Рішення

від 29.08.2017 по справі 510/1745/16-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1745/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

29.08.2017 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, Сільськогосподарського виробничого кооперативу Прикордонник про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Орлівської сільської ради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

СВК Прикордонник , будучи належним чином сповіщені, свого представника не направляли, про причину неявки суд не сповістили, були попереджені, що на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки справа буде розглянута у їх відсутності на підставі даних, що є в матеріалах справи.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

У зв'язку із цими обставинами суд прийняв рішення про подальший заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорта позивача та ІПН; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2; копія свідоцтва про укладення шлюбу; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлого 18.01.2015 р.; копія державного акта на право власності на земельну ділянку; акт про передачу та прийом земельної частки (паю) в натурі; копія інформаційної довідки про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.09.2016р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є донькою нині померлого ОСОБА_3 За життя ОСОБА_3 належало:

-земельна ділянка загальною площею 2,61 га., (із кадастровими номерами 5124183600:01:006:0138, 5124183600:01:006:0153, 5124183600:01:006:0124), розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 273291 від 21.03.2005 р.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, 18.01.2015р. - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємство після його смерті здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його донька ОСОБА_1, позивачка у справі. Інших спадкоємців першої черги за законом судом не встановлено. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, позивачка ОСОБА_1 (як спадкоємець першої черги за законом) звернулася до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності оригіналу державного акту на земельну ділянку) на вищевказану земельну ділянку, про що 14.09.2016р. нотаріусом було винесено відповідну постанову про відмову у видачі свідоцтва на спадщину. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельну ділянку, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці відсутні, представник Орлівської сільської ради не заперечував, щоб позивачка оформила право власності на спадкове майно після смерті спадкодавця на своє ім'я.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Позивачка у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вона вважається такою, що її прийняла. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_3 було загублено оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, який позивач не змогла надати нотаріусу, а на підставі копій цих документів нотаріус не може оформити та видати свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця, у зв'язку із тим, що закон пов'язує набуття права власності на нерухоме майно із відповідною державною реєстрацією цього права, а згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність, тобто здатність мати цивільні права та обов'язки фізичної особи припиняється у момент її смерті, також чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі копії сертифікату також не можливо оформити спадщину, так як набуте за спадкуванням право власності позивача не було оформлено, позивач не в змозі отримати дублікат державного акту на право власності на земельну ділянку, про що нотаріусом було винесено вмотивовану постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 14.09.2016 р., у зв'язку із чим позивачка була вимушена звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 126, 152 ЗК України, ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно , -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

-земельну ділянку загальною площею 2,61 га., (із кадастровими номерами 5124183600:01:006:0138, 5124183600:01:006:0153, 5124183600:01:006:0124), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 273291 від 21.03.2005 р.,

після смерті ОСОБА_3, померлого 18.01.2015 року .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В.І. Дудник