Ухвала

від 13.11.2017 по справі 826/1268/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА з питань встановлення способу і порядку виконання судового рішення та з питань судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі 13 листопада 2017 року          м. Київ          № 826/1268/16   Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про встановлення способу та порядку виконання судового рішення та клопотання Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, ВСТАНОВИВ: Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), від 20 вересня 2016 року в адміністративній справі №826/1268/16, (далі - справа), за позовом Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери", (далі - позивач, АО "Скляренко, Сидоренко та Партнери"), до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі), Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", (далі - третя особа, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі щодо не відображення в інтегрованій картці платника - АО "Скляренко, Сидоренко та Партнери" відомостей про сплату податку на прибуток у загальному розмірі 18219,00 грн., а саме 15000,00 грн. - 30 січня 2015 року, 3219,00 грн. - 24 березня 2015 року, зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі виключити з інтегрованої картки платника - АО "Скляренко, Сидоренко та Партнери" відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн., (далі - судове рішення). При цьому, 12 липня 2017 року від відповідача до суду надійшла заява про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: "Визнати суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі - 18212,59 грн. таким, що виник не з вини Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370), про що внести відповідні коригування в інтегрованій картці платника, (далі - подана заява). Подану заяву обґрунтовано тим, що у разі ненадходження коштів в рахунок оплати податкового зобов'язання на рахунок в органах казначейства і не зарахування їх до дохідної частини бюджету такі податкові зобов'язання не можуть вважатися погашеними. Не зважаючи на причину несплати податкового зобов'язання, в тому числі у зв'язку з невиконанням банку доручення клієнтів щодо перерахування коштів, Податковий кодекс України не звільняє платника від обов'язку сплати основної суми податкового зобов'язання, а податковий орган - від стягнення суми такої заборгованості, орган ДФС лише не застосовує до такого платника штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Тобто, відповідач фактично не погоджується із судовим рішення у справі. Проте, це є підставою для оскарження судового рішення у встановленому процесуальним законом порядку, а не для зміни чи встановлення способу і порядку його виконання. Крім того, за доводами відповідача, Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, (далі - Порядок №422), не передбачено механізму виключення з інтегрованої картки платника відомостей про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток і взагалі не визначає такого поняття як від'ємне значення сальдо. Розгляд та вирішення поданої заяви судом призначено у судовому засіданні. Присутні у відповідному судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити, а представник позивача не заперечував проти її задоволення у випадку встановлення способу та порядку виконання судового рішення наступним чином: "Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника - Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн. шляхом внесення відповідних коригувань в інтегрованій картці платника". Крім того, у відповідному судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у випадку задоволення поданої заяви, оскільки судове рішення більше року не виконується, (далі - заявлене клопотання). Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення поданої заяви та заявленого клопотання, у відповідному судовому засіданні судом, за клопотанням сторін, прийнято рішення про подальший їх розгляд та вирішення у порядку письмового провадження. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення. За наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця, приватного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови. Відповідно до підрозділу 5 розділу 3 Порядку №422, з метою контролю за повнотою та достовірністю відображення в ІКП показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно формує реєстр надходжень і повернень за банківський день та наростаючим підсумком з початку року у розрізі платежів. У разі виявлення розбіжностей між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та про надходження страхових коштів підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно проводиться опрацювання нерознесених податків, зборів, єдиного внеску та усунення розбіжностей між таким реєстром і звітами органу Казначейства. Перенесення даних про надходження платежів до бюджету вважається проведеним достовірно та повністю у разі відсутності розбіжностей між реєстрами надходжень і повернень, сформованими органами ДФС у розрізі платежів, та відповідними звітами органу Казначейства. Щомісяця не пізніше 4-го числа місяця, що настає за звітним, органи ДФС проводять звірку доходів за кодами класифікації доходів бюджету та надходжень єдиного внеску з органами Казначейства на підставі відповідних звітів станом на 1-ше число місяця, що настає за звітним, та складають відповідні акти звірок. Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, суд приходить до висновку про необхідність встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі, а саме, зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі виключити з інтегрованої картки платника - АО "Скляренко, Сидоренко та Партнери" відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн. шляхом внесення відповідних коригувань в інтегрованій картці платника. Що стосується заявленого клопотання, суд зазначає, що таке клопотання не може бути задоволено, оскільки суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення тільки під час прийняття постанови у справі. Зокрема, як зазначено у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України" від 13 березня 2017 року №3 та листі Вищого адміністративного суду України від 09 січня 2013 року №28/12/13-13, відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Цій нормі кореспондують положення абз. 7 п. 4 ч 1 ст. 163, абз. 5 п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви. Таким чином, підстави для задоволення заявленого клопотання відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165, 263, 267 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: 1. Задовольнити заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про встановлення способу та порядку виконання судового рішення частково. 2. Встановити спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року в адміністративній справі №826/1268/16, а саме, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника - Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" (код ЄДРПОУ 37817370) відомості про від'ємне значення сальдо з податку на прибуток у загальному розмірі 18212,59 грн. шляхом внесення відповідних коригувань в інтегрованій картці платника. 3. В іншій частині заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про встановлення способу та порядку виконання судового рішення залишити без задоволення. 4. Відмовити у задоволенні клопотання Адвокатського об'єднання "Скляренко, Сидоренко та Партнери" про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №826/1268/16. Копії ухвали направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку. Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Згідно зі ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                                  Ю.Т. Шрамко