Рішення

від 07.11.2017 по справі 180/1606/17

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1606/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 р. м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі

головуючої - судді Хомченко С.І.

при секретарі - Гащук І.І.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Марганці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади м. Марганця в особі: Марганецької міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до територіальної громади м. Марганця в особі Марганецької міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 1961 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який у 1998 році придбав з прилюдних торгів нежиле приміщення - магзин № 45, розташований по вул. Київська, 143-а в м. Марганець Дніпропетровської області, загальною площею 313,19 кв.м., з підвальним приміщенням, двома холодильними камерами, який раніше належав ВАТ Мікрос

На підставі акту прилюдних торгів від 04.12.1998 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 було видано свідоцтво про придбання нежилого приміщення з публічних торгів, зареєстроване в Марганецькому БТІ - 29.01.1999 року.

Рішенням Марганецької міської ради від 20.06.2000 року № ХХIХ-ХХIII № 382 ОСОБА_4 у приватну власність було передано земельну ділянку, площею 0,1425 га, яка знаходиться на території м. Марганец, вул. Київська, 143-а. Право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 перейшло на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2000 року, посвідченого нотаріально, а також видано дер-жавний акт на право приватної власності Серії ДП № 006128, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2.

ОСОБА_4 був приватним підприємцем та здійснював торгівлю у вказаному магазині. За життя він поліпшив будівлю магазину та прибудував до неї склади і тамбур, внаслідок чого площа магазину збільшилася на 107,7 кв.м., а саме: до 420,8 кв.м.

20 квітня 2001 року ОСОБА_6 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, в тому числі, увійшли вищевказаний магазин та земельна ділянка.

У встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори та подала заяву про прийняття спадщини.

23 грудня 2010 року державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 1425 кв.м, розташовану по вул.Київ-ській, 143-а в м. Марганець Дніпропетровської області, а 18 вересня 2014 року видано додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом, та на магазин № 45 за-гальною площею 313,10 кв.м., розташований по вул. Київській,143-а в м. Марганець Дніпропетровської області.

Однак на прибудову до магазину нотаріус свідоцтво про право на спадщину не видав, зазначивши, що вказане будівництво не було зареєстроване за спадкодавцем і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про таке майно.

Отже її успадкованим обов'язком є введення в експлуатацію, здійснених за життя ОСОБА_4 прибудов до магазину.

Згідно технічного паспорту на магазин, виготовленого ДОКП Марганецьке БТІ, станом на липень 2001 року площа магазину по вул. Київській,143-а в м. Марганці складає 420,8 кв.м., в тому числі з прибудованими складами площею 100 кв.м. ( 50кв.м х 2) та тамбуром 7,7 кв.м., які позначені на плані під літерами: а1, а2, а3.

Згідно висновку про технічний стан будівельних конструкцій будівлі магазину по вул. Київській,143-а в м. Марганці та про його відповідність діючим будівельним нормам, на-даним в березні 2017 року експертом ОСОБА_7, який здійснює свою діяльність на підставі кваліфікаційного сертифікату Серіїї АЕ № 001587, виданого 22.02.2013 року, атестаційною архітектурно-будівельною комісією, приміщення вищевканого магазину

( літ.А), з прибудованими приміщеннями тамбуру ( літ.а3), складів ( літ. а1,а2), з пе-рекриттям господарського двороу - задовільне, прибудови ( літ а1, а2 ,а3 ), що створили приміщення 13,14 ( склади), 15 (тамбур) виконанні у відповідності з діючими будівельними нормами. Внесені зміни до загального планування будівлі, шляхом при-будови, не протягнули за собою погіршення технічного стану будівлі та зниженню його безпечної експлуатації.

Для прийняття до експлуатації об'єкта нерухомості, розташованого по вул. Київ-ській,143-а в м. Марганець Дніпропетровської області, нею 09 червня 2017 року на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інпекції у Дніпропетровській області було направлено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та долучені необхідні для цього документи.

Однак 20.06.2017 року Департаментом ДАБІ у Дніпропетровській області документи їй були повернуті. Впродовж було роз'яснено, що для прийняття до експлуатації прибудо-ваних до магазину приміщень, необхідно рішення суду про визнання на них права власності.

Зазначена ситуація позбавляє її можливості здати до експлуатації готовий будів-ництвом о'єкт та зареєструвати право власності на нерухоме майно, а також обмежує її право власника, розпоряджатися своїм майном. .

Будівництво прибудов, а саме: тамбура та складів не порушує будь-які права та законні інтереси третіх осіб, оскільки вони побудовані відповідно до будівельних норм і правил Будівництво здійснено на земельній ділянці кадастровий номер 1211300000:01:025:0216, яка належить їй на праві власності. Після смерті свого чоловіка, вона протягом останніх 16 років, відкрито та добросовісно користувалася вказаним майном, експлуатувала його та утримувала. Оскільки виконані ОСОБА_4 за життя прибудови до магазину, входять до спадкової маси, але на них відсутні правовстановлюючі документи, ввона з вищевикладених оставин не може їх надати нотаріус, а тому вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою. Просить суд визнати за нею, ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом, права власності на прибудови до будівлі магазину, розташованого по вулиці Київській, 143-а в м. Марганець Дніпропетровській області, а саме: на тамбур, площею 7,7 кв.м. ( літера а3), склад, площею 50 кв.м. ( літера а1), склад, площею 50 кв.м. (літера а2).

Представник позивача - ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та та просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні протизадоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу положеньстатті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користу-ватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

У судовому засіданні встановлено, що позивач з 1961 року перебувала у зареєст-рованому шлюбі з ОСОБА_4, який з 1997 року був приватним підприємцем.

У 1998 році ОСОБА_4 з прилюдних торгів придбав нежиле приміщення, а саме - магазин № 45, розташований по вулиці Київській, 143-а в м. Марганці Дніпро-петровської області, загальною площею 313,19 кв.м., з підвальним приміщенням, двома холодильними камерами, який раніше належав ВАТ Мікрос

На підставі акту про продаж нежилого приміщення з прилюдних торгів, затвердженого головою Марганецького міського суду 03.12.1998 року, приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 04 грудня1998 року ОСОБА_4 було видано свідоцтво про придбання нежилого приміщення з публічних торгів за реєстровим № 4408. Вказане свідоцтво зареєстроване в Марга-нецькому МБТІ - 29.01.1999 року. ( а.с.31).

Рішенням Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 20 червня 2000 року за №384-ХХIХ/ХХIII ОСОБА_4 у приватну власність було передано земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Київська, 143-а, загальною площею 1425 кв.м.

Право власності на вказану земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 перейшло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несіль-ськогосподарського призначення від 14.11.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 14 листопада 2000 року.

З договору купівлі -продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 14.11.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Марганецького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 14 листопада 2000 рок, вбачається, що Марганецька міська рада Дніпропетровської області в особі: міського голови ОСОБА_9, який діяв на підставі ЗУ Про місцеве самоврядування та згідно рішення Марганецькоїміської ради від 09.06.1998 року № 33 III/ХХIII з однієї сторони та приватний підприємець ОСОБА_4 уклали договір про те, що Продавець на підставі рішення Марганенцької міської ради Дніпропетровської області за № 384-ХХIХ/ХХIII від 20.06.2000 року передає за плату, а Покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Київська, 143-а, загальною площею 1425 кв.м, згідно плану земельної ділянки, який додається. Земельна ділянка передавалася Покупцю для комерційного використання ( ас.с.32-34).

Приватному підприємцю ОСОБА_4 02.04.2001 року, на підставі рішення Марганецької міської ради від 20.04.2000 року ХХIХ/ХХIII № 382 було виданоДержавний акт на право власності на землюСерії ДП № 006128 , який зареєстровано в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2 ( а.с.36).

Кадастровий номер земельної ділянки № 1211300000:01:025:0216, що підтверджується довідкою про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці від 12.07.2010 року за № 1347 ( а.с. 45).

ОСОБА_4 був приватним підприємцем та здійснював торгівлю у вказаному магазині.

За життя ОСОБА_4 поліпшив будівлю магазину та прибудував до нього склади і тамбур, внаслідок чого площа магазину збільшилася на 107,7 кв.м., а саме: до 420,8 кв.м.

20 квітня 2001 року ОСОБА_4 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої, в тому числі, увійшли вищезазначений магазин та земельна ділянка.

У встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори та подала заяву про прийняття спадщини.

23 грудня 2010 року державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_11, а саме: на земельну ділянку, площею 1425 кв.м., призначеної для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, яка знаходиться в м. Марганець, Дніпро-петровської області, вул. Київська, № 143-а , яка належала померлому, на підставі Державного акту на право власності на землю Серії ДП № 006128, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом ( а.с.16).

18 вересня 2014 року державним нотаріусом Марганецької державної нотаріальної контори ОСОБА_12 на ім'я ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме: на магазин № 45, загальною площею 313,10 кв.м., який розташований: Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця Київська, буд.143-а . Магазин № 45 належав померлому ОСОБА_4, на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про придбання нежилого приміщення з публічних торгів, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом ( а.с. 14).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_3 являється власником нерухомого майна, а саме: сагазину № 45 за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вулиця Київська, будинок 143-а ( а.с.39).

Проте нотаріус не видав позивачу свідоцтво про право на спадщину на прибудову до магазину зазначивши, що вказане будівництво не було зареєстроване за спадкодавцем і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про таке майно.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом даної статті до складу спадкової маси входить сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спад-щини. За загальним правилом у спадщину переходять усі цивільні права та обо'язки спадкодавця. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам. За загальним правилом до спадкоємців переходять права та обов'язки спадкодавця у тому ж вигляді, в якому вони йому належали.

Отже, успадкованим бов'язком позивача було введення в експлуатацію здійснених за життя ОСОБА_4 прибудов до магазину.

Згідно технічного паспорту на магазин, виготовленого ДОКП Марганецьке БТІ, станом на липень 2001 року, площа магазину по вул. Київській, 143-а в м. Марганці Дніпропетровської області складає 420,8 кв.м. в тому числі з прибудовами складами площею 100 кв.м. та тамбуром 7,7кв.м. які позначені на плані під літерами а1,а2,а3 ( а.с. 10-13).

Згідно висновку про технічний стан будівельних конструкцій будівлі магазину по вулиці Київській, 143-а в м. Марганці Дніпропетровської області та про його відповідність діючим будівельним нормам, наданим в березні 2017 року експертом ОСОБА_7 ТОВ фірма СБ-Комплекс , який здійснює свою діяльність на підставі кваліфікаційного сертифікату Серії АЕ № 001587, виданого 22.02.2013 року атестаційноюаохітектурно-будівельною комісією, приміщення даного магазину (літ.А) з прибудованими примі-щеннями тамбуру ( літ.а3),складів ( літ.а1,а2) з перекриттям господарського двору-задовільне, прибудови ( літ. А1,а2,а3),що створили приміщення 13,14 ( саклади),15 (тамбур) виконанні у відповідності з діючими будівельними нормами. Внесені зміни до загального планування будівлі, шляхом прибудови не потягнули за собою погіршення технічного стану будівлі та зниженню його безпечної експлуатації ( а. с. 69-106).

Для прийняття до експлуатації об'єкта нерухомості, розташованого по вул. Київській, 143-а в м. Марганець Дніпропетьровсокї області позивачем на адресу Департаменту Дер-жавної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області 09.06.2017 року було направлено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та долучені необхідні для цього документи. Проте 20.06.2017 року Департаментом ДАБІ у Дніпропетровській області вказані документи позивачу були повернуті. Впродовж їй було роз'яснено про те, що для прийняття до експлуатації прибудовиних до магазину приміщень, необхідне рішення суду про визнання на них права власності.

Зазначена ситуація позбавила позивача можливості здати до експлуатації готовий будівництвом об'єкт, зареєструвати право власності на нерухоме майно та обмежує її право власника розпоряджатися своїм майном.

Так згідно п. 10 Постанови КМУ від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадку визнання права власності на самочиннозбудований об'єкт за рішенням суд, він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за резуль-татами проведення технічного обстеження такого об'єкта.

Пунктом 17 вказаної Постанови визначено, що замовник заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо само-чинно збудованого об'єкта, на яке визнано право воасності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 цього Порядку.

Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будів-ництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає дер-жавній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пп.10 п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 року документам, щр підтверджує виникнення,перехід та припинення права власності на інших речових прав на нерухоме майно, зокрема є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права влас-ності та інших речових прав на нерухоме майно.

На підставі ч. 2 ст. 328 ЦК України,право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

За змістом статті 182 ЦК України, обов'язкова державна реєстрація виникнення права вланості на таке майно, тобто право власності на вперше створене нерухоме майно може виникнути тільки з моменту державної реєстрації або за рішенням суду.

Статтею 392 ЦК України передбачено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою осо-бою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Будівництво прибудов, а саме: тамбура та складів, не порушує будь-які права та за-конні інтереси третіх осіб, оскільки вони побудовані відповідно до будівельних норм і правил.

Будівництво здійснено на земельній ділянці кадастровий номер 1211300000:01:025:0216, яка належить позивачу на праві власності.

Позивач, після смерті свого чоловіка прийняла спадщину, на протязі 16 років відкрито та добросовісно корисуиється вказаним майном, експлуатує його та утримує.Однак у зв'язку з тим що виконані ОСОБА_4 за життя прибудови до магазину, входять до спадкової маси, та на них відсутні правовстановлюючі документи, позивач не може їх надати нотаріусу, а тому вимушена звернутися до суду для визнання за нею права власності на вказане майно.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та законності визнання за позивачем, в порядку спадкування за законом, права власності на прибудови до будівлі магазину, розташованого по вулиці Київській, 143-а в м. Марганець Дніпропетровській області, а саме: на тамбур, площею 7,7 кв.м. ( літера а3), склад, площею 50 кв.м. ( літера а1), склад, площею 50 кв.м. (літера а2).

Керуючись ст.ст.182, 328, 331,392,1218 ЦК України , ст.ст. 7,10,11,15,27,30,31, 57-60, 208,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом право власності на прибудови до будівлі магазину, розташованого по вулиці Київській, 143-а в м. Марганець Дніпропетровській області, а саме - на тамбур (а3), площею 7,7 кв.м., склад (а1), площею 50 кв.м., склад (а2), площею 50 кв.м. ( а2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. І. Хомченко