Ухвала

від 15.11.2017 по справі 202/7291/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7291/17

Провадження № 1-кс/202/2071/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року м. Дніпро

Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майнау кримінальному провадженні №4201742630000075, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року по справі №202/4689/17, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №4201742630000075, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року по справі №202/4689/17

В обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 про арешт майна було задоволено та накладено арешт, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ). Зазначає, що про існування вищезазначеної ухвали заявнику випадково стало відомо 26 жовтня 2017 року з інформаційної довідки, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. В клопотанні вказує на те, що вищезазначена квартира належить заявнику на праві приватної власності та в силу ч.1 ст.170 КПК України вона не є доказом злочину, не підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Також зазначає, що скасування заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 відбулось на підставі ухвали Крнасногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 17 грудня 2015 року. На підставі викладеного, посилаючись на ч.1 ст.174 КПК України просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року по справі №202/4689/17, на квартиру АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявник зі своїм представником клопотання про скасування арешту підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні у задоволенні клопотання про скасування арешту просив відмовити, зазначивши, що відповідно до постанови Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року, вищезазначена квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №4201742630000075 від 12 червня 2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

В провадженні Індустріального відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження №4201742630000075 від 12 червня 2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2017 року клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області ОСОБА_5 про арешт майна було задоволено та накладено арешт, у тому числі на квартиру АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Враховуючи той факт, що розгляд клопотання прокурора про накладення арешту слідчим суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, який відбувся 14 липня 2017 року, був проведений без виклику ОСОБА_3 , якій не було відомо про дату, час та місце слухання справи, ОСОБА_3 має процесуальне право на подання клопотання про скасування арешту відповідно до ч.1 ст.174 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року по справі №202/4689/17, метою накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 є забезпечення збереження речових доказів згідно з п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладанні арешту на квартиру АДРЕСА_1 слідчий суддя виходив із того, що постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року вищезазначену квартиру визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42017042630000075 від 12 червня 2017 року та те, що частина нерухомого майна після зняття державними виконавцями Індустріального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обтяжень була відчужена на користь третіх осіб, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання копіями витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та існують ризики можливості подальшого відчуження вказаного нерухомого майна на користь третіх осіб, що перешкоджатиме встановленню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення та в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання вироку суду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року про арешт майна, у тому числі квартири АДРЕСА_1 , є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам КПК України, у зв`язку із чим клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту вищезазначеної квартиризадоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, перелік цих ухвал є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому дана ухвала у відповідності до ч. 3ст. 309 КПК України не може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170,171,174,309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майнау кримінальному провадженні №4201742630000075, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 14 липня 2017 року по справі №202/4689/17 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1