Рішення

від 09.11.2017 по справі 723/1702/17

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/1702/17

Провадження № 2/723/2185/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Дедик Н.П.

за участю секретаря судового засідання Антофій О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець цивільну справу за позовом Глибоцького професійного ліцею до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Глибоцький професійний ліцей звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначає, що ОСОБА_2 користувався житловим приміщенням в гуртожитку - АДРЕСА_1 на підставі договору найму тимчасово вільних житлових кімнат, в якому проживав з 01.02.2013 року разом із дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4. 01.07.2013 року договір було продовжено за згодою сторін на тих самих умовах до 30.06.2014 року.

Вказує, що під час проживання в гуртожитку ОСОБА_2 не сплачував кошти за комунальні послуги, в результаті чого утворилась заборгованість за період проживання з 01.07.2013 року по 01.02.2017 року в розмірі 22729,42 грн., про що відповідачу 08.02.2017 року було направлено претензійний лист, на який він не відреагував. Станом на день звернення до суду відповідач ОСОБА_2 борг не сплатив, на звернення ліцею щодо його сплати не реагує.

Просить стягнути з відповідача на їх користь 22729,42 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги та користування житловим приміщенням та понесені судові витрати в сумі 1600 грн.

Представник позивача Корня В.Т. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позові.

Представник позивача Макаревич М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив, що в лютому 2013 року з відповідачем був укладений строковий договір найму тимчасово вільних житлових кімнат в гуртожитку, відповідно до якого йому та членам його сім ї було надано для проживання дві кімнати, за що згідно умов договору зобов язаний був сплачувати щомісяця плату за найм приміщення і комунальні послуги. В липні 2013 року з відповідачем був укладений новий договір найму житлових приміщень на один рік на тих самих умовах. По закінченню строку договору відповідач продовжував проживати в гуртожитку. Пунктом 1.3.12 договору передбачено обов язок наймача здати винаймаєме приміщення наймодавцю. Відповідач здав приміщення 01.02.2017 року, про що був складений відповідний акт. За час користування житловими кімнатами гуртожитку відповідач не сплачував в повному обсязі плату за житлово-комунальні послуги і користування житловим приміщенням, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.07.2013 року до 01.02.2017 року в сумі 22729,42 грн. Відповідач двічі звертався із заявами про відстрочення сплати заборгованості на найм житлових кімнат, але так і не сплатив суми боргу.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що в гуртожитку проживав по 30.05.2014 року, з 17.07.2013 року заборгованості за житлово-комунальні послуги не було, так як при укладенні нового договору борг ним був погашений. Заперечив своє проживання в гуртожитку до 01.02.2017 року, вказавши, що заяви про розірвання договору, відстрочення сплати заборгованості від 01.07.2017 року та 10.05.2017 року не писав, акт від 01.07.2017 року про здачу житлових приміщень не підписував. За час проживання в гуртожитку отримував послуги з електро-, водо-, теплопостачання. На водо- та електропостачання були лічильники. Стосовно якості чи умов надання комунальних послуг не звертався. Після 30.05.2014 року в гуртожитку не проживав, речі вивіз в червні 2014 року. Чи сплачував при цьому за житлово-комунальні послуги - не пам яиаає. Ключ від кімнат передав коменданту гуртожитку, чи складалися при цьому будь-які документи про здачу приміщень - не пам ятає. Позов вважає надуманим, просив відмовити в його задоволенні.

В подальшому в ході судового розгляду відповідач пояснив, що заяви від 01.02.2017 року та 10.05.2017 року писав, акт від 01.02.2017 року також підписував, оскільки йому пояснили, що договором передбачено передачу приміщень, які винаймалися, але фактично проживав в гуртожитку до 30.05.2014 року. Саме до цієї дати укладався договір найму від 01.07.2013 року. По закінченню терміну дії договору у позивача розпочався строк позовної давності. Оскільки той його пропустив, не звернувшись до суду протягом 3 років, то вніс виправлення в договір, вказавши строк дії - до 30.06.2014 року. На підтвердження зазначених обставин надати свій примірник договору не має змоги, так як не пам ятає, чи отримував його. Вважає, що 30.05.2014 року припинилися правовідносини між ним та позивачем. Просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог. В подальшому визнав частково позовні вимоги, а саме - в сумі 3958,70 грн., що становить заборгованість станом на 01.06.2014 року.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 01.02.2013 року між Глибоцьким професійним ліцеєм в особі керівника-директора ліцею Макаревича М.В. та відповідачем ОСОБА_2 укладено строковий договір №43 найму тимчасово вільних житлових кімнат (приміщень) в гуртожитку Глибоцького професійного ліцею, предметом якого є передача у тимчасове користування вільних 2 житлових кімнат загальною площею 29,94 кв.м., у гуртожитку АДРЕСА_1, на строк з 01.02.2013 року по 01.07.2013 року.

01.07.2013 року було укладений новий договір №43 на тих самих умовах зі строком дії до 30.06.2014 року.

Відповідно до п.1.3.5 договору наймач зобов язується у встановлені терміни (до 05 числа наступного місяця) сплачувати плату за найм приміщення і плату за комунальні послуги.

Згідно пункту 1.3.12 по завершенню терміну дії договору найму наймач та проживаючі з ним особи зобів язуються виїхати з винаймаємих приміщень, в трьохденний строк здати приміщення наймодавцю в належному технічному і санітарному стані.

З витягів з меморіального ордеру №4 за період з лютого 2013 року по червень 2013 року заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги становила 1502,63 грн., яка була оплачена у липні 2013 року. За період з липня 2013 року по січень 2017 року загальна заборгованість ОСОБА_2, з врахуванням платежу в жовтні 2014 року в сумі 855 грн., склала 22729,45 грн., що також підтверджується довідкою, виданою Глибоцьким професійним ліцеєм 25.09.2017 року за №394.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04.03.2010 року, у Глибоцького професійного ліцею в оперативному управлінні знаходиться гуртожиток літ. А,Б загальною площею 17950,50 кв.м.

Із заяви, поданої 01.02.2013 року ОСОБА_2 на ім'я директора Глибоцького профліцею, вбачається, що він просив укласти з ним договір найму приміщення в учнівському гуртожитку №2, де разом з ним будуть проживати його дружина та син.

Із заяви, поданої 17.07.2013 року ОСОБА_2 на ім'я директора профліцею, вбачається, що він просив переукласти з ним договір найму приміщення в учнівському гуртожитку №2. У свої заявах зазначав, що з умовами договорів ознайомлений та зобов'язується їх виконувати.

Відповідно до акту від 01.02.2017 року, складеного комісією в складі завгоспу Коломійчука В.К., відповідального за електрогосподарство Шородка І.В., бухгалтера профліцею Максимюк О.І., зав гуртожитком Крижака Г.Й. та квартиронаймача ОСОБА_2, останнім 01.02.2017 року було передано житлову кімнату загальною площею 29,9 кв.м. та розірвано договір найму.

Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 01.02.2017 року вбачається, що він просив розірвати договір про найм тимчасово вивільнених кімнат гуртожитку Глибоцького профліцею у зв'язку з переїздом в інше місце проживання з 01.02.2017 року.

Відповідно до копій заяв від 01.02.2017 року та 10.05.2017 року ОСОБА_2 просив про продовження відстрочки сплати заборгованості за оренду житлових кімнат терміном на 6 місяців та в подальшому до 01.10.2017 року.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 5 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги вказує на те, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем мали місце правовідносини щодо найму житлових приміщень та надання житлово-комунальних послуг. При цьому позивачем доведено дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, що такі правовідносини тривали з 01.02.2013 року по 01.02.2017 року.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач стверджував, що правовідносини між ним та позивачем тривали з 01.02.2013 року по 30.05.2014 року - коли він фактично припинив проживати в гуртожитку. Однак, на підтвердження даних обставин доказів суду не надано. Крім того, дані обставини спростовуються заявою ОСОБА_2 від 01.02.2017 року, якою він просив розірвати строковий договір про найм тимчасово вивільнених кімнат гуртожитку з 01.02.2017 року, а також актом передачі ОСОБА_2 житлової кімнати від 01.02.2017 року.

Разом з тим, відповідач вказував на те, що в договорі від 01.07.2013 року є виправленою дата строку дії даного договору - з 30.05.2014 року на 30.06.2014 року. При огляді в судовому засіданні оригіналу вказаного договору, наданого позивачем, дійсно вбачаються виправлення в датах, зазначених в договорі, в тому числі і в даті, до якої передбачено термін його дії - 30.06.2017 року. Як пояснив представник позивача, договір був заповнений відповідачем власноручно, при цьому ним було зазначено дату, до якої діє договір - 01.07.2014 року. Оскільки договір укладався з 01.07.2013 року на рік, то кінцева дата його дії мала бути 30.06.2014 року, а 01.07.2014 року - поза межами річного строку. Тому відповідач власноручно вніс виправлення в договір.

На думку суду дата, до якої передбачено дію договору, та яка містить виправлення, не є визначальною для вирішення спору між сторонами, оскільки, як зазначено вище, в ході судового розгляду доведено, що житлові кімнати в гуртожитку Глибоцького професійного ліцею знаходилися в користуванні відповідача ОСОБА_2 до 01.02.2017 року.

Крім того, відсутність відповідного договору між споживачем житлово-комунальних послуг та їх виконавцем не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, оскільки згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відповідач не заперечував отримання житлово-комунальних послуг та не оспорював нарахованих платежів за такі послуги, не визнав суму заборгованості, нараховану за період з 01.06.2014 року до 01.07.2017 року лише на тій підставі, що не проживав в гуртожитку в даний період, яка не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Глибоцького професійного ліцею заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.07.2013 року до 01.02.2017 року в сумі 22729,42 грн.

Відповідач просив застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов язку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 01.02.2017 року та 10.05.2017 року звернувся із заявами до Глибоцького професійного ліцею про відстрочення сплати заборгованості за найм житлових кімнат, тим самим визнав свій борг перед позивачем, внаслідок чого перебіг строку позовної давності перервався.

Крім того, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 частково визнав позовні вимоги в сумі 3958,70 грн., що складає заборгованість за період з липня 2013 року по травень 2014 року, заборгованість за період з червня 2014 року по січень 2017 року ним не визнана. Позивач звернувся до суду з позовом, надіславши його поштою 29.06.2017 року згідно поштового штемпеля, тобто в межах строку позовної давності стосовно невизнаних відповідачем позовних вимог.

Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Глибоцького професійного ліцею заборгованість за житлово-комунальні послуги, надані в період найму відповідачем житлових кімнат в гуртожитку ліцею з 01.07.2013 року до 01.02.2017 року в сумі 22729,42 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Глибоцького професійного ліцею задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Глибоцького професійного ліцею (код ЄДРПОУ 03072614) заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 22729,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Глибоцького професійного ліцею (код ЄДРПОУ 03072614) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя