Ухвала

від 16.11.2017 по справі 547/1297/17

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1297/17

Номер провадження 1-кс/547/233/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 рокусмт. Семенівка

Слідчий суддя Семенівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на постанову про закриття кримінального провадження від 10.11.2017, винесену старшим слідчим слідчого відділення Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, капітаном поліції ОСОБА_5 , кримінальне провадження №12017170320000120, внесене до ЄРДР 06.04.2017 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся із зазначеною скаргою до слідчого судді Семенівського районного суду Полтавської області, якою просив скасувати згадану постанову слідчого ОСОБА_5 та зобов`язати прокурора (групу прокурорів) Лубенської місцевої прокуратури організувати поновлення кримінального провадження, проведення досудового розслідування та прийняття обґрунтованого та законного рішення, яке відповідає КПКУкраїни.

В обґрунтування скарги вказано, що 11.11.2017 ОСОБА_3 отримав копію оскаржуваної постанови, якою 10.11.2017 закрито кримінальне провадження №12017170320000120, внесене до ЄРДР 06.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, за фактом самовільного зайняття земельних ділянок: кадастровий номер 5324585600:00:002:0098, площею 3,1673 га, та кадастровий номер 5324585600:00:002:0097, площею 3,1673 га., які розміщені на території Очеретуватівської сільської ради, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 1971 КК України (далі оскаржувана постанова), а саме через завдання сум шкоди, завданої самовільним захопленням вказаних ділянок у сумах по 5078,39 грн, що не дає підстав для висновку про наявність об`єктивної сторони складу злочину.

Належно повідомлені про судове засідання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у засідання не з`явилися.

Вивчивши матеріали скарги слідчий суддя встановив таке.

Частиною першою статті ст. 1971 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. Згідно примітки: Відповідно до цієї статті шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Постановою про закриття кримінального провадження від 10.11.2017, винесеною старшим слідчим слідчого відділення Семенівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, капітаном поліції ОСОБА_5 , кримінальне провадження №12017170320000120, внесене до ЄРДР 06.04.2017 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, - закрито, зокрема, з підстав відсутності наслідку у виді завдання значної шкоди, що вимагається приміткою до ч. 1 ст. 1971 КК України.

Слідчий встановив, що розмір завданої шкоди складає 5078,39 грн чого є недостатньо для об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України. Розмір шкоди визначено згідно довідки ГУ Держгеокадастру в Полтавській області щодо шкоди, яку визначено у сумі 1603,38 грн за 1 гектар у 2017 році. Оглядом встановлено засівання вказаних земельних ділянок зерновою культурою, схожою на озиму пшеницю.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, встановлено ст. 91 КПК України, у т.ч. подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК)

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України (далі ЗК) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтями 156, 157 ЗК, зокрема, передбачено, що землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284.

Порядком передбачено відшкодування збитків землекористувачам, що заподіяні тимчасовим зайняття земельних ділянок, визначення розміру збитків комісіями, створеними районними державними адміністраціями, результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії, відшкодуванню підлягають збитки орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

В оскаржуваній постанові відсутня вказівка на складення вказаних актів комісіями щодо земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в обґрунтування розміру завданої потерпілим шкоди. Також відсутня вказівка на існування висновку експерта щодо розміру завданої шкоди.

Ураховуючи наведене вважаю, що висновки слідчого про не заподіяння потерпілим шкоди у розмірі, який є необхідним для складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України є передчасними, а, відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

З`ясування інших обставин, вказаних у скарзі, не впливає на суть рішення за скаргою.

Інші вимоги скарги щодо дій прокурора не ґрунтуються на вимогах КПК України.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 9, ст.ст. 303-307, 392 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу задоволити частково.

Постанову про закриття кримінального провадження від 10.11.2017, винесену старшим слідчим слідчого відділення Семенівського відділення поліції Хорольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, капітаном поліції ОСОБА_5 , кримінальне провадження №12017170320000120, внесене до ЄРДР 06.04.2017 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, скасувати.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1