн.

З огляду на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 02.11.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією із істотних умов договору оренди є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Частинами 1 та 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Матеріалами справи стверджується, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, що призвело до створення заборгованості по орендній платі в розмірі 24390,41 грн. (при цьому, остання сплата була здійснена відповідачем 14.03.2017 року).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

В той же час, повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові № 3-26гс12 від 08.05.2012р. можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас, оскільки орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Таким чином, істотне (тобто, таке, що тривало більше трьох місяців підряд) порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Матеріалами справи стверджено невнесення орендної плати відповідачем з квітня 2017 року, тобто, п'ять місяців підряд, що є істотним порушенням договору оренди державного майна.

При цьому враховується позиція викладена в постанові ВС України від 28.09.2016 р. у справі №6-977цс16 стосовно систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору, зокрема згідно даної позиції систематична несплата - два та більше випадків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, підтверджений факт істотного порушення договору оренди з боку відповідача, суд дійшов до висновку, що вимога позивача про розірвання договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Приймається до уваги, що відповідач не сплатив кошти позивачу за договором оренди, проте згідно клопотання від 17.10.2017р. останній зобов'язувався сплати кошти протягом строку розгляду справи.

Окрім того, не може слугувати підставою для відмови у позові позиція третьої особи щодо часткової сплати останній коштів, оскільки даний факт не є свідченням належного виконання відповідачем умов договору стосовно обов'язку своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати (п.5.3 договору). Також орендодавцем по договору є саме позивач, 70 % коштів перераховуються до Державного бюджету України, а за умовами договору та згідно нормам чинного законодавства саме орендодавець має право виступати з ініціативою про розірвання договору.

Судові витрати у зв'язку з задоволенням позову покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33-35, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Концерн "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії про розірвання договору № 1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 02.11.2016р. задовольнити .

Розірвати договір № 1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 02.11.2016 року, укладений між орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та орендарем - фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75, ідентифікаційний код 02898152) витрати на оплату судового збору в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) (одержувач: регіональне відділення ФДМ України по Хмельницькій області, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р 35210097016420, код 02898152).

Видати наказ.

Повне рішення складено 15.11.2017 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75);

3 - відповідачу (29000, АДРЕСА_2); рекоменд.

4 - третій особі (м. Хмельницький, вул. Майборського, 9).