Рішення

від 02.11.2017 по справі 185/5569/17

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5569/17

Провадження № 2/185/3170/17

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, суд -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Синельниківський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, в якій просив суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 289,44 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що в Синельниківському міськрайонному центрі зайнятості перебував на обліку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому наказом від 12.05.2016 р. № НТ160512 було призначено матеріальну допомогу по безробіттю та надано статус безробітного. 05.07.2016 року відповідача було знято з обліку за його заявою про припинення реєстрації, у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості. Синельниківським міськрайонним центром зайнятості було проведено перевірку достовірних даних, які були підставою для надання гр. ОСОБА_1 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення. За результатами перевірки було встановлено, що відповідач приховав факт працевлаштування 01.07.2016 року, за цивільно-правовою угодою у ФОП ОСОБА_2, в період перебування на обліку в центрі зайнятості, у зв'язку з чим незаконно отримав допомогу по безробіттю в період з 01.07.2016 року по 05.07.2016 року в сумі 289 грн. 44 коп. 14.03.2017 року був складений акт № 13 розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . 15.03.2016 року відповідачу був направлений лист № 257 про відшкодування коштів та Наказ № 5 від 14.03.2016 року, однак до теперішнього часу вказана сума ним добровільно не повернута, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити на підставах, зазначених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі.

Відомостей про неможливість з'явитися в судове засідання відповідач суду не надав. Суд, на підставі ст. 225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не мас заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статтею 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб. Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг зареєстрованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи, відповідно до законодавства України.

Судом встановлено, що в заяві про надання статусу безробітного від 12.05.2016 року ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом, що ознайомлений зі своїми правами та обов'язками відповідно до Закону України Про зайнятість населення та Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Відповідно до даних персональної картки № 048916050500001 ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю.

Актом № 13 Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 14 березня 2017 року було встановлено, що відповідач приховав факт працевлаштування 01.07.2016 року за цивільно-правовою угодою у ФОП ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості.

Згідно розрахунку, сума фактично виплаченої матеріальної допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 01.07.2016 року по 05.07.2016 року становить 289,44 грн.

15.03.2017 року відповідачу направлено письмове повідомлення про необхідність повернення суми коштів виплачених як допомогу по безробіттю в розмірі 289,44 грн., яка відповідачем не повернута.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи в повному обсязі з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплат.

Проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини справи та надані на їх підтвердження докази в їх сукупності, взаємозв'язку, достатності, належності та допустимості, суд вважає встановленим та доведеним, що за період 01.07.2016 року по 05.07.2016 року відповідач ОСОБА_1 безпідставно отримав грошову допомогу як по безробіттю в розмірі 289,44 грн., яка добровільно відповідачем не повернута, тому вона підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані та доведені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, беручи до уваги, що при подачі даного позову позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 19 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 88, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Синельниківського міськрайонного центру зайнятості (ЄДРПОУ 21902422) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційного порядку.

Суддя В.М. Бондаренко