Рішення

від 13.11.2017 по справі 910/16628/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2017Справа №910/16628/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до театрально-видовищного закладу культури "Український малий драматичний театр"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 15 332,84 грн.

Представники сторін:

від позивача: Цимбаліст В.В.-представник за довіреністю № 062/15/1/03-17 від 04.01.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Цимбаліст В.В. - представник за довіреністю № 062/02/07-9933 від 17.10.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до театрально-видовищного закладу культури "Український малий драматичний театр" про стягнення 15 332,84 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.12.2015 року між ним, відповідачем та третьою особою укладено договір №2097 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Проте, відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з компенсації витрат підприємства та компенсації витрат за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі.

Так, заборгованість з компенсації витрат підприємства за період з 01.04.2017 по 31.08.2017 складає 4 561,40 грн., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою складає 9 535,12 грн. за період з 01.04.2017 по 31.08.2017.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з компенсації витрат підприємства в сумі 4 561,40 грн., заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою 9 535,12 грн., три проценти річних в сумі 105,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 246,72 грн. та пені в сумі 884,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.09.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.2017 р., залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

20.10.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 29.09.2017 р.

В судове засідання 10.10.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 39296857, 01030 39296865 відповідно.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2017 року розгляд справи відкладено на 13.11.2017 року.

В судове засідання 13.11.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39298698.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник третьої особи підтримав позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07.12.2015 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), театрально-видовищним закладом культури "Український малий драматичний театр" (орендар) та комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство-балансоутримувач) укладено договір №2097 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 08 жовтня 2015р. №105/2008 Про передачу в оренду без проведення конкурсу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вулиця Гончара Олеся, будинок №33, літера А, для розміщення комунального закладу культури, що частково фінансується за рахунок бюджету міста Києва.

Об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею 285,80 кв.м., в т.ч. підвал - 8,00 кв.м (МЗК), 1 поверх - 8,40 кв.м (сходи), 2 поверх - 269,40 кв.м (корисна площа), згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п.2.4 договору, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

07.12.2015 року між сторонами підписано акт приймання передачі нерухомого майна.

Відповідно до п.9.1 договору, цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 07.12.2015 року по 05.12.2018 року.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п.3.1.1 договору, крім орендної плати орендар сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, який за жовтень 2015 р. складає: 2 137,88 грн. на місяць,

- компенсацію витрат підприємства, яка за жовтень 2015р. складає: 760,23 грн. на місяць.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені їх печатками:

- розрахунок компенсації витрат підприємства (експлуатаційних витрат) за жовтень 2015р., згідно Методики розрахунку, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015р. № 415/1280, в якому зазначено, що розмір нарахувань компенсації витрат підприємства на утримання приміщення визначається щомісяця виходячи з фактичних витрат. Та, зазначено, що прямі витрати: компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою становить 2 137,88 грн., розмір накладних видатків на утримання нежилих будинків - 760,23 грн., всього на площу без ПДВ 2 898,11 грн.

- розрахунок компенсації за користування земельною ділянкою з 1 січня 2016 року за січень 2016р., згідно Методики розрахунку, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21.04.2015р. № 415/1280, в якому зазначено, що компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою становить 2 442,80 грн. без ПДВ. додатково нараховується ПДВ у розмірах визначених законодавством.

Відповідно до п.3.5 договору, додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (п.3.6 договору).

Звертаючись з позовом позивач зазначив, що за період з 01.04.2017 року по 31.08.2017 року у відповідача наявна заборгованість щодо сплати компенсації витрат підприємства в розмірі 4 561,40 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 9 535,12 грн.

Відповідно до п.3.7 договору орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно з п.4.2.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять докази оплати за оспорюваний період.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості щодо сплати компенсації витрат підприємства в розмірі 4 561,40 грн. та з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в розмірі 9 535,12 грн. за період з 01.04.2017 року по 31.08.2017 року у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 884,50 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2 договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, відповідно до п.3.7 договору оплата компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця , то першим днем прострочення кожного місяця є 6 число поточного місяця.

Згідно з 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Розрахунок пені:

- за компенсацію витрат підприємства:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 912.28 06.04.2017 - 13.04.2017 8 14.0000 % 0.077 % 5.60 912.28 14.04.2017 - 30.04.2017 17 13.0000 % 0.071 % 11.05 1824.56 06.05.2017 - 25.05.2017 20 13.0000 % 0.071 % 25.99 1824.56 26.05.2017 - 31.05.2017 6 12.5000 % 0.068 % 7.50 2736.84 06.06.2017 - 30.06.2017 25 12.5000 % 0.068 % 46.86 3649.12 06.07.2017 - 06.07.2017 1 12.5000 % 0.068 % 2.50 3649.12 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 62.48 4516.40 06.08.2017 - 31.08.2017 26 12.5000 % 0.068 % 80.43 За перерахунком суду розмір пені становить 242,41 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 48,30 грн. не підлягають задоволенню.

- за компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою:

2442.80 06.04.2017 - 13.04.2017 8 14.0000 % 0.077 % 14.99 2442.80 14.04.2017 - 30.04.2017 17 13.0000 % 0.071 % 29.58 3211.30 06.05.2017 - 25.05.2017 20 13.0000 % 0.071 % 45.75 3211.30 26.05.2017 - 31.05.2017 6 12.5000 % 0.068 % 13.20 5319.24 06.06.2017 - 30.06.2017 25 12.5000 % 0.068 % 91.08 7427.18 06.07.2017 - 06.07.2017 1 12.5000 % 0.068 % 5.09 7427.18 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 127.18 9535.12 06.08.2017 - 31.08.2017 26 12.5000 % 0.068 % 169.80 За перерахунком суду розмір пені становить 496,67 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 97,12 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, за перерахунком суду загальний розмірі пені становить 739,08 грн. та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 105,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 246,72 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

- за компенсацію витрат підприємства:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 912.28 06.04.2017 - 30.04.2017 25 3 % 1.87 1824.56 06.05.2017 - 31.05.2017 26 3 % 3.90 2736.84 06.06.2017 - 30.06.2017 25 3 % 5.62 3649.12 06.07.2017 - 31.07.2017 26 3 % 7.80 4561.40 06.08.2017 - 31.08.2017 26 3 % 9.75 За перерахунком суду розмір 3% річних становить 28,94 грн.

- за компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2442.80 06.04.2017 - 30.04.2017 25 3 % 5.02 3211.30 06.05.2017 - 31.05.2017 26 3 % 6.86 5319.24 06.06.2017 - 30.06.2017 25 3 % 10.93 7427.18 06.07.2017 - 31.07.2017 26 3 % 15.87 9535.12 06.08.2017 - 31.08.2017 26 3 % 20.38 За перерахунком суду розмір 3% річних становить 59,06 грн.

За перерахунком суду загальний розмірі 3% річних становить 88,00 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 17,10 грн. не підлягають задоволенню.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 246,72 грн. нарахованих позивачем та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з театрально-видовищного закладу культури "Український малий драматичний театр" (01034, м. Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 33, код ЄДРПОУ 22872213) на користь комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул.. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість з компенсації витрат підприємства в розмірі 4 561 (чотири тисячі п'ятсот шістсот одна) грн. 40 коп., заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 9 535 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 12 коп., пеню в сумі 739 (сімсот тридцять дев'ять) грн. 08 коп., три проценти річних в розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 1 583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 04 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.11.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий