Ухвала

від 13.11.2017 по справі 489/2452/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №489/2452/17 13.11.2017 13.11.2017 13.11.2017

Провадження №22-ц/784/2270/17

Справа №489/2452/17 Головуюча першої інстанції: Кирильчук О.І.

Провадження № 22 Ц- 784/2270/17 Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1І

Категорія -53

У Х В А Л А

Іменем України

2017 р., листопада місяця, 13 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Самчишиної Н.В.

ОСОБА_2

із секретарем

судового засідання: ОСОБА_3

з участю:

позивачки - ОСОБА_4

представників:

позивача - ОСОБА_5

відповідача - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

Будинку творчості дітей та юнацтва Інгульського району м. Миколаєва ( далі - БТТЮ Інгульського району м. Миколаєва, або Установа) на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2017 р., у справі за

позовом

ОСОБА_4 до БТТЮ Інгульського району м. Миколаєва про скасування наказу щодо накладення дисциплінарного стягнення, встановила:

24.05.2017 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до БТТЮ Інгульського району м. Миколаєва про скасування наказу щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Позивачка зазначала, що працює в Установі на посаді керівника хореографічного гуртка Хабібі .

Наказом директора установи № 78 від 27.04. 2017 р. її притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням стягнення у вигляді догани за неналежне виконання функціональних обов'язків, яке полягає у невиконанні п.2.5. посадової інструкції щодо збереження постійного контингенту дітей у гуртку, що стало наслідком розтрати бюджетних коштів та вплинуло на ділову репутацію Установи.

Такі звинувачення вона вважає безпідставними, оскільки неявка вихованців на заняття гуртка у дні перевірки сталася не з її вини, а внаслідок відсутності з вини Установи належних умов для організації занять.

Зокрема знаходження танцкласу в антисанітарних умовах, як то: протікання стелі,пліснява на стінах, відсутня роздягальня, санвузол, неналежний температурний режим, а також систематична зміна розкладу занять з цих же причин.

Таким чином, на думку позивачки, вона не мала об'єктивних можливостей для збереження постійного контингенту вихованців на заняттях, що свідчить про відсутність її вини у невиконанні функціональних обов'язків.

Посилаючись на ці обставини та незаконність накладення дисциплінарного стягнення, позивачка просила про скасування наказу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2017 р. ухвалено про задоволення позовних вимог та скасування наказу про оголошення догани.

Цим же рішенням ухвалено про стягнення з Установи на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що стягнення застосоване законно, а суд цих обставин в достатній мірі не врахував, внаслідок чого висновки рішення не відповідають дійсним обставинам справи та наданим доказам.

Перевіряючи законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення в межах оскарження, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до приписів ст. ст. 139-140 КЗпП України, дисциплінарним проступком є будь-яке порушення трудової дисципліни вчинене з вини працівника.

Стягнення за порушення трудової дисципліни, згідно з вимогами ст.ст. 147, 149 КЗпП України, застосовуються лише за наявності винної поведінки працівника.

Відповідно до приписів абз. 3 ч.1 ст.60 ЦПК України, обов'язок доведення факту порушення трудової дисципліни, вимог посадових інструкцій та правомірність рішення про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності покладається на роботодавця.

Згідно з положеннями ст. 57 ЦПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових та речових доказів.

Відповідно до положень ст. 63 ЦПК України, особа, яка дала письмові пояснення щодо обставин, які мають значення для справи, є свідком та може бути за клопотанням сторін допитана у такому статусі в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 159 ЦПК України суд підчас розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Відповідно до правил ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство у справі здійснюється на засадах змагальності, сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює сторонам їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій та розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно із Загальними положеннями Посадової інструкції позивачки ( пункти 1.4, 1.5, 1.6) вона здійснює керівництво та відповідає за результативність роботи і професійну спрямованість гуртка.

Забезпечує його роботу згідно розкладу та затвердженого плану роботи гуртка і БТДЮ.

До функціональних обов'язків позивачки (п.2.5 Інструкції) віднесено також забезпечення комплектації і збереження постійного контингенту дітей протягом начального року.

Відповідно до локальних нормативних актів, якими має керуватися в роботі керівник гуртка, згідно з п. 1.6 Інструкції, тарифікація її заробітної плати здійснюється виходячи з того, що у складі гуртка не менше ніж 15 вихованців, а щотижневе педагогічне навантаження не менше 4 годин.

Тобто оплата праці керівника розраховується з навантаження, яке у будь-якому випадку має бути не менше ніж 4 години на тиждень.

З наказу про оголошення дисциплінарного стягнення вбачається, що адміністрація пов'язувала стягнення з порушенням керівником гуртка вимог п.2.5 Інструкції щодо збереження постійного контингенту дітей у гуртку.

В той же час, здобуття позашкільної освіти грунтується на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності, а також здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських об'єднань , товариств, фондів.

Такі положення закону об'єктивно значно знижують вплив посадової особи позашкільного закладу освіти на наповнюваність груп вихованців та збереження постійного контингенту.

Крім того, з пояснень сторін і з наданих позивачкою доказів вбачається що приміщення гуртка мають неналежний санітарний стан і для забезпечення належної роботи гуртка позивачка зверталася як до міського голови так і виконавчих органів державної влади.

Такі звернення мали місце за участі батьків вихованців( а.с.9, 11-14).

Зазначене свідчить про те, що фактично позивачка вживала в межах своїх повноважень заходи впливу для виконання вимог п. 2.5 Інструкції.

Посилаючись на розтрату бюджетних коштів відповідач не довів того факту, що в разі зменшення складу гуртка оплата праці педагога мала бути зменшена шляхом зменшення мінімального щотижневого навантаження.

Судом першої інстанції належним чином досліджені наявні докази, їм дана відповідна дійсним обставинам справи та вимогам закону юридична оцінка.

З врахуванням встановленого суд прийшов обґрунтованого цими доказами висновку про відсутність вини позивачки в порушенні функціональних обов'язків, ухваливши законне та обґрунтоване рішення щодо скасування наказу про оголошення догани.

Посилання суду першої інстанції на порушення процедури притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, зокрема відутності доказів того, що від неї були витребувані пояснення щодо обставин дисциплінарного порушення при апеляційному прегляді не підтвердилися, оскільки позивачка визнала, що вона відмовилася від дачі пояснень, пояснивши це тим, що посадовці відволікали її від проведення чергового заняття.

В той же час, зазначена обставина не має вирішального значення, оскільки судом обґрунтовано скасований наказ про оголошення догани з підстав відсутності вини позивачки у скоєнні дисциплінарного порушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що порушення трудових обов'язків підтверджується наданими письмовими доказами, на заслуговують на увагу, оскільки з доводів апеляційної скарги вбачається, що досягнення мети, яка поставлена у п.2.5 Інструкції обґрунтовується необхідністю здійснення педагогом ряду формальних процедур, як то: з'ясування у батьків пропусків занять дитиною; телефонні дзвінки; особисті розмови; батьківські збори, тощо.

В той же час, з наданих позивачкою доказів вбачається, що вона вдалася і до такого способу впливу, як групові звернення до посадовців з метою покращення санітарних та організаційних умов навчання.

І на думку колегії суддів, такий спосіб впливу свідчить про виконання позивачкою вимог п.2.5 Інструкції та відсутність її вини у скоєнні дисциплінарного порушення.

Інші доводи також не можуть бути враховані при апеляційному перегляді, оскільки правильність висновків суду не спростовують.

Встановлене не дає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу Будинку творчості дітей та юнацтва Інгульського району м. Миколаєва - відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.09.2017 р.- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В. Самчишина

ОСОБА_2