Ухвала

від 14.11.2017 по справі 761/40840/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40840/17

Провадження № 1-кс/761/25967/2017

У Х В А Л А

Іменем України

14 листопада 2017 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання Прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 юрист 1 класу ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101100000001 від 04.01.2017,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 13.11.2017 року надійшло вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Київською місцевою прокуратурою № 10 міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017101100000001 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 190 КК, за фактом заволодіння шляхом обману об`єктами нерухомості з використанням завідомо підроблених документів.

Досудовим розслідуванням встановлено, що співробітниками відділу з обслуговування Шевченківського району УЗЕ в м. Києві ДЗЕ Національної поліції України, отримано інформацію, що на території м. Києва та Київської області діє група осіб (раніше судимих за аналогічні злочини), яка використовуючи завідомо підроблені документи на нерухомість (біржові угоди, договори купівлі-продажу, технічні паспорти, довідки БТІ, ухвали і постанови судів, підроблені паспорти громадян України та підставних осіб) шляхом обману заволодівають об`єктами нерухомості, розташованими в м. Києві та Київській області. В подальшому зареєстровані за підробленими документами об`єкти нерухомості перепродають для отримання фінансової вигоди, здобутої злочинним шляхом.

Під час розслідування встановлено, що до складу вище зазначеної групи входять: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..

Вказані особи, які діють у злочинній групі здійснюють підготовку фіктивних документів на об`єкти нерухомого майна (житловий та не житловий фонд), а саме шляхом підробки біржових угод, інформаційних довідок з БТІ м. Києва та Київської області, підробки паспортів, ідентифікаційних кодів, технічних паспортів на приміщення, замовляють фіктивні грошові оцінки приміщення, здійснюють пошук державних реєстраторів та приватних нотаріусів через яких згодом здійснюють операції з відчуження нерухомості з використанням підроблених документів. Займаються пошуком підставних осіб, на яких виготовлені підроблені документи та квартири та приміщення, та координацією їх дій у нотаріуса.

ОСОБА_4 , визначивши вчинення злочинів, як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, шляхом вчинення умисних злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом шахрайств, підроблення документів, печаток та бланків, використання завідомо підроблених документів, організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої в різний час увійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, (надалі по тексту - невстановлені досудовим розслідуванням особи).

Вищевказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися в стійке злочинне об`єднання для вчинення злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_4 як керівникові організованої групи, свідомо виконуючи всі його вказівки.

Указана організована група характеризувалася попередньою зорганізованістю в спільне об`єднання для вчинення злочинів, стабільністю, згуртованістю та стійкістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності з 2014 по березень 2016 року, розробкою та узгодженням планів і способів злочинної діяльності та вчинення кожного злочину, вербуванням нових учасників, домовленістю і готовністю до постійного вчинення злочинів кожним із учасників організованої групи та отримання матеріальних благ від такої діяльності на постійній основі.

Для вчинення злочинів, що представляють значну соціальну небезпеку, членами злочинної групи, заздалегідь було розроблено план з розподілом ролей, згідно якого встановлено предмет злочинного посягання грошові кошти, отримані внаслідок продажу об`єктів нерухомого майна, право власності на які оформлено на підставі підроблених документів.

У відповідності із розробленим планом злочинної діяльності, функції та задачі кожного учасника організованої злочинної групи були розподілені наступним чином.

ОСОБА_4 являвся організатором та пособником діяльності організованої групи, який її утворив та керував нею, забезпечував фінансування та організовував приховування злочинної діяльності організованої групи, організовував вчинення злочинів, керував їх підготовкою та вчиненням, а саме: керуючи утвореною ним організованою групою, являючись організатором вчинення особливо тяжких злочинів, безпосередньо керував їх підготовкою та приймав активну участь у їх вчиненні, склав план діяльності по вчиненню злочинів по заволодінню чужим майном шляхом шахрайства, підроблення документів, печаток та бланків з подальшим їх використанням та визначив способи його виконання, розподіливши ролі і функції кожного із учасників організованої групи. Водночас ОСОБА_4 створював всі необхідні умови для втілення плану злочинної діяльності: підшукував мешканців окремих районі Луганської та Донецької області, переважно уродженців м. Стаханов Луганської області, які за грошову винагороду виступали стороною продавця у фіктивних правочинах з нерухомістю, підшукував нотаріусів для оформлення відповідних угод.

Так, ОСОБА_4 , представляючись посередником з купівлі - продажу нерухомості підшукував осіб, які бажали придбати об`єкти нерухомого майна на території м. Києва, входив в довіру до останніх та вводив в оману, обіцяючи знайти відповідний об`єкт нерухомості за ціною меншою ринкової.

З метою доведення вказаного злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами згаданих осіб до кінця, ОСОБА_4 , діючи спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, а також за попередньою змовою з ОСОБА_7 підробили ряд офіційних документів щодо права власності на об`єкти нерухомого майна, печатки відповідних органів державної влади з реєстрації права власності на нерухоме майно. У подальшому вказані документи використовувались ОСОБА_4 та учасниками організованої ним групи, при відчуженні відповідних об`єктів.

Після чого ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, усвідомлюючи, що виконання розробленого ним злочинного плану, направленого на створення та функціонування організованої ним групи, можливо лише за умови утворення стійкого об`єднання осіб, направленого на об`єднання їх зусиль, детальний розподіл між ними обов`язків у вчиненні злочинів та забезпечення взаємозв`язку між діями всіх учасників, довів до відома учасників організованої групи, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які виступали від імені фіктивних власників об`єктів нерухомості, які діяли за попередньою змовою групою осіб з вказаним учасниками організованої групи, про план злочинних дій, направлений на вчинення злочинів, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою (шахрайство), підроблення документів, печаток та бланків, використання завідомо підроблених документів, на території міста Києва.

У органів досудового розслідування є обґрунтована підозра щодо шахрайського заволодіння наступним об`єктом нерухомого майна:

нежитлова будівля загальною площею 116,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

нежитлова будівля загальною площею 135,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

що на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СВС», ЄДРПОУ 32791751.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03.10.2017 року №8-4/1593 від 02.10.2017 року встановлено, що документи, на підставі яких здійснювалася реєстрація права власності та подальше відчуження права власності на об`єкти нерухомого майна містять ознаки підробки. А саме договори купівлі- продажу Товарної Біржи «НАРОДНА», Київської універсальної біржи, на підставі яких в подальшому було зареєстроване право власності на об`єкти нерухомого майна перелічені вище, Інформаційні довідки Київського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, технічні паспорти, листи ГУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у м. Києві виготовлені ОСОБА_7 . Саме використовуючи дані підроблені документи, члени організованої групи, з метою реалізації свого злочинного умислу, шляхом шахрайського заволодіння об`єктами нерухомості, використовуючи підставних осіб надалі підшукували людей та здійснювали передачу об`єктів нерухомого майна шляхом укладання договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Вказані обставини свідчать про злочинний характер правочинів з нерухомістю.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення прокурора, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів та можливої конфіскації майна, як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 юрист 1 класу ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101100000001 від 04.01.2017 - задовольнити.

Накласти арешт на:

-нежитлову будівлю загальною площею 116,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

-нежитлову будівлю загальною площею 135,7 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 103-105Б;

що на праві приватної власності зареєстровані за ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СВС», ЄДРПОУ 32791751.

Встановити заборону використання вищевказаних об`єктів нерухомості.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1