Постанова

від 10.11.2017 по справі 826/12255/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 10 листопада 2017 року                    08:40                               справа №826/12255/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Фірма  “Укрфріт” доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Укрфріт” (далі по тексту – позивач, ТОВ  “Фірма “Укрфріт”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2016 року №0006211201. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/12255/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні 10 листопада 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 17  березня 2016 року №0006211201 згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54  Податкового кодексу України до ТОВ  “Фірма “Укрфріт” застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 39  112,14 грн. за платежем: податок на додану вартість, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 6 до 30  календарних днів на суму податку на додану вартість 195  560,27 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 25 лютого 2016 року №692/26-56-12-01-18 “Про результати камеральної перевірки даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних  ТОВ  “Фірма “Укрфріт”  (код ЄДРПОУ 21561978) за жовтень-листопад 2015 року (далі по тексту – акт перевірки). У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за що передбачена пунктом 1201.1  статті 1201 Податкового кодексу України. Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з огляду на неправомірність проведення камеральної перевірки ТОВ  “Фірма “Укрфріт”, оскільки виявлені порушення можуть бути встановлені лише за наслідками документальної перевірки. Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі – в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. За правилами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Таким чином, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності суцільним порядком та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів), відповідно, підстав для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган не мав, оскільки це потребує використання інших даних, ніж зазначені у податковій звітності, та може бути предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1  статті 75 Податкового кодексу України. При цьому суд звертає увагу, що нормами Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах камеральної перевірки. Під час проведення камеральної перевірки питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не досліджується. Перевірці підлягають виключно дані, зазначені у податкових деклараціях. У своє чергу своєчасність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних могла бути перевірена проведенням документальної перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року №К/800/67871/14, від 23 червня 2015 року №К/800/9651/15, від 10 листопада 2015 року №К/800/19897/15, від 02 грудня 2015 року №К/800/14438/14. Проте, як підтверджує зміст акта перевірки, предметом дослідження була не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем. Відтак, суд зазначає, що термін реєстрації податкових накладних не є об'єктом, який підлягає вивченню контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає приписам пункту 76.1  Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Подільському районі з проведення перевірки ТОВ  “Фірма “Укрфріт”, результати якої оформлені актом від 25 лютого 2016 року №692/26-56-12-01-18, суперечать нормам Податкового кодексу України, вчинені не на підставі не у межах повноважень, що ним передбачені, а тому є протиправними. У свою чергу відповідно до правової позиції позицію Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків, а саме невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78  та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Таким чином, проведена відповідачем перевірка ТОВ  “Фірма “Укрфріт”, результати якої оформлені актом від 25 лютого 2016 року №692/26-56-12-01-18, не створює правових наслідків, зокрема у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2016 року №0006211201. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ  “Фірма “Укрфріт” підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма  “Укрфріт” задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 17  березня 2016 року №0006211201. 3.  Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Укрфріт” понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                            В.А. Кузьменко