Постанова

від 09.11.2017 по справі 817/1161/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року 13 год. 15 хв. РівнеСправа № 817/1161/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Насіння до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Насіння (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 № НОМЕР_1, відповідно до якого до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 22507 грн. 91 коп.

Ухвалою судді від 17.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У позовній заяві позивач зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення фіскального органу вважає безпідставним, оскільки позивачем помилково було внесено в Єдиний реєстр податкових накладних накладні, видані на ТОВ Мирославель-Агро , однак з даним підприємством господарських операцій в даний період позивач не проводив. Тому, ТВ Захід-Насіння 25.06.2016 подало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників. Однак, за результатами перевірки фіскальний орган прийняв податкове повідомлення-рішення. На думку позивача, у відповідача були відсутні підстави для перевірки строків реєстрації податкових накладних в межах проведеної камеральної перевірки. Крім того, ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області порушила строки проведення камеральної перевірки. Таким чином, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 №0006231201.

Відповідач подав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову, де зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним та обґрунтованим, оскільки позивачем порушені граничні терміни реєстрації податкових накладних за лютий, березень, квітень 2016 року. Таким чином, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, призначеному на 09.11.2017, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за згодою обох сторін.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управлінням ДФС у Рівненській області на підставі підпункту 75.1.1 статті 7, статті 76 Податкового кодексу України проведено перевірку порядку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Захід-насіння за лютий, березень, квітень 2016 року.

За результатами перевірки складений Акт №410/17-16-12-01/30712290 від 09.06.2016 (а.с.27).

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, а саме: податкова накладна №2 від 12.04.2016 на ПФГ Віра , дата реєстрації 28.04.2016 - кількість днів протермінування - 1; податкова накладна №1 від 06.04.2016 на ФГ Ясноплянське 2013 , дата реєстрації 28.04.2016 - кількість днів протермінування - 7; податкова накладна №1 від 24.03.2016 на ПП Глибочанське , дата реєстрації 27.04.2016 - кількість днів протермінування - 19; податкова накладна №2 від 10.02.2016 на СТОВ Мирославель Агро , дата реєстрації 27.04.2016 - кількість днів протермінування - 62; податкова накладна №1 від 08.02.2016 на СТОВ Мирославель Агро , дата реєстрації 01.03.2016 - кількість днів протермінування - 7.

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 №0006231201, відповідно до якого до позивача на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 22507 грн. 91 коп. (а.с. 5).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.1, п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України).

Пунктом 86.2 ст. 86.2 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2.5 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): в разі встановлення помилок (порушень) в податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки; в разі відсутності помилок (порушень) в податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС камеральна електронна перевірка , інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку в графі порушень (помилок) не виявлено (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС камеральна електронна перевірка складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 №522 (далі - Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

З аналізу викладених норм в редакції на момент спірних правовідносин вбачається, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже, в акті, складеному за результатами проведення камеральної перевірки, можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, у результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законодавчо встановлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Отже, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів реєстрації податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що термін реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки і до такого переліку порушень не відноситься порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 06.10.2014 № К/800/52765/13, від 27.10.2014 №К/800/63121/13, від 26.05.2016 № К/800/7055/14, від 21.06.2017 №К/800/14775/16, від 03.10.2016 №К/800/22489/15, від 15.06.2016 №К/800/49074/15, від 20.04.2016 № К/800/31134/15, від 08.06.2017 №К/800/9261/16.

Судом встановлено, що Акт перевірки від 09.06.2016 №410/17-16-12-01/30712290 про результати перевірки порядку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-насіння за лютий, березень, квітень 2016 року був складений ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області за наслідком проведення камеральної перевірки.

В даному Акті зафіксовано порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Отже, відповідачем під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт, з'ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду перевірки, тобто акт складений не у спосіб, встановлений законодавством.

Недотримання ж умов та порядку проведення перевірки тягне за собою відсутність правових наслідків такої перевірки у вигляді прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, згідно якої, дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою проведення перевірки. Невиконання таких вимог призводить до визнання перевірки протиправною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16.06.2016 №0006231201 - скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1600 грн. 00 коп. відповідно до квитанції від 14.08.2017, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає поверненню.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 16 червня 2016 року №0006231201.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Насіння (код ЄДРПОУ 30712290) суму судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська